безакцептному порядку у випадку прострочення позичальника. Оскільки при оформленні гарантійного листа волю виражала тільки одна сторона – гарант, можна зробити висновок, що відносини гарантії встановлювалися однобічним волевиявленням гаранта.
Узагалі варто мати на увазі те, що практика видачі і прийому гарантій (поручительств) вимагає високої юридичної грамотності, знання багатьох нюансів. Через незнання азів і тонкостей відповідного законодавства сторони часом несуть відчутні збитки. У цьому зв’язку незайвими будуть нижченаведені роз’яснення.
Підставою відмови страховика у виплаті страхового відшкодування банком можуть бути різні причини. Так, Київський арбітражний суд припинив виробництво по позові міського Ощадбанку до однієї з місцевих страхових фірм: позивач не є юридичною особою.
Однією з умов договору між банком, клієнтом і страховою компанією може бути записане і таке: клієнт зобов’язується повідомити страховій компанії про неповернення кредиту. Порушення цього пункту клієнтом також може привести до відмови виплачувати страхове відшкодування, навіть якщо страховий випадок не наступив. Підставою відмови в позові банком до страхових компаній може бути і прострочення подачі позову.
Розповсюдженою є і наступна помилка кредиторів. Пред’являючи позов тільки до гаранта, вони часто забувають притягати до відповідальності своїх безпосередніх боржників. По різних причинах гаранти доводять, що вони не зобов’язані платити. І якщо в позові відмовлено, то кредитори, щоб стягнути гроші зі свого боржника, повинні знову подавати справу в суд і платити ще раз державний збір (10% від суми позову). І чекати, коли суд розгляне їхню справу.
Функція поручительства полягає в тому, що вона створює для кредитора велику імовірність реального задоволення його вимоги до боржника по забезпеченому поручительством зобов’язанню у випадку невиконання цього зобов’язання. Велика імовірність досягається завдяки тому, що при поручительстві відповідальним перед кредитором стає поряд з боржником ще й інша особа – поручитель. Крім того, можуть мати місце обставини, що збільшують таку імовірність (наприклад, велика платоспроможність поручителя в порівнянні з боржником).
Як спеціальний випадок поручительства може розглядатися вексельне поручительство (аваль).
Поручительство є договором і виникає в результаті угоди між кредиторами боржника (бенефіціаром) і його поручителем. Договір поручительства є однобічним, безоплатним і консенсуальним, носить безвідкличний характер. Поручитель не вправі без згоди кредитора односторонньо відмовитися від поручительства або змінити його умови.
Укладення договору поручительства породжує цивільно-правові відносини. У поручителя і боржника виникають стосовно один одного взаємні права й обов’язки.
Обов’язок поручителя - відповідати за виконання зобов’язання боржником не означає, що поручитель приймає на себе обов’язок виконати зобов’язання замість несправного боржника. Як правило, поручитель не має у своєму розпорядженні таку можливість, якщо тільки мова не йде про грошове зобов’язання.
3.4. Створення банками резерву на можливі втрати по позичках.
З метою підтримки стабільності і стійкого функціонування банківської системи України комерційні банки зобов’язані створювати резерв на можливі втраті по позичках.
Резерв на можливі втрати по позичках (надалі резерв) створюється в обов’язковому порядку всіма банками, небанківськими кредитними організаціями, а також їхніми філіями (далі по тексту всі кредитні організації і їхні філії іменовані банками) по позичковій заборгованості і заборгованості, прирівняної до позичкової, по всіх групах ризику.
При формуванні резерву в 2004-2005 роки банки в першу чергу зобов’язані створювати резерв під позички, кваліфіковані як безнадійні.
Резерв на можливі втрати по позичках використовується тільки для покриття непогашеної клієнтами (банками) позичкової заборгованості по основному боргу.
Загальна величина резерву (залишки на рахунках по обліку резерву на можливі втрати по позичках) повинна щомісяця уточнюватися (регулюватися) в залежності від суми фактичної позичкової заборгованості, у тому числі з урахуванням зміни суми основного боргу при зміні курсу гривні стосовно іноземних валют на дату регулювання, і від групи ризику, до якої віднесена та чи інша (врахованим банком вексель) на звітну дату.
Відповідно до Інструкції Національного Банку № 62 – від 30.06.97р. позички по якості забезпечення поділяються на:
а) Забезпечена позичка – позичка, що має забезпечення у виді застави, у тих випадках, коли застава одночасно відповідає наступним вимогам:
його реальна (ринкова) вартість достатня для компенсації банку суми боргу по позичці, усіх відсотків відповідно до договору, а також можливих витрат, зв’язаних з реалізацією заставних прав;
уся юридична документація у відношенні заставних прав банка оформлена таким чином, що час, необхідний для реалізації застави, не перевищує 150 днів із дня, коли реалізація заставних прав стає для банку необхідною. Необхідність реалізації заставних прав виникає не пізніше, ніж на 30-ий день затримки позичальником чергових платежів банку по основному боргу або по відсотках.
б) Недостатньо забезпечена позичка – позичка, що має забезпечення у виді застави, що не відповідає хоча б одному з вимог, пропонованих до заставного забезпечення позички відповідно до п. 2.6.1. дійсної інструкції.
в) Незабезпечена позичка – позичка, що не має забезпечення, або та, що має у виді застави, яка не відповідає вимогам забезпечених і недостатньо забезпечених позичок.
З метою скорочення своїх витрат у частині створення резерву на можливі втрати по позичках кожен банк приймає всі необхідні заходи для зниження кредитних ризиків. Класифікація позичок проводиться в залежності від рівня кредитного ризику, тобто ризику несплати позичальником основного боргу і відсотків, що приєднуються кредитору у встановлений кредитним договором термін. В залежності від величини кредитного ризику всі позички підрозділяються на 4 групи:
1 група – стандартні (практично без ризикові) позички, резерв створюється в розмірі 1 % від суми основного боргу.
Таблиця 3.2
Класифікація позичок банками, виходячи з формалізованих критеріїв оцінки кредитних ризиків.
Найменування позичкової заборгованості | Позички по якості забезпечення
Забезпечена | Недостатньо забезпечена | Незабезпечена
1