- Приватбанк і СП "Авто ЗАЗ -ДЕУ" підписали угоду про реалізацію спільного проекту по кредитуванню купівлі автомобілів;

- Ва-банк ввів нову послугу дистанційного управління міжнародних платіжних карт VISA, Euroсard/Master Card, Maestro, що емітуються банком;

- Кредитпромбанк ввів нову послугу - "віртуальне кредитування";

- Банк "Хрещатик" ввів нову пакетну форму обслуговування клієнтів і банків-кореспондентів;

- УкрСиббанк розробив і реалізував новий напрямок банківського

обслуговування "УкрСиббанк - Private Banking".

За результатами оцінки Світового банку (восени 2006 року) українські банки, класифіковано в групи на підставі основних суттєвих відмінностей банківської діяльності та потенційної можливості щодо виживання чи краху в майбутньому.

1. П'ять державних і колишніх державних банків характеризуються слабкими інституційними засадами, низькими рівнями ефективності діяльності, високими витратами і дедалі меншою присутністю на ринку.

2. Приватні банки з активами понад 100 млн. грн. - класифіковано як досить успішні і добре організовані із значною здатністю до лобіювання власних інтересів та міцними зв'язками з Урядом, в цих банках налагоджено системи управління та надійні інформаційні системи (Приватбанк, Укрсиббанк).

3. Невелика підгрупа із нових банків (Сіті банк, Прокредитбанк), які намагаються підтримувати ділові зв'язки з сильними місцевими підприємствами, що мають добрі перспективи росту.

4. Основна частина іноземних банків, які зосереджують свою діяльність, в основному, на обслуговуванні дочірніх компаній своєї національної клієнтури, таким чином обмежуючи свій власний потенціал майбутнього росту.

5. Інші банки з активами від 20 до 100 млн. грн.

6. Решта банків з активами менше 100 млн. грн., класифіковано як недостатньо капіталізовані. Ця частина банківського сектора стоїть перед вибором консолідації з іншими банками чи виходу з ринку. Основними відмінностями банків є:

- набагато менша достатність власного капіталу у великих банках;

- надзвичайно послаблені кредитні портфелі у банків 1 групи;

- низька дохідність капіталу і сумарних активів у групах 1 і 6;

- високий процентний СПРЕД у всіх чотирьох (1,2,5,6) групах вітчизняних банків по відношенню до іноземних;

- дуже низьке співвідношення доходів після вирахування податків до кількості працюючих в обох групах великих банків та в групі найменших банків;

- високі операційні витрати в усіх групах банків.

До того ж, доходні активи деяких банків 2 групи наблизились до активів 1 групи, хоча в них менша чисельність працюючих і кількість філій. Кожна із визначених груп банків має різні перспективи розвитку.

П'ять державних та колишніх державних банків матимуть найбільші труднощі, оскільки у них найбільшими проблемами є:

- високі операційні витрати, пов'язані з великою кількістю філій та персоналу;

- на прибутковість негативно впливає державне кредитування і таким чином значно послаблені кредитні портфелі, що призводить до зниження коефіцієнту доходності активів;

- проблеми управління, пов'язані із втручанням Уряду в процес прийняття рішень (Україна, Укрексімбанк, Ощадбанк);

- відставання в модернізації систем управління та інформаційних технологій для зниження витрат (виняток - Укрексімбанк),

- неспроможність Уряду дотримуватись фінансових зобов'язань щодо цих банків у вигляді виплат по гарантіях та збільшення капіталів.

Прийняття Національним банком України в липні 2001 року рішення про ліквідацію АКБ "Україна" підтвердило оцінку Світового банку щодо проблем та перспектив окремих банків України.

Є підстави очікувати, що в майбутньому в банківському секторі України широкою стане присутність іноземних банків, Банки з іноземним капіталом можуть ефективно конкурувати з вітчизняними банками, особливо в галузі кредитування в іноземній валюті, тим більше, що вони не витрачають коштів на утримання розгалужених мереж філій. Поки що зростання активів в іноземних банках обмежено їх намаганнями мінімізувати ризики.

Серед великих вітчизняних приватних банків в довгостроковій перспективі виявляються ті банки, які здійснюють необхідні заходи, спрямовані на внутрішні удосконалення та реорганізацію, з тим, щоб зменшити як витрати, так і ризики, але одночасно мати функціональні зв'язки з урядом (на жаль, в найближчому майбутньому це буде ключовим компонентом успіху). З точки зору практичного вирішення питань їхньої внутрішньої організації такі банки, як ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», Перший український міжнародний банк, Приватбанк, є досить сильними у багатьох аспектах. Всі вони запровадили інформаційні системи управління, що базуються на трансфертних цінах. З огляду на обмежений міжбанківський ринок, нині відсутня реальна ринкова ціна на гроші, тому банки застосовують зважене середнє значення цін своїх власних ресурсів як внутрішніх трансфертних цін. Приватбанк ще в 2000 році розпочав створення центрів прибутковості, згідно з сегментами клієнтури такої як юридичні та фізичні особи. Як окремий центр прибутковості, запроваджено також операції з використанням кредитних карток. Про діяльність банку похвально відгукнулись його іноземні конкуренти за надання ним послуг з управління готівкою для корпоративних клієнтів (так звані чекові процентні рахунки з використанням супутникового зв'язку забезпечують можливість управління на центральному рахунку коштами клієнтів з численними відгалуженнями). Ефективно організована банківська справа в Першому українському міжнародному банку, який має систему трансфертних цін, основану на середній зваженості вартості фондів, а його філії готують два види фінансових звітів : один на основі фактичних цін, а другий на основі трансфертних цін. Цей банк підготував розрахунки, щодо внесків своїх найбільших клієнтів у вартість продуктів. Функція розробки фінансового продукту банку повністю централізована,