Визнані витрати на сплату податку на прибуток мають дорівнювати залишку балансового рахунку №7900 “Податок на прибуток”.

Витрати з податку на прибуток визначаються за результатами першого кварталу, півріччя, дев’ять місяців, 11 місяців та звітного року та відображаються в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності.

Сума донарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток (недоплата), виявлена за попередні роки за результатами планової документальної перевірки контролюючими органами державної податкової служби, обліковується за балансовим рахунком №7900 “Податок на прибуток”. Податкове зобов’язання за попередні роки, виявлене контролюючими органами, за іншими податками і зборами, включення яких до складу валових витрат передбачене Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” відображається за рахунками відповідних витрат.

Відповідно до вимог податкового законодавства та Методичних рекомендацій з ведення окремого податкового обліку операцій з цінними паперами в установах ВАТ “Ощадбанк”, затверджених постановою правління банку від 15.10.2003 р. №212, філії Банку здійснюють ведення окремого податкового обліку операцій з цінними паперами за рахунками 8 класу. Капран В.І., Кривченко М.С., Коваленко О.К., Омельченко С.І. Банківські операції: Навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 208 с.

2.3. Коригування даних бухгалтерського обліку при розрахунку оподаткованого прибутку

Облікова політика ґрунтується на основних принципах бухгалтерського обліку, яких повинні дотримуватися установи Банку при веденні рахунків і складанні зовнішньої та внутрішньої звітності, а саме:

повне висвітлення – усі банківські операції підлягають реєстрації на рахунках бухгалтерського обліку без будь-яких винятків. Фінансова звітність має містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій Банку, яка може впливати на рішення, що приймаються згідно з нею;

превалювання сутності над формою – операції обліковуються та розкриваються у звітності відповідно до їх сутності та економічного змісту, а не лише за їх юридичною формою;

автономність – активи та зобов’язання Банку мають бути відокремлені від активів і зобов’язань власників Банку, у зв’язку з цим особисте майно та зобов’язання власників не мають відображатися у фінансовій звітності Банку. Активи – ресурси, що виникли в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому. Зобов’язання – заборгованість, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів, що втілюють у собі економічні вигоди;

обачність – застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки відповідно до яких активи та/або доходи не підвищуватимуться, а зобов’язання та/або витрати – не занижуватимуться;

безперервність – припускається, що Банк буде продовжувати свою діяльність у майбутньому без істотного скорочення масштабів та не має наміру ліквідовуватися. Передбачається постійне вдосконалення організаційної структури Банку з урахуванням економічної ситуації, що склалася в Україні в цілому і в окремих регіонах.

У разі реорганізації філій Банку усі майнові права і зобов’язання філії, яка реорганізовується, переходять до філії, на балансі якої обліковуватиметься територіально відокремлене безбалансове відділення, створене на базі реорганізованої філії;

нарахування та відповідність доходів і витрат – відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності доходів і витрат під час їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів та порівняння доходів звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів, з метою визначення фінансового результату звітного періоду.

Доходи – це збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов’язань, що призводить до збільшення власного капіталу (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків акціонерів).

Витрати – це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів чи збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення чи розподілу власниками).

послідовність – постійне із року в рік застосування Банком обраних методів обліку. Зміна методів обліку можлива лише у випадках, передбачених міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку і потребує додаткового обґрунтування і розкриття у фінансових звітах;

історична (фактична) собівартість – активи і пасиви обліковуються пріоритетно за вартістю їх придбання чи виникнення. Активи та зобов’язання в іноземній валюті, за винятком немонетарних статей, мають переоцінюватися у разі зміни офіційного валютного курсу на звітну дату;

періодичність – можливість розподілу діяльності Банку на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.

Відображення в бухгалтерському обліку інформації про доходи і витрати визначається Правилами бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 р. №255 (із змінами і доповненнями) та локальними нормативно-правовими актами Банку.

Доходи і витрати визнаються за таких умов:

визнання реальної заборгованості за активами та зобов’язаннями установи банку;

фінансовий результат операції, пов’язаної з наданням (отриманням) послуг, може бути точно визначений.

Для визнання доходів і витрат установи Банку застосовують основні принципи бухгалтерського обліку, а саме: нарахування та відповідність доходів і витрат, обачність.

Для обрахування процентних доходів і витрат застосовуються методи визначення кількості днів: “факт-факт”, “факт/360”, “30/360” відповідно до вимог локальних нормативно-правових актів Банку.

Метою принципу нарахувань та відповідності доходів і витрат є визначення фінансового результату за період шляхом визнання доходів у міру того, як вони зароблені, та витрат у міру того, як вони понесені, незважаючи на факт отримання чи сплати коштів.

Якщо на дату нарахування неможливо визначити дохід (витрати) за останні 2-3 дні місяця (комісії за інкасаторські послуги, за послуги розрахунково-касового обслуговування тощо), то такий дохід (витрати) визнаються в наступному місяці.

Якщо зазначені умови не виконуються, то принцип нарахування і відповідності доходів і витрат застосовується в межах принципу обачності, за яким є неприпустимими як