Сучасні автоматизовані системи організації та матеріально-технічного забезпечення виробництва беруть свій початок від систем планування матеріальних потреб MRP (Material Requirements Planning-планування матеріальних ресурсів), що з'явилися в кінці 60-х - на початку 70-х років XX ст. Вони були спрямовані на вирішення проб-лем обліку, оцінки потреб у сировині, матеріалах і управління збутом готової продукції. За допомогою цих систем можна було планувати закупки або виробництво всіх компонентів кінцевого про-дукту, здійснювати оцінку матеріальних запасів з урахуванням незавершеного виробництва і прогнозів щодо реалізації.

До кінця 80-х років увагу міжнародних компаній, які шукали спосіб спростити управління виробничими процесами, почала привертати ідея створення єдиної моделі даних у межах підприємства. MRP стали першим кроком у цьому напрямі.

В міру розвитку MRP-систем стало зрозуміло, що для успішного управління підприємством необхідно забезпечити більш тісний зв'язок і координацію всіх підрозділів, що відповідають за проектування, виготовлення, постачання, сервісне обслуговування, реалізацію і маркетинг. Це призвело до появи нового покоління програмних продуктів, що отримали назву системи планування виробничих ресурсів - MRP II (Маnufасturіпg Rеsоurсе Planning ). Поряд з функцією планування потреб у матеріалах системи MRP II містили низку нових функцій (автоматизоване проектування, управління технологічними процесами, імітаційне моделю-вання тощо). Концепція MRP II - це методологія докладного планування виробництва підприємства, що включає облік, планування завантаження виробничих потужностей, планування потреб у всіх ресурсах виробництва (матеріалах, сировині, комплектуючих, обладнанні, персоналі), планування виробничих витрат, моделювання процесу виробництва, планування випуску готових виробів, оперативне коригування плану і виробничих завдань. І все це будується на основі єдиної інтегрованої бази даних.

MRP II згодом перетворилося в планування ресурсів підприємства (Еntеrрrіsе Rеsоurсе Рlаnning -ERP), яке іноді також називають плануванням ресурсів у масштабі підприємства (Еntеrрrіsе-wide Rеsоurсе Рlаnning ). В ос-нову ERP покладено принцип створення єдиного сховища даних (rероsіtоrу), що вміщує усю ділову інформацію, накопичену організацією в процесі ведення ділових операцій, включаючи фінансову інформацію, дані, пов'язані з виробництвом, управлінням персоналом, або будь-які інші відомості. Це усуває необхідність передачі даних від підсистеми до підсистеми. Крім того, будь-яка частина інформації, яку має підприємство, стає доступною одночасно для всіх працівників, що мають відповідні повноваження.

ERP-системи дають змогу відстежувати не тільки виробничі (на відміну від MRP II), а й інші ресурси підприємства (фінансові, збутові тощо). Ця концепція має велику функціональність, у ній значну увагу приділено фінансам і засобам підтримки прийняття рішень. Вона забезпечує можливість планувати і управляти не тільки виробничими процесами, а й усією діяльністю (бізнесом) підприємства, домогтися її оптимізації за ресурсами і часом.

Серед усіх відомих концепцій для побудови комп'ютерних інформаційних систем підприємств системи MRP ІІ/ERP посідають чільне місце. В розвинених країнах розвиток таких систем з самого початку відбувався через інтеграцію багатьох економічних функцій у межах однієї програмно-апаратної системи. Поява на початку 80-х років минулого століття персональних комп'ютерів дала змогу автоматизувати ведення обліку й обробку даних навіть найменшим компаніям. Через невеликий розмір у таких підприємств був відсутній достатньо кваліфікований адміністративний, бухгалтерський і технічний персонал, що залучався більш великими фірмами для виконання завдань з обробки інформації. Саме це привело до виникнення нового типу комерційних комп'ютерних програм, які інтегрували кілька функцій так, щоб уможливити одноразове введення інформації, яка б після цього автоматично використовувалася іншими частинами програми.

Концепція ЕRР стала дуже популярною у виробничому секторі, оскільки планування ресурсів надало можливості скоротити час випуску продук-ції, знизити рівень товарно-виробничих запасів, а також поліпшити зворотний зв'язок із споживачем при одночасному скороченні адміністративного апарату. ЕRР-системи забезпечують ефективне виконання функцій обліку і контролю, причому не тільки для однорідних та локально розміщених виробництв, а й для багатопрофільних підприємств і корпорацій, що мають філії та підрозділи в різних містах і країнах.

Взагалі ЕRР-система - це велика система, яка автоматизує та інтегрує більшість робіт майже всіх підрозділів підприємства. Так якнайзагальніше можна охарактеризувати систему класу ЕRР. Однак у тому чи іншому вигляді в подібного роду системах присутні функції планування потреб виробництва у ресурсах або навіть конструкторської й технологічної підготовки виробництва. Наявне також планування фінансових ресурсів - складання бюджетів грошових коштів, доходів, витрат і контроль за їх виконанням.

Стандартні функції програмного продукту класу ЕRР такі:

- прогнозування, бізнесове і фінансове планування;

- в управління продажами;

- планування графіку виробництва;

- управління структурою виробів;

- управління запасами;

- планування потреби в матеріалах і виробни-чих потужностях;

- управління виробництвом (можливо, різні модулі для серійного, замовленого, проектного або безперервного виробництв);

- постачання;

- фінанси / бухгалтерія;

- фінансовий аналіз;

- управління кадрами і облік робочого часу.

Набір конкретних модулів для реалізації таких функцій може бути різним. Деяку ясність у це питання вносять матеріали Асоціації АРІСS. Відповідно до них сучасна система управління підприємством, що відповідає концепції ЕRР, має вклю-чати такі модулі, або компоненти:

- управління ланцюжком постачань (Suррlу Сhаіn Мanаgеmеnt, SСМ, раніше - DRР, Distribution Resource Planning);

- удосконалене