підприємстві інколи використовується рентабельність окремих програмних продуктів, що розраховується як відношення прибутку до собівартості. Показник рентабельності взаємозалежний із усіма показниками ефективності, зокрема із собівартістю продукції, фондомісткістю продукції і швидкістю оборотності оборотних коштів.
На практиці необхідно розрізняти показники економічної та фінансової рентабельності. Економічна рентабельність – параметр, який вираховується виходячи з величини прогнозованого (потенційного) прибутку, відображеного в бізнес-плані інвестиційного або інноваційного проекту (програми). Фінансова рентабельність визначається на базі реального прибутку, який включено в фінансову (бухгалтерську) звітність підприємства. Використання показників рентабельності, обчислених за чистим прибутком, дозволяє виявити вплив на рентабельність податкових та інших обов'язкових платежів, які виплачуються із прибутку підприємства. Розрахунки показників рентабельності за прибутком від основної діяльності дозволяють оцінити окремо ефективність виробничої та невиробничої діяльності підприємства.
Рентабельність визначається за формулою:
(2.1)
Аналіз показників рентабельності дає можливість проаналізувати динаміку ефективності діяльності” за три звітні періоди – 2004- 2006 рр. Дані беруться зі звіту про фінансові результати (Додаток Н).
Так у 2004 році рентабельність склала 0,013 (24,3/1856,9), у 2005 – 49,2/2827,9 = 0,0173, у 2006 – 204,6/4193,5 = 0,0488.
Розглянувши дані рентабельності за аналізовані роки можна зробити висновки, що кожного наступного року покращує своє фінансове становище, це наочно видно з того як зростає рентабельність даного підприємства. Чим ближче показник рентабельності до 1, тим краще фінансове становище підприємства.
2.3 Організація та порядок ведення обліку грошових розрахунків підприємства
3 метою реалізації функції управління облік повинен бути організований таким чином, щоб у будь-який момент часу можна було визначити платоспроможність підприємства, відстежувати залишки готівки, а також рух і напрями її використання.
Облікова інформація необхідна управлінцям для:
- аналізу руху та напряму грошових коштів підприємства в попередніх періодах;
- визначення мінімальної необхідної потреби в грошових коштах для здійснення поточної господарської діяльності;
- коригування потоку платежів для зменшення максимальної і середньої потреби в грошових коштах;
- забезпечення ефективного використання тимчасово вільних грошових коштів;
- забезпечення прискорення оборотності грошових коштів;
- побудови ефективних систем контролю за рухом грошових коштів підприємства;
- мінімізації втрат грошових коштів від інфляції і від зміни курсу (для іноземної валюти).
Під безготівковими розрахунками розуміють розрахунки, які здійснюються без участі готівки - шляхом списання грошових коштів із ра-хунка платника і зарахуванням їх на рахунок отримувача. Вони сьогодні є основним способом розрахунків між підприємствами, організаціями, установами.
Основними завданнями бухгалтерського обліку грошових коштів і розрахунків є:
- правильна організація, своєчасне й законне проведення безготівкових і готівкових розрахункових операцій;
- своєчасне та правильне документування операцій з руху грошових коштів і розрахунків;
- забезпечення збереження грошових коштів і цінних паперів у касі підприємства;
- контроль за витрачанням грошових коштів;
- своєчасне та точне ведення розрахунків з дебіторами та стягнення заборгованості;
- періодичне проведення інвентаризацій грошових коштів і дебіторської заборгованості [7, с.278].
своєчасне відображення наявності та руху (надходження та ви-буття) грошових засобів на рахунках;
забезпечення контролю за раціональним використанням коштів на поточних рахунках;
правильність відображення розрахункових операцій;
забезпечення контролю за своєчасністю платежів та дотриманням встановленого порядку розрахунків;
забезпечення своєчасного проведення інвентаризації розрахун-ків та достовірного відображення у звітності стану розрахунків;
Безготівкові розрахунки здійснюються за різними формами, наяв-ність яких пов'язана з використанням різних видів розрахункових доку-ментів.
Необхідними умовами правильної організації обліку грошових коштів єУ
правильна організація касового господарства;
наявність інструкції з обліку коштів в касі підприємства;
правильне групування грошових коштів;
визначення матеріально - відповідальної особи - касира та укладення з ним договору про матеріальну відповідальність;
розробка графіку подання звітів касиру в бухгалтерію;
визначення посадових осіб, які мають право підписувати документи на рух грошових коштів.
Територіальний центр має слідуючи рахунки в національній валюті:
поточний рахунок для зберігання грошових коштів та здійснення всіх банківських операцій;
бюджетний рахунок, в зв’язку з виділенням коштів за рахунок державного та місцевого бюджетів для цільового їх використання;
кредитний – призначений для обліку кредиту, отриманого способом оплати розрахункових документів.
З поточного рахунка Територіальний центр оплачує операції, що забезпечують виробничо-господарську, комерційну та іншу діяльність; розрахунки за товарно-матеріальні цінності з постачальниками і покупцями продукції; надані і отримані послуги; сплата обов'язкових платежів до бюджету і державних фондів; операції, пов'язані із забезпеченням власних соціально-побутових потреб, та інші операції відповідно до статутної діяльності підприємства. З поточного рахунка банк видає готівку на оплату праці, виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, дивідендів (доходів), на господарські та інші потреби. Видачу готівкових грошових коштів, а також безготівкові перерахування з поточного рахунка підприємства банк проводить на підставі наказів власника рахунка або з його згоди (акцепту).
Територіальний центр одержує готівку з вищезазначених рахунків в установах банків у межах готівкових коштів і витрачає її на цілі, які визначені в грошовому чеку і не суперечать чинному законодавству.
Одержання готівкових коштів у банку здійснюється по чеку. Чекові книжки одержуються підприємством за плату в установі банку. Отримані в банку наявні грошові кошти підприємство може витрачати тільки на визначені в чеку цілі.
Для своєчасного одержання в установі банку необхідної суми готівки підприємства (підприємці) у встановленим банком термін повинні попередити (письмово чи усно) установу банку про необхідну суму коштів у банкнотах і розмінній монеті.
Щодо одержання з банку коштів на виплати, пов’язані з оплатою праці, необхідно відзначити наступне. З метою регулювання касових ресурсів установ банків підприємства повинні представляти банкам календар видачі заробітної плати, у який підприємство включає основну і додаткову заробітну плату, інші заохочувальні і компенсаційні виплати.
Якщо на підприємстві виплати заробітної плати передбачені не за один, а за декілька днів, то керівник підприємства за узгодженням з установою банку встановлює, у які конкретно дні й у