Україні необхідно прискорити інтеграцію до світового економічного співтовариства. Нині в українському суспільстві існують різні, часом по-лярні, погляди на доцільність вступу до Світо-вої організації торгівлі. Однак гальмування цих процесів може спричинити торговельно-еко-номічну ізоляцію у відносинах із країнами не ли-ше Західної та Центральної Європи, а й Східної Європи і Балтії, більшість яких уже фактично є або мають стати повноправними членами ЄС.

Звичайно, де є переваги, там є й обтяження. Проте Україна вже сьогодні виконує вимоги інших держав, зазнає з їхнього боку утисків. Вона ж, поки не стала членом СОТ, не може ні скористатися засобами захисту від зловживань, ані сподіватися на прояви лояльності. Яскравий приклад тому — антидемпінгові розслідування.

У той же час слід зважати на проблеми, які можуть виникнути зі вступом до СОТ:—

використання України розвинутими країнами як ринку збуту своєї продукції;—

занепад неконкурентоспроможних галу-зей економіки;—

зменшення золотовалютних резервів, пов'язане зі збільшенням обсягів імпорту;—

перетворення України на країну з вузь-кою спеціалізацією, що призведе до зростання імпортозалежності;—

дискримінація національних товаровироб-ників.

Необхідно також застерегти, що через недо-сконалість механізму функціонування СОТ очікування від вступу до неї можуть виявитися перебільшеними, а переваги від вступу — недо-сяжними або й узагалі сумнівними.

Більшість країн світу вже є членами Світової організації торгівлі і в перспективі діятимуть за єдиними правилами. Це означає, що держави, які не є членами СОТ, будуть змушені в одно-сторонньому порядку керуватися вимогами цієї організації, не маючи можливостей для захисту своїх інтересів.

Аналіз свідчить, що питання не в тому, всту-пати чи не вступати до СОТ. Доцільніше з'ясу-вати, якими мають бути умови й реальні терміни цього приєднання, як уникнути небажаних наслідків і максимально використати потенційні переваги міжнародної торговельної системи.

Враховуючи викладене вище, можна стверд-жувати, що за умов комплексного й виважено-го підходу до цього важливого питання, високо-го рівня підготовленості нашої країни, розуміння, що співпраця у СОТ (особливо у сфері гармонізації законодавства) може скластися по-різному, вступ до Світової організації торгівлі справить системний позитивний вплив на весь економічний організм нашої країни, забезпечить підвищення конкурентоспроможності еко-номіки, оскільки будуть створені єдині прозорі правила гри як на міжнародному, так і націо-нальному та регіональному рівнях.

Адаптація законодавства України до законо-давства ЄС — складний, тривалий і багато-гранний процес. За останні роки проведено значну роботу що-до адаптації національних законів до законодав-ства ЄС. На цей час порядок роботи централь-них органів виконавчої влади та інших держав-них органів з підготовки проектів законів Ук-раїни, актів Президента та уряду України з обов'язковим урахуванням основних положень законодавства ЄС чітко визначено тимчасовим регламентом Кабінету Міністрів України.

На виконання положень, передбачених УПС, чинним законодавством України поступово створюються однакові правові умови для діяль-ності підприємств (незалежно від форм влас-ності на майно чи організаційної форми), де іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації можуть бути засновниками та учас-никами господарських товариств нарівні з гро-мадянами та юридичними особами України, крім випадків, обумовлених у законодавчих ак-тах нашої держави . НБУ роз-роблено проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність" щодо надання іноземним банкам права відкривати філії на території України. Цей законопроект адаптовано до основних поло-жень нормативно-правових актів ЄС, зокрема до Директиви Європейського Парламенту та Ради (2000/12/ЄС) від 20 березня 2000 року стосовно відкриття та подальшої діяльності кредитних установ; Директиви Європейського Парламен-ту та Ради 2000/28/ЄС від 18 вересня 2000 року, яка доповнює Директиву 2000/12/ЄС стосовно відкриття та подальшого здійснення діяльності кредитних установ; Директиви Ради 91/308/ЄЕС від 10 червня 1991 р. про запобігання викорис-танню фінансових систем з метою відмивання коштів та Директиви Європейського Парламен-ту та Ради 2001/97/ЄС від 4 грудня 2001 року, яка доповнює Директиву Ради 91/308/ЄЕС про за-побігання використанню фінансових систем з метою відмивання коштів тощо.

З метою досягнення відповідності банківсько-го нагляду в Україні вимогам Ключових прин-ципів ефективного банківського нагляду, за-тверджених Базельським комітетом з питань нагляду і регулювання діяльності банків, удос-коналюється вітчизняна система нагляду та кон-тролю за діяльністю банків.

Національний банк України активно розроб-ляє нормативно-правові акти, спрямовані на запобігання легалізації отриманих злочинним шляхом доходів, з урахуванням міжнародних конвенцій, затверджених Базельським комітетом документів.

З метою отримання позитивних результатів і зведення до мінімуму негативних наслідків, пов'язаних із розширенням ЄС, необхідно вести постійні переговори з Європейською Комісією, з державами-членами та країнами-кандидатами стосовно надання Україні конкретної підтримки, спрямованої на прискорення її вступу до СОТ; проаналізувати існуючий механізм отримання та використання технічної допомоги від держав-членів і самого Союзу; гармонізувати українське законодавство з європейським; розробити ме-ханізм постійного відстеження негативних наслідків європейської інтеграції нашої країни та розширення Євросоюзу для України.

Водночас особливу увагу слід приділити зако-нодавчій роботі, висвітленню і донесенню до суспільства нормативно-правових актів з усіх напрямів інтеграційного процесу, оскільки по-дальша розбудова Європейського Союзу здійснюється виключно на правовій основі і за вільного волевиявлення народів Європи.

Україна має сконцентрувати свої зусилля на забезпеченні та підтримці конкурентоспромож-ності вітчизняної економіки в глобальному еко-номічному середовищі, яке регулюється загаль-новизнаними європейськими принципами та принципами СОТ. Це передбачає формування цілісного законодавчого поля, а отже — тісну та плідну співпрацю всіх гілок влади, створення ефективного механізму консультацій між дер-жавними органами влади та бізнесом на постійній основі.

Таким чином, можна зробити висновок, що вітчизняне законодавство (в тому числі й банківське), яке максимально узгоджене з ос-новними принципами та нормами законодавст-ва Євросоюзу, з урахуванням реалій сьогоден-ня — це ключ до