Якщо виручених від продажу закладених цінних паперів коштів недостатньо для повного виконання зобов’язань позичальника перед Козятинським відділенням КБ „Приватбанк”, то на відсутню суму повинне бути звернене стягнення на інше майно позичальника.

Для одержання кредиту позичальник крім документів, визначених положенням про видачу кредиту, представляє працівнику, уповноваженому оформити договір застави, на розгляд цінні папери, під заставу яких він бажає одержати кредит. Працівник перевіряє їхню дійсність і платоспроможність. По іменних цінних паперах переконується, що позичальник є їхнім власником.

У разі потреби більш ретельного аналізу цінних паперів, позичальник передає в Козятинське відділення КБ „Приватбанк” ці папери на перевірку про їхню дійсність, платоспроможність, надійність, ліквідність і про безперечне право позичальника відчужувати цінні папери без згоди інших осіб.

Заставники – юридичні особи передають цінні папери по акті прийому-передачі в сховище установи банку, де вони прибуткуються у встановленому порядку. Передані для проведення аналізу цінні папери оцінюються по номіналу.

У випадку виявлення негативної інформації про котирування на фондовому ринку прийнятих у заставу цінних паперів (зниження котирувань, ліквідності і т.д.) відділ цінних паперів негайно доводить до відома службовою запискою відділ кредитування для аналізу сформованої ситуації і винесення, у разі потреби, розгляду цього питання на кредитному комітеті установи банку.

Якщо як заставу надаються цінні папери, що не мають ходіння в банку і не мають ринкового котирування, позичальник (заставник) повинний надати інформацію про ті біржі чи інші організації, що котирують, (із указівкою номера ліцензії Мінфіну України на ведення біржової діяльності з цінними паперами), де котируються коштовні папери, що здаються, періоди, коли проводилися торги цих цінних паперів, обсяги і ціни угод.

По векселях, депозитним і ощадним сертифікатам, облігаціям на пред’явника й іншим не котируємим цінним паперам повинна бути визначена ступінь їхньої ліквідності.

Якщо предметом застави є коштовності, то необхідно, відповідно до чинного законодавства, засвідчити факт застави до реєстру емітента. Зокрема, по акціях, позичальник (заставник) повинний представити банку копію заставного розпорядження і виписку з реєстру акціонерів, що підтверджує наявність зареєстрованої застави.

Якщо як застава надається депозитний сертифікат або вексель, то в договорі застави повинно бути обговорено, що позичальник зобов’язується оформити передатний напис банку, якщо не будуть виконані умови повного погашення позичальником заборгованості за кредитом і належним відсоткам у терміни, визначені договором.

Якщо кредит не погашений позичальником у встановлений термін, то банк вправі звернути стягнення на закладені позичальником цінні папери в сумі заборгованості за кредитом і виникаючим у зв’язку з цим штрафним санкціям і неустойкам із установленого кредитним договором терміну повного розрахунку по наданому кредиті, про що письмово повідомляє позичальника.

У договорі застави повинне бути передбачене право банку самостійно, з доручення Заставника, реалізувати закладені позичальником цінні папери і із суми виручених коштів сплатити борг по кредиту, по відсоткам і неустойкам, а також відшкодувати витрати по стягненню заборгованості.

У забезпечення кредиту як об’єкт застави позичальником можуть бути представлені різного роду цінні папери: акції, облігації, короткострокові казначейські зобов’язання, векселі, депозитні сертифікати. Причому, до застави приймаються як іменні цінні папери, так і на пред’явника.

У практиці роботи закордонних комерційних банків однаковий розвиток одержали і короткострокові, і довгострокові позички під цінні папери. Надання довгострокових позичок під цінні папери визначається наявністю в банку ресурсів довгострокового характеру. Крім того, вони зв’язані зі значним ризиком, оскільки за час користування позичкою ринкова ціна прийнятих у забезпечення цінних паперів може істотно змінитися, і у випадку непогашення позички банк понесе збитки, зв’язані з падінням ринкового курсу цінних паперів. Тому кредитні договори на такі позички часто включають безліч додаткових умов, що захищають право банку у випадку зміни курсу цінних паперів.

З огляду на економічну ситуацію в Україні, відсутність розвитого ринку цінних паперів, інфляційні процеси, вітчизняні комерційні банки не ризикують надавати довгострокові позички під цінні папери. До того ж вони мають недостачу для цих цілей кредитних ресурсів довгострокового характеру. У зв’язку з цим у даний час у практиці роботи комерційних банків знаходять застосування тільки короткострокові позички під цінні папери.

Застава цінних паперів проводиться на умовах застави з передачею закладених цінних паперів на збереження банку. Одержувачем кредиту може бути будь-яке платоспроможне підприємство, якому на правах власності належать цінні папери зовнішніх емітентів, тобто інших підприємств, банків, а також держави.

Перед видачею позичок під цінні папери Козятинське відділення КБ „Приватбанк” бере до уваги ряд факторів:

Для одержання позички позичальник надає в банк заяву на видачу позички під цінні папери з додатком реєстру паперів, що закладаються в банк.

При позитивному рішенні питання про видачу позички складається кредитний договір і договір про заставу. Застава іменних цінних паперів оформляється на пред’явника – актом приймання-здачі. Оскільки цінні папери, під якими видається кредит, приймаються банком на збереження і керування, то між позичальником і банком вкладається також і