обслуговування клієнтів;
* імідж банку;
* благодійна діяльність;
* взаємодовіра партнерів;
* інформаційна відкритість;
* популярність.
Банки в Україні порівняно молоді і роблять лише перші кроки на шля-ху формування власного іміджу. В ос-новному вони успішно застосовують відповідний зарубіжний досвід. Хоча допускають і помилки та прорахунки. Так, наприклад, на більшості веб-сайтів українських банків ми не знай-демо розділу з інформацією про бла-годійну діяльність. Можна подумати, що вітчизняні банківські установи просто ігнорують цей вид діяльності, який так ефективно впливає на ство-рення позитивного іміджу і є важли-вим елементом соціальне орієнтова-ної політики банку. Уявити сайти іно-земних банківських установ без викла-ду подібної інформації неможливо.
Нині в Україні зазнає істотних змін й етика банківської галузі. Відійшла в минуле епоха гіперінфляції та спеку-лятивних угод. Настав час кредиту-вання реального сектору економіки, стійких виробничих зв'язків, довірли-вих відносин із клієнтами. Форму-ються спеціальні тарифи для VIР-клієнтів, будуються й функціонують VIР-зали для обслуговування даної категорії клієнтів.
Змінюється й громадська оцінка банківського бізнесу. Якщо раніше в українському суспільстві образ бан-кіра викликав здебільшого негативні емоції (спекулянти, "жирні коти"), то тепер соціальний тип банківсько-го працівника ідентифікується з про-фесіоналом, активним учасником ринкових перетворень. Така метамор-фоза відбувається завдяки істотній зміні ринкової ситуації в країні, роз-витку відповідних інститутів, ефек-тивній роботі українських банків.
Цьому сприяє і переорієнтація вітчиз-няних банків на масове просування роздрібних послуг та залучення вели-чезної кількості людей у банківський діловий оборот.
Подальшому підвищенню етич-ності банківського бізнесу сприяло б формування так званого чорного спис-ку банківських службовців.
Перші кроки в цьому напрямі по-чав робити Національний банк Ук-раїни, запровадивши, крім кваліфі-каційних вимог (освітніх, щодо дос-віду роботи тощо), ще й спеціальні додаткові, які передусім стосуються претендентів на посади в керівному складі банків і їхніх філій. Зокрема, маємо на увазі вимогу пред'являти рекомендації посадових осіб з інших банків. Це є певною перешкодою для проникнення на керівні посади в банківських установах випадкових людей. Подібні рекомендації є своє-рідною "цеховою порукою" в процесі формування управлінського корпусу банківських установ України.
У сучасній практиці європейських країн застосовуються ще суворіші ви-моги до банківських службовців і ме-неджерів. Наприклад, в Англії про порушення будь-яким співробітни-ком інструкцій відразу дізнається вся банківська громадськість. У Лондоні час від часу публікують списки таких порушників, що є для них своєрідним вовчим квитком.
Становлення цивілізованих правил ведення бізнесу в Україні, на наше переконання, відбуватиметься не шляхом їх нав'язування згори, а за допомогою практичного утвердження хартії професійної етики. Тому є сенс говорити про необхідність створення кодексу етичних норм поведінки служ-бовців і топ-менеджерів фінансово-кредитних установ.
Початок цій потрібній справі у нашій країні покладено "Моральним кодексом банкіра", затвердженим Асоціацією українських банків. Ми не ставимо під сумнів його основні положення. Проте, на нашу думку, окремі з них варто було б конкрети-зувати. Викласти, скажімо, у наве-деній нижче редакції.
"Банкір поважає власність, права та гідність клієнтів, партнерів, акціонерів і співробітників банку.”
Не банк — господар грошей, а вкладник, клієнт, власник рахунку. Вони є їх господарями й головними розпорядниками.
Банкір:
людина чесна, порядна, і саме це є основою для міцних і довгострокових його стосунків з клієнтами і партнерами;
надає клієнтам максимум до-стовірної інформації, що сприяє здійсненню угод;
не допускає в ході свого бізнесу обману, шантажу, крадіжок та інших негідних учинків, несумісних зі звича-ями ділових стосунків;
перемагає в конкурентній бо-ротьбі з іншими банками чесно, без застосування методів чорного піару";
не допускає неправомірного ви-користання силових можливостей правоохоронних органів чи інших ор-ганів влади у конкурентній боротьбі;
категорично відмовляється від участі в незаконній або аморальній справі і зробить усе можливе, щоб не допустити її;
не зловживає фінансовими і ма-теріальними цінностями в особистих або корисливих цілях;
не приймає подарунків від клієнтів і вважає неприпустимим надання в обмін за них службової інформації.
Нарощуючи фінансовий потенціал своєї кредитної установи, банк дбає про розвиток економіки України, про збільшення кількості робочих місць, обсягів виробництва вітчизняної про-дукції".
Протягом минулого десятиріччя ве-ликі банки України докладали макси-мум зусиль для створення густої ме-режі своїх філій. Нині на перший план виходить конкурентна боротьба між ними, що, очевидно, сприятиме під-вищенню якості обслуговування клієнтів, а отже, — й підвищенню етичних стандартів ведення бізнесу.
У 2003 році «Аваль» обрали своїм банком 37 тис. підприємств та установ. При цьому загальна кількість клієнтів — юридичних осіб зросла до 172 тис. Для своїх клієнтів Банк пропонує повний комплекс банківських інструментів залежно від їхніх потреб, галузевої приналежності, специфіки бізнесу та поточного фінансового стану тощо, розробляє у разі необхідності індивідуальні схеми розрахунків з контрагентами, залучення ресурсів на фондовому ринку, кредитування тощо.
Отже, за наявності тимчасових розривів у русі оборотних коштів, наприклад, при сезонному характері виробництва або для модернізації виробництва, придбання основних засобів Банк пропонує своїм клієнтам різноманітні варіанти кредитування, виходячи з потреб у позикових ресурсах, особливостей бізнесу і фінансового стану. Серед них — генеральна кредитна угода для підприємств, що регулярно користуються у своїй діяльності позичковими ресурсами, технічні кредити, у т.ч. для прискорення розрахунків в інвалюті або ліквідації дебіторсько-кредиторської заборгованості, овердрафти, факторингові операції, довгострокові кредити тощо.
Підприємствам, яким для розрахунків з контрагентами необхідно використовувати векселі, Банк пропонує врахування векселів, що дозволяє отримувати вексельні суми до настання терміну їх погашення, або кредитування під заставу.
Водночас Банк активно допомагав клієнтам залучати кошти з так званих альтернативних джерел, тобто у ході емісії корпоративних акцій або облігацій. При цьому Банк виступав андеррайтером проектів, надаючи повний перелік послуг — від підготовки емісії паперів до їх супроводження впродовж усього терміну обігу та підтримки їхньої