3.При порівнянні кредитування в Україні та інших державах (Англія, Франція) треба зауважити, що Українське законодавство потребує кодифікації і більш чіткішого і спрощеного порядку надання кредитів. Такі зміни потрібні для інтеграції України у світове Співтовариство.

4.Кредит являє собою грошову позику, яка надається кредитором ( банком ) позичальнику ( юридична або фізична особа ) з умовою повернення. Кредит- це специфічний тип економічних відносин , які грунтуються на взаємній довірі кредитора і позичальника. Роль кредиту в економіці та суспільному житті визначають функції кредиту: перерозподільча, емісійна, контрольна. Як зазначалось вище існує велика кількість класифікацій видів та форм кредитів. І це є першою проблемою, яка поділила вчених-юристів на прихильників двох різних теорій: відповідно до першої такий поділ вважають позитивним, оскільки може задовольнити вимоги будь якого позичальника, іншими словами дозволяє кожному учаснику кредитних відносин знайти кредит для себе, а прихильники другої теорії говорять про таку різноманітність видів та форм кредиту, як не вміння чіткого розподілення і спрощення системи кредитів, адже така різноманітність кредитів не спрощує, а заплутує позичальників ( в основному фізичних осіб ).

5.Коли говорити про принципи банківського кредитування в Україні та у країнах Західної Європи ( наприклад Франції та Німеччини) то вони подібні між собою. Суть принципів зводиться до того, що всі банки мусять гарантувати повернення в певні терміни кредиту, наданого на конкретні цілі позичальнику. Але існує відмінність, що полягає у засобах забезпечення кредиту, наприклад у Німеччині найпоширенішим засобом забезпечення є іпотека. Оскільки іпотека для України явище нове , тому існує ряд проблем, зокрема проблема з процедурою стягнення на предмет іпотеки, а також існує колізія пов'язана з утотожненням понять "нерухоме майно" з "об'єктом незавершеного будівництва", а у Цивільному кодексі України стаття 331 зазначено, що право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва, але не існує також жодного нормативно-правового акту критерії визначення того чи іншого недобудованого будинку нерухомим майном.

6.Як ми бачимо, що українське законодавство стосовно банківської справи загалом, так і кредитування зокрема є недосконалим, а відповідно існує потреба у його вдосконаленні, заміні "мертвих" норм на діючі та доцільні, також необхідно кодифікувати законодавство, а точніше є потреба у Банківському кодексі, про що свідчить численні статті відомих юристів-практиків, зокрема Гладкін Д., Кирилюк Д. " До питання про необхідність розробки і прийняття Банківського кодексу в Україні ". Ця стаття є своєрідним "проханням" колективу юристів про прийняття даного кодексу, адже це спростило б для адвокатів процедуру захисту клієнтів при порушенні їхніх прав.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Савченко В.Р. „Історія розвитку кредитних відносин”,- К.,-Юрінком Інтер,-2005р.-2-ге видання,-С.397

2. Банківська енциклопедія/ За ред. А. М. Мороза.-К., Ельтон, 1993,-328с.

3. Біленчук П.Д. Банківське право: Українське та Європейське.-К.-1999р.-с. 113-233

4. Власик В.Є. Формування фінансово-кредитної системи в умовах світової глобалізації. /ФУ.-2005.-№ 12.- ст.89

5. Євнух О.Т. Кредит-як соціально-економічне явище. /Фінанси України/.-2006р.-№ 3.-ст. 7

6. Андрусяк М.Л. „Кредит-шлях розвитку”.-/Фінанси України//.-№ 5.-2002р.-с. 54

7. Величко О. Становлення грошово-кредитної системи України.-//Економіка України// 2001.-№ 5.-с. 8-14

8. Декларація України „Про державний суверенітет” від 16 липня 1990р.

9. Чухно А.А. Розвиток кредитних відносин у трансформаційній економіці України: Монографія-Київ: Наукова Думка, 2004р. -245с.

10 Збірник нормативних актів „Правове регулювання кредитних відносин в Україні”, К., Юрінком Інтер, 2001р.

11. Морицан В.С. „Пріоритетні напрямки взаємовідносин клієнт-банк, та особливості їх регулювання” /Фінанси України//. -№ 7.-2007р.-с.106-108

12. Перша Директива Європейського Союзу від 12 лютого 1989р. „ Про координацію законів, правил і адміністративних положень, що регулюють організацію і ведення бізнесу кредитних операцій” Економіка України № 10.-1993р. с.50

13. Друга Директива Європейського Союзу від 15 грудня 1997р. Економіка України № 5.-1999р. с.115

14. Стефанов В.В., Стренджен В.П. „Економічний та юридичний аналіз кредиту” //Юридичний журнал//.-№10.-2004р.-с.55-65

15. Лакшин С.М. Кратний словарь иностранных слов 9-є изд..-М.-: Рус. Яз.-1987-С.-263

16.Закон Франції „Про Банки Франції” від 04.08. та 31.12.1993р. Конституційне право зарубжних країн світу (розвиток та реформування)/ Навчальний посібник/ К.-2000р. с. 321

17. Лютий З.О. „Грошово-кредитна політика в умовах перехідної економіки” монографія-Київ: Атака, 2000р. 240

18. Закон України " Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" від 19.06.2003р. 979-ІV//ВВР України.- 2004.- №1.-Стаття 1. із змінами станом на 05.12.2005, ВВР, 2006, № 13, ст.110

19. Закон України "Про Національний банк України" від 03.02. 2004р. №1416-ІV //ВВР УКраїни . - 2004. -№19.- стаття1, 256. із змінами станом на 01.12.2005, ВВР, 2006, № 9, № 10-11, ст..96

20. Закон України від 07.12.2000р. "Про банки і банківську діяльність"// Відомості Верховної Ради України.- 2001.- № 5 -6.-статті 3, 47-67. із змінами станом на 07.04.2007, ВВР, 2007, № 33, ст 440

21. Іванов В.М. , Софіщенко І.Я., Грошово-кредитні відносини зарубіжних країн.-К.-МАУП.-2001р.-232с.

22. Бакун О. Проблеми та перспективи розвитку банківської системи України//Вісник Національного Банку України.-2005.-№ 1.-с.45-49

23. Конституція України від 28 червня 1996року.-: Преса України, 1997р. – 55с. Із змінами, внесеними згідно із Законом № 2222-ІV (2222-15) від 08.12.2004р., 2005р., № 2, ст.90

24. Положення НБУ "Про кредитування" від 28.05. 1995р.-ВВР України.-1997р.- № 246.-с. 19-23

25. Положення НБУ "Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності" від 29. 04. 1994р. /ВВР України /1995р.-№8.-с. 10-15

26. Закон України "Про іпотеку" від 05.06.2003р.№898-ІV// ВВР України.- 2003.-№ 38 -стаття 20, 313 із змінами станом на 23.02. 2006, ВВР, 2006, №