3.3. Основні напрямки удосконалення оподаткування прибутку банків в рамках діючого податкового законодавства

Одним із ключових умов ефективності державної грошово-кредитної політики являється розвиток фінансового посередництва, перш за все банківського, основаного на підвищенні якості банківських послуг і загальної ефективності банківської справи. Зміцнення ролі банківського сектора в економіці, суттєве покращення якості функціонування кредитних організацій, удосконалення правових основ банківської діяльності, а також банківського нагляду повинні бути орієнтовані на кращу міжнародну практику.

Податкова реформа проходить в Україні вже декілька років. Мета заклечається не тільки в тому, щоб зібрати побільше податків, але і втому, щоб по мірі зниження зобов’язань держави в частині бюджетних витрат знизити рівень податкового навантаження на платників податків, які знаходяться в різних економічних умовах ; підвищити рівень нейтральності податкової системи по відношенню до економічних рішень фірм і споживачів.

Із введенням в дію першої або так званої частини Податкового кодексу, який по своїй суті повинен виконувати роль конституції в податкових правовідносинах, здійснений системний і комплексний перегляд всієї системи оподаткування. Податковий кодекс покликаний, стати і неодмінно стане єдиним документом, який регулює всі податкові питання, починаючи із взаємовідносин податкових органів і платників податків і закінчуючи порядком розрахунку і сплати всіх передбачених в ньому податків.

В теперішній час вже впровадженні в дію більшість глав другої частини Податкового кодексу, які регулюють порядок нарахування основних податків (податку на додану вартість, акцизів, податку на прибуток організації, податок на доходи фізичних осіб і єдиного соціального податку, ресурсних і деяких інших).

Введення нового порядку нарахування податків завжди викликає велику кількість питань по практичному застосуванню положень податкового законодавства.

Ще більше ускладнило ситуацію наявність багато чисельної кількості нормативно-правових актів різних міністерств і відомств, також регулюючих витрат, врахованих з метою оподаткування.

Говорячи про застосовані з 2002 р. зміни в оподаткуванні прибутку неможливо не сказати про зміни у зв’язку з веденням податкового обліку з метою нарахування і сплати податку на прибуток.

Як відомо в останні роки намітилась суттєва розбіжність в розвитку бухгалтерського обліку і оподаткування України – ця проблема стала дуже актуальною. Нажаль, прагнення адаптувати нашу систему бухгалтерського обліку до міжнародних стандартів, не враховуючи при цьому специфіку податкового законодавства, привело до необхідності здійснення великої кількості досить складних коригувань з метою введення балансового прибутку у відповідності з вимогами податкового законодавства.

Оскільки до 2002 р. оподаткований прибуток визначався на основі даних бухгалтерського обліку то будь-яка зміна порядку відображень в бухгалтерському обліку доходів або витрат напряму впливало на податкову базу, що являлось в принципі недопустимим. Для того щоб хоча б в будь-якій степені підвищити ефективність роботи по заповненню декларації по податку на прибуток і включити ймовірність помилок у визначенні податкової бази, деякі організації вводили в себе систему податкового обліку, виходячи із специфіки діяльності організації, із врахуванням фінансових і інтелектуальних можливостей.

В зв’язку з цим було прийняте рішення про Законодавчий розподіл бухгалтерського і податкового обліку.

При цьому податковий облік не передбачає застосування “податкового” плану рахунків і первинної документації. Податкова база по податку на прибуток визначається на основі реєстрів податкового обліку, які в свою чергу формуються на основі даних первинних бухгалтерських документів.

Таким чином, ідеологія введення податкового обліку заклечається в тому, щоб, виключаючи необхідність здійснення великої кількості коригувань звітних бухгалтерських даних для введення їх у відповідність до норм податкового законодавства, формувати напряму податкову декларацію на основі реєстрів податкового обліку, уже сформованих у відповідності з правилами встановленими Податковим Кодексом, обминаючи, трудомісткий етап коригування. Такий підхід не тільки знижує об’єм навантаження на бухгалтерів, але й зменшує ймовірність помилок.

Нажаль в Податковому кодексі сформульовані лише загальні принципи організації податкового обліку. У відповідності зі ст. 314 ПКУ форми реєстрів податкового обліку і порядок відображення в них аналітичних даних податкового обліку і даних первинних звітних документів розробляються платником податків самостійно.

Враховуючи, що платник податку самостійно організовує систему податкового обліку без будь-якого централізованого регулювання, так як це передбачено в бухгалтерському обліку, порядок ведення податкового обліку в різних платників податків різний. В зв’язку з цим є побоювання, що в даній ситуації може бути допущено значне число порушень податкового законодавства і відповідно перекручень у вирахуванні сум податку.

Запобіганню цього повинно сприяти широке обслуговування питань податкового обліку представниками бухгалтерських і фінансових служб організацій, аудиторіями і представниками державних структур і науки.

Зі своєї сторони Міністерством України по податках і зборах розроблені і розміщені на сайті Міністерства рекомендовані реєстри податкового обліку, якими організації мають право користуватися в своїй роботі. Ці рекомендації встановлюють методологічні принципи ведення податкового обліку.

А тому, якщо реєстри і відповідний їм порядок податкового обліку, являються складними для організації, вони можуть застосувати самостійно розроблену систему відображень порядку формування податкової бази, яка забезпечує виконання норм, встановлених гл. 25 ПКУ.

Виконуючи вищенаведені законодавством зобов’язання, МНС України підготувало і затвердило форми декларацій по конкретних податках. При підготовці цих документів Міністерство виходило із принципу достатності даних для нарахування податку і можливості здійснення ефективного контролю правильності їх складання, а також враховувались єдині вимоги для формування податкових декларацій.

Поряд з формами податкових декларацій Міністерство розробило інструкції їх застосування.

Особливо важливе значення для належного виконання податкового законодавства в умовах суттєвих змін має підготовка документів, які пояснюють порядок застосування окремих положень Податкового кодексу. В зв’язку з цим практикується підготовка методичних рекомендацій, які