Розглядаючи послуги інтернет-трейдингу, треба май-же всю увагу зосереджують на фондовому та валютному ринках США. Що не дивно, адже саме у Сполучених Штатах цей ринок найрозвинутіший, тому й застосуван-ня новітніх технологій тут є найбільш очікуваним. Про-те слід було б розглянути й особливості становлення та розвитку інтернет-трейдингу в Європі й Азії. Досвід Росії, у застосуванні новітніх технологій (хоча він мало відрізняється від того, що пропонується зарубіжними компаніями), дає змогу передбачити можливі шляхи роз-витку цих технологій на українських ринках.

Щодо інтернет-страхування, то прогнозується швидке зростання його значення на страховому ринку у світовому масштабі. Водночас, аналізуючи досвід Росії, иожна зауважити незначні обсяги послуг он-лайн, зазнача-ючи, що стрімкий розвиток може призвести до підви-щення конкуренції у цій сфері, зниження прибутків і, як наслідок, до неминучої реструктуризації страхового рин-ку з поглинаннями та злиттям його основних операторів. Розглядаючи напрями розширення та вдосконалення ринку фінансових послуг в Україні (цьому присвячено третій розділ посібника), слід зважати на те, що він пере-буває на початковій стадії становлення, адже лиш у 2003 році було прийнято зміни до Закону України "Про фінан-сові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", створено Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг, на яку покладено роль провідного регулятора. Це — позитивний момент, оскільки відтак офіційно визнано необхідність втручання держави, аби за-безпечити ефективніший розвиток даного ринку.

Оскільки ринок у нашій країні лише формується, засто-сування інтернет-послуг на нинішньому етапі може вида-тися не лише недоречним, а й проблематичним. Ринок страхування взагалі не-розвинутий. Це підтверджується існуванням великої кількості діючих компаній, що вказує на нестабільність ринку та його ризиковість, слабкість страховиків, їх недо-статню капіталізацію, обмежений спектр послуг тощо. Критична ситуація на вітчизняному ринку страхування життя, який має бути одним із провідних сегментів (як у країнах із розвинутою економікою), є вагомим аргумен-

том на користь думки, що запровадження Інтернет-стра-хування навряд чи виправить ситуацію, що склалася. Який сенс застосовувати новітні технології у відносинах між клієнтом та компаніями, коли немає ні сильних ком-паній, ні заможних клієнтів, котрі можуть дозволити собі подібні послуги. Запровадження примусового (обов'язко-вого державного) страхування у тих сферах, де воно по-винно бути добровільним, також не сприятиме його по-пуляризації.

Ситуація з інтернет-трейдингом значно краща, ніж з інтернет-страхуванням, але також не вельми оптимістич-на. Більшість угод здійснюється через Першу фондову тор-говельну систему, тобто розподілену комп'ютерну мережу, що складається зі спеціалізованих програмно-технічних комплексів і виділених ліній зв'язку. Хоча торги проводять-ся в режимі реального часу, все ж говорити, що ця систе-ма цілковито відповідає умовам інтернет-трейдингу, не доводиться. Адже вона повинна забезпечувати не лише торгівлю через Інтернет, а й прийняття заявок та укладен-ня договорів у межах торговельної системи.

Інтернет-банкінг в Україні також практично не впро-ваджується. Попри поодинокі діючі системи — Приват-банку (Приват-24), Міжнародного комерційного банку (ІСВ-пеї), пілотні проекти інших банків (лише з елемен-тами інтернет-банкінгу), надання послуг \VАР-банкінгу та 8М8-банкінгу, — в країні бракує належної культури ко-ристування Інтернетом. Це засвідчують і самі автори: 8 ко-ристувачів на 1 тисячу жителів — замале досягнення, щоб говорити про можливість розвитку інтернет-технологій на ринку фінансових послуг. До того ж низька пропускна спроможність наявних каналів та висока вартість підклю-чення і користування Інтернетом роблять його непри-вабливим для більшості користувачів, тоді як саме ма-совість цих послуг є головною умовою їх поширення.

Комерційні банки є найпотужнішими учасниками ринку фінансових послуг, і тому насамперед від них слід очікува-ти перших вдалих кроків у розвитку нових банківських про-дуктів. Але, на нашу думку, в найближчій перспективі бан-ки розвиватимуть в основному карткові проекти і системи типу "клієнт — банк".

На сьогоднішній день, зокрема, розглядаються необхідні умови для виходу банків на ринок фінансових інтернет-послуг. Це послідовні кроки зі створення інфраструктури, яка б дала змогу в майбутньому впроваджувати системи елек-тронного бізнесу. Запро-вадження інтернет-банкінгу є не самоціллю, а "об'єктив-ною необхідністю становлення сучасних і конкурентних систем фінансового обслуговування та зміцнення банківського сектору". Є низка аргументів, які свідчать, що в Україні вже створено технологічну ос-нову для функціонування систем інтернет-банкінгу. Вод-ночас є і контраргументи, які заперечують мож-ливість використання таких технологій вітчизняними приватними користувачами. Відтак на нинішньому етапі розвитку пропонується створити інформаційно-довідко-ву систему банку, розмістити її в мережі Інтернет, аби ви-користовувати як один із каналів спілкування з клієнта-ми, партнерами, громадськістю, а також як маркетинго-вий засіб для просування торгової марки банку. У цьому немає новизни, адже більшість банків уже відкрила свої інтернет-сторінки, які виконують частину або всі зазна-чені функції. На основі таких систем іти далі — використовувати їх як інструмент реалізації інших, важливіших проектів, як-от: створення спеціалізо-ваних баз даних про клієнтів, упровадження нових методів розширення клієнтської бази, продаж фінансових про-дуктів на основі персоналізації обслуговування тощо. Це є елементом е-СКМ — управління відносинами з клієнта-ми, партнерами у складі інтегрованої системи е-бізнесу, тобто цим досягається максимальне наближення до тех-нології інтернет-банкінгу.

Прогнозуючи збільшення потреби економіки України у кредитних ресурсах і ймовірну неспроможність комерційних банків їх забезпечити, необхідність створення спеціалізованого торговельного майданчика з інтернет-кредитування та надання кредитів за принципа-ми аукціону, засновником якої має стати група банків. Це досить цікавий проект, який може дати не лише значний поштовх до розвитку банківських інтернет-технологій, а й допоможе мінімізувати витрати банків, знайти нових клієнтів, забезпечити для них прийнятні умови кредитуван-ня та розширити спектр супутніх послуг, перетворюючи банківські