Доходи та витрати, отримані за операціями з централізації Банком коштів підпорядкованих філій Банку та їх розміщення, які транзитом проходять через Банк та філії-регіональні управління Банку до філій-відділень не включаються до складу їх валових доходів та валових витрат.

Комісійні та інші операційні доходи і витрати за операціями з філіями Банку, визнаються коштами, які призначені для користування в основній діяльності філій Банку та відображають форму взаємовідносин між філіями Банку за внутрішньосистемними розрахунками в межах Банку – платника консолідованого податку на прибуток, і не включаються до складу валових доходів і валових витрат філій Банку з метою оподаткування податком на прибуток, визначеного в цілому по Банку.

Порядок визначення та нарахування сум амортизаційних відрахувань за основними фондами Банку встановлюється чинним податковим законодавством України шляхом застосування норм амортизації до балансової вартості відповідної групи основних фондів на початок звітного (податкового) періоду (кварталу).

В податковому обліку під терміном “основні фонди” слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Витрати на придбання будь-яких матеріальних цінностей, вартість яких не перевищує 1000 гривень, що призначені для використання у господарській діяльності платника податку, включаються до складу валових витрат платника податку в загальному порядку та підлягають коригуванню за пунктом 5.9 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Матеріальні цінності, строк корисного використання яких більше одного року та вартість яких перевищує 1000 гривень обліковуються як основні фонди відповідної групи та підлягають амортизації, за нормами встановленими пунктом 8.6 статті 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Податковий облік балансової вартості основних фондів групи 1 ведеться по кожному об’єкту та в цілому по групі як сума балансових вартостей окремих об’єктів такої групи. Податковий облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення груп 2, 3 і 4, ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи.

Норми амортизаційних відрахувань, зазначені у статті 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” для основних фондів груп 1, 2, 3 застосовуються щодо витрат понесених (нарахованих) філіями Банку після 1 січня 2004 року у зв’язку з придбанням або спорудженням нових основних фондів груп 1, 2, 3, які використовуються у виробничій діяльності, та які раніше не були в експлуатації, а також щодо витрат на поліпшення таких нових основних фондів (у тому числі нових орендованих), понесених після 1 січня 2004 року. Амортизація витрат, понесених (нарахованих) у зв’язку з придбанням та поліпшенням основних фондів груп 1, 2 і 3 до 1-го січня 2004 року, здійснюється за нормами амортизації, що діяли до 1-го січня 2004 року.

Для цілей податкового обліку ведеться окремий облік витрат, понесених у зв’язку з придбанням, спорудженням та/або поліпшенням основних фондів, що здійснюються після 1-го січня 2004 року.

Для основних фондів 1 групи нарахування амортизації здійснюється з наступного кварталу після введення їх в експлуатацію, а для основних фондів груп 2, 3 та 4 – з кварталу, наступного за кварталом оприбуткування основних фондів, що входять до складу цих груп незалежно від фактичного здійснення розрахунків за такі основні фонди.

Для податкового обліку передача між філіями Банку або між Банком та філіями Банку об’єктів основних фондів з відшкодуванням витрат у розмірі залишкової вартості здійснюється наступним чином.

Філія Банку, яка передає об’єкт основних фондів 2, 3, 4 групи, зменшує балансову вартість відповідної групи в податковому обліку на суму залишкової вартості, яка визначена за правилами фінансового обліку. Філія Банку, яка приймає об’єкти основних фондів 2, 3, 4 групи, збільшує балансову вартість відповідної групи основних фондів на суму відшкодованих коштів та в подальшому обліковує за правилами визначеними ст. 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Філія Банку, яка передає об’єкт основних фондів 1 групи, зменшує балансову вартість групи 1 на суму вартості такого об’єкта, визначену за правилами податкового обліку, та зазначає її в документах по передачі об’єкта. Філія Банку, яка приймає об’єкт групи 1, збільшує балансову вартість групи 1 на вищезазначену суму вартості такого об’єкта, повідомлену в документах передачі філією Банку, яка передала об’єкт.

При безоплатній передачі об’єктів основних засобів між філіями Банку амортизація продовжує нараховуватися філією Банку, яка понесла витрати на придбання таких основних фондів.

Філії Банку визнають станом на кінець звітного року тимчасові та постійні різниці між даними фінансового та податкового обліку з метою проведення на рівні Банку розрахунку відстроченого податку на прибуток. Банк здійснює нарахування відстроченого податку на прибуток за ставкою оподаткування, яку передбачається використовувати в період реалізації активу чи погашення зобов’язання виходячи із ставок оподаткування, чинних на дату балансу, в порядку, передбаченому національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та керуючись локальними нормативно-правовими актами Банку.

Сума витрат з податку на прибуток визначається, виходячи з поточного податку на прибуток з урахуванням змін у складі відстроченого податку: відстроченого податкового активу або відстроченого податкового зобов’язання.

Сума визначеного відстроченого податку на прибуток в цілому по Банку розподіляється між Банком та філіями Банку пропорційно питомій вазі валових витрат та амортизаційних відрахувань філій Банку