надійності;—

ефективності виконання покладених на неї економікою функцій;—

соціальній відповідальності, що виражається у величині сплачених банками податків, кількості створених робочих місць, розмірі оплати праці та соціальних гарантій персоналу тощо.

Стосовно надійності та ефективності, то очевидно, що безумовний пріоритет у цьому відно-шенні належить банкам з іноземним капіталом, за якими стоять гарантії іноземних власників. Крім того, на мою думку, для держави немає значення, хто сплачує податки — банк із вітчиз-няним чи банк з іноземним капіталом. Що-правда, банки з іноземним капіталом прозоріші та законослухняніші і навряд чи ризикувати-муть своєю репутацією, намагаючись зекономи-ти на сплаті податків.

По-друге, банки з іноземним капіталом потрібні хоча б для того, щоб українські банки підтягувалися до їх рівня. Чи не найголовніше, що привносять іноземні банки у банківський сектор України, — це новітні банківські техно-логії та етика ведення бізнесу по-західному — прозорого і чистого бізнесу (чим українські бан-ки, напевно, не завжди можуть похвалитися).

За станом на 1 липня 2003 року частка інозем-ного капіталу у статутному капіталі українських банків, за інформацією Національного банку, становила 12.8%, зменшившись за останні 2.5 року на 0.5%. Очевидно, це невисокий показник, який, на жаль, засвідчує недостатню приваб-ливість українських банків для стратегічних іно-земних інвесторів. Крім того, суттєвим стри-муючим фактором є загальний недостатньо сприятливий інвестиційний клімат у державі та значний, на думку іноземних експертів, рівень притаманних для неї ризиків.

Якщо спробувати визначити основні вимоги стратегічних іноземних інвесторів до банків — отримувачів їхнього капіталу, то на перше місце, напевно, слід поставити прозорість бізнесу бан-ку. Саме такої прозорості, під якою розуміють прозору структуру власності, беззаперечне до-тримання вимог національного законодавства, проведення аудиту за міжнародними стандарта-ми, нерідко бракує українським фінансовим ус-тановам.

Серед інших найважливіших вимог, які пред'являють іноземні інвестори до українських банків у процесі встановлення партнерських відносин та при розгляді пропозицій щодо вхо-дження у їхній капітал:—

чітка і документально зафіксована ор-ганізаційна структура банку;—

документально закріплені повноваження та відповідальність окремих топ-менеджерів і керівників середньої ланки;—

відсутність внутрішніх конфліктів і про-тиріч усередині колективу, добрий моральний клімат;—

ефективно функціонуюча система стра-тегічного та фінансового планування;—

відсутність тіньових схем у діяльності бан-ку як у його відносинах із клієнтами, так і все-редині банку (зокрема прозорість та легальність механізмів матеріального стимулювання пер-соналу);—

адекватна система оцінки ризиків у діяль-ності банку, насамперед кредитного (якщо не сформовано систему, то повинні бути хоча б правильні підходи до оцінки ризиків) тощо.

Підсумовуючи, слід зазначити, що питання присутності іноземного капіталу у вітчизняній банківській системі залишається неоднознач-ним і дискусійним. Проте, на нашу думку, зро-стання частки іноземного капіталу в українських банках є об'єктивним наслідком інтеграції країни у світову та європейські економічні си-стеми, а відповідно, і неминучим. На даному етапі швидше є сенс обговорювати і визначати регламентацію діяльності іноземних банків та їхніх філій в Україні.

Щодо пропозицій обмежити максимальну ча-стку іноземного капіталу або кількість банків з іноземним капіталом у банківській системі, то я підтримую тезу, що оптимальну частку присут-ності іноземного капіталу на ринку банківських послуг України повинен визначати ринок. На мою думку, правильніше говорити не про опти-мальну, а про прийнятну частку. За нинішніх умов бажано, щоб вона зростала, стимулюючи конкуренцію на вітчизняному фінансовому рин-ку та розвиток нових продуктів і послуг як для на-селення, так і для малого та середнього бізнесу.

Іншими словами, в умовах загальної недокапіталізованості українських банків альтернати-ви західному капіталу об'єктивно немає. Подаль-ший розвиток банківської системи України, на моє переконання, відбуватиметься у рамках за-гальних процесів глобалізації фінансового секто-ру Європи та світу. Найдоцільніше на даному етапі — визначити "правила гри" для іноземно-го капіталу на вітчизняному ринку. Наявність таких правил, спрощення та гармонізація ук-раїнського законодавства з європейськими нор-мами в кінцевому підсумку приведуть як до поліпшення інвестиційного клімату в Україні та припливу іноземних інвестицій у банківську си-стему, так і сприятимуть тому, що учасники рин-ку, незалежно від походження їх засновницько-го капіталу, усвідомлюватимуть себе українськи-ми банками, які працюють на українському рин-ку і сприяють розвитку Української держави.

1.2. Адаптація банківського законодавства – ключ до поліпшення економічної ситуаціїв Уукраїні.

Шлях України до Європейського Союзу відкриває можливість розбудови демократичної, правової і розви-нутої держави, заснованої на засадах за-гальносвітових цінностей. Чому ми обрали са-ме його?

Європа для нас є і буде у майбутньому важ-ливим торговельним ринком. Уже нині Євро-пейський Союз є другим за обсягами торго-вельним партнером України. За розрахунками вітчизняних аналітиків, у результаті розширен-ня товарний ринок ЄС має всі можливості пе-ретворитися для України на головний, витіснив-ши ринок країн СНД на друге місце.

На цьому шляху надзвичайно важливим за-вданням є формування нового торговельного режиму, орієнтованого на світовий економічний простір. Зважаючи на те, що у сфері реформу-вання економіки нашої держави першочерговим стає вирішення питань поглиблення структур-ної перебудови промислового виробництва, пожвавлення інвестиційних процесів, підви-щення ефективності зовнішньоекономічної діяльності, основними пріоритетами є:—

підтримка вітчизняних товаровиробників шляхом використання можливостей міжнарод-но-правового механізму захисту їхніх інтересів як на вітчизняному, так і на світовому ринках;—

прискорення економічних реформ шляхом гармонізації економічного законодавства Із за-гальновизнаними міжнародними стандартами.—

взаємне зменшення технічних бар'єрів} торгівлі з провідними торговельними партнера-ми України.

Одним зі шляхів забезпечення цих пріоритетів має стати повноправне членство України у ба-гатосторонній торговельній системі, центр якої становить Світова організація торгівлі (СОТ). У широкому сенсі цю систему можна визна-чити як набір міжнародних правил, виконува-ти які повинні всі країни-партнери. Головною метою цих правил є сприяння відкритій і