Підсумовуючи наше дослідження, зробимо де-які висновки. Після нового розширення ЄС у відносинах України з Євросоюзом виник-не якісно нова ситуація. ЄС, безумовно, праг-нутиме мати своїми сусідами політичне стабільні, демократичні та економічно розвинуті держави. Тому від активізації роботи щодо зміцнення демократії, забезпечення прав люди-ни, свободи засобів масової інформації, роз-робки та прийняття вітчизняного "європеїзова-ного" законодавства, проведення якісних еко-номічних реформ в Україні задля позитивних зрушень в її економіці, пошуку нових шляхів по-глиблення нашого співробітництва з Євросою-зом з метою забезпечення стійкого економічно-го зростання та заохочення розвитку конкурен-тоспроможних секторів української економіки, активізації боротьби з організованою зло-чинністю і корупцією значною мірою залежати-ме подальший розвиток відносин нашої країни з ЄС та успішність її євроінтеграції.

Крім того, безперечно, існує великий по-тенціал поступового зміцнення європейської орієнтації громадян України, реалізація якого передусім залежить від подальшого поліпшен-ня відносин України з ЄС та країнами-канди-датами, а також їх зацікавленості в інтеграції на-шої держави до ЄС, її здатності вирішувати власні соціально-економічні проблеми, здійсню-вати інституційні та структурні перетворення.

Набуття у перспективі Україною повноправ-ного членства в Європейському Союзі — це усвідомлена передача частини суверенних по-вноважень країни інституціям ЄС. Тому нала-штованості на вступ до Євросоюзу лише на дер-жавному рівні замало. Адже, як свідчить досвід країн, що вже пройшли цей шлях, остаточно вирішує дане питання всенародний референ-дум. Тобто це буде рішення всього українсько-го суспільства, кожного його громадянина. Унаслідок інтеграції країни у світову економічну систему частка іноземного капіталу в українських банках неухильно зростатиме.

1.3. Етичні аспекти бізнесу українських банків та розвиток корпоративного банківського бізнесу.

Етичним ризикам, або ризикам ре-путації, в Україні донедавна не приділяли належної уваги. Однак тепер, коли більшість банків пропонує аналогічний набір послуг за практич-но однаковими цінами, нецінові фак-тори конкуренції (передусім діловий імідж і репутація банківської устано-ви) набувають дедалі більшого зна-чення.

Уже доведено, що людина може купити будь-який товар у виробника, про якого їй нічого не відомо, але во-на ніколи не розмістить гроші в бан-ку, про який нічого не знає. До того ж у потенційних клієнтів уявлення про надійність банківської установи найчастіше складається не на підставі аналізу економічних даних, а в ре-зультаті узагальнення вже пошире-них думок про неї. Тобто вибір банку для більшості потенційних клієнтів є, по суті, похідною від його репу-тації. Заплямувавши її, банк можна навіть знищити. В новітній історії та-ких прикладів більш ніж достатньо. Тому на Заході різноманітні зловжи-вання в банках нині розглядаються не лише з погляду карного права, а й із морально-етичних позицій.

На основі численних судових і пар-ламентських слухань, проведених у багатьох країнах світу, зроблено вис-новок про те, що ефективність прий-няття рішень у банківській сфері знач-ною мірою залежить від виконання банкірами певних етичних стандартів. Етичні стандарти ділових стосунків — це система норм поведінки та зви-чаїв, яких реально дотримуються у світі бізнесу, незважаючи на те, що во-ни не зафіксовані законодавством. Ринкова цивілізація пройшла довгий шлях до діючих нині соціальне значи-мих принципів ведення бізнесу.

Щодо вітчизняних банкірів і банків-ських службовців, то етичні стандарти їхньої поведінки остаточно сформува-лися ще наприкінці XIX століття. Однією з перших наукових праць, у якій вони були узагальнені, стала кни-га Н.Е.Зегімеля "Необхідні правила для

купців, банкірів, комісіонерів і взагалі для кожної людини, що займається яко-юсь справою". Вона вийшла друком у 1897 році.

Від банкірів вимагалося: мати здоро-вий і гнучкий розум, твердий характер, бути завжди тверезим і стриманим, люб'язним і ввічливим. Рекомендувало-ся: ніколи не нудьгувати, завжди до-тримувати свого слова. Якщо не впев-нені в собі, краще не обіцяйте, зауважу-вав давній автор, а пообіцявши, — не-одмінно дотримайте свого слова. Цінуй-те копійку як цінуєте карбованець. Будь-яка справа заснована на довірі, тому з усіх сил намагайтеся здобути собі повну довіру тих, із ким вам дово-диться мати справу. Цього можна досяг-ти різними шляхами, передусім — за-вдяки чесності й сумлінності.

Щодо публікацій. Якщо хочете ро-бити великі справи, радив автор кни-ги, не шкодуйте грошей на часті публікації про них у наймасовіших газетах. Не прагніть діла, яке обіцяє великі бариші, але пов'язане з ризи-ком. Краще займайтеся справами, що приносять хоч і малий, але постійний прибуток. Економте на особистих ви-тратах, живіть скромніше (а не пиш-ніше), ніж можете.

Ці норми є актуальними й нині. Не-залежна Україна взяла курс на інтег-рацію у цивілізоване європейське спів-товариство, тому слід очікувати карди-нальних зрушень у ментальності сус-пільства, прискорення процесів його трансформації, нової моделі поведінки (передусім у ділових стосунках), онов-лених стандартів морального та етично-го устрою. Рушійною силою таких но-вацій є становлення ринкових відносин у країні, інституціоналізація ринку та його ефективне регулюванню

Розглянемо деякі проблеми в бан-ківській галузі, що мають, на нашу думку, вагому етичну складову.

Серед найактуальніших завдань для країн з економікою, що розвивається, є продуктивна участь банків у бо-ротьбі з відмиванням "брудних" грошей.

Законодавством України та країн СНД враховано відповідні рекомен-дації РАТР і Базельського комітету нагляду. Однак неухильному їх вико-нанню може зашкодити менталітет: нашим людям здебільшого ніяково писати доноси, хай навіть на негід-ників, що відмивають "брудні" гроші. У цьому плані ми істотно відрізняємо-ся від громадян США, Німеччини або, наприклад, Сінгапуру. Якщо цієї особливості менталітету не враховува-ти, то навіть жорсткі механізми іден-тифікації коштів, отриманих злочин-ним шляхом, чи грошей, що виво-дяться з-під оподатковування, не да-дуть бажаного ефекту.

Отже, у нашій країні на проблему боротьби з відмиванням "брудних" грошей слід дивитися через призму етичних цінностей. Для вітчизняних банкірів питання очищення