По-перше, в результаті такої політики держава має відлагоджений попит на споживчі товари, або “зв’язані” тимчасово вільні гроші не тиснуть на ринок, являючись міцним антиінфляційним фактором. По-друге, тимчасово вільні засоби можуть бути використані для розвитку економіки країни. По-третє, засоби, направлені на інвестиції і виключені із оподаткування, при правильному режимі стимулювання створюють або додаткове майно, або нові центри затрат або прибутку, що в свою чергу створює нові об’єкти оподаткування.

Таким чином, якщо дотримуватись наведеної позиції, то можна сміло стверджувати, що проблемою створення оптимального режиму оподаткування інвестицій і розвитку ніхто в наших владних структурах системно не займався.

Основним завданням, котре вирішувала сформована владою податкова система України, було і залишається забезпечення державних витрат. В результаті країна опинилась, з однієї сторони, перед проблемою 2003 р. – прискорюючого вибуття основних виробничих фондів, з другої сторони – з недорозвиненою системою накопичення і оборотів капіталу, а також відсутністю умов для її розвитку. Несерйозно говорити про розвиток надійної банківської системи і кредитування реального сектору в умовах неможливості збільшити їх капіталізацію за власний рахунок при наявності правдивого ризику неповернення кредитів, особливо в реальному секторі. Але, здається, питання про вирівнювання податкових режимів банків і інших підприємств, який стимулює їх розвиток, в теперішній час вирішується позитивно. Петрук О.М. Банківська справа: Навч. посіб. / За ред. д.е.н., проф. Ф.Ф. Бутинця. – К.: Кондор, 2004. – 461с.

Висновок до розділу ІІІ

Податковий Кодекс України передбачає нарахування деяких видів доходів і витрат (наприклад, створення і відновлення резерву по сумнівних боргах), відображення яких в бухгалтерському обліку не передбачено. Крім того, принцип обліку деяких доходів і витрат викладені в ПКУ, кардинально відрізняються від правил бухгалтерського обліку. В цьому випадку необхідне введення додаткових реєстрів податкового обліку, дані котрих будуть використовуватися для нарахування податкової бази. Необхідно відмітити, що всі використовувані реєстри податкового обліку повинні мати обов’язкові реквізити, вказані в статті 313 ПКУ. У відповідності зі ст.313 кожен реєстр податкового обліку повинен мати наступні обов’язкові реквізити :

найменування реєстру;

період (дата) складання;

вимірювачі операції в натуральному (якщо це можливо) в грошовому виразі;

найменування господарської операції;

підпис (розшифровка підпису) особи відповідальної за складання вказаних реєстрів.

Система автоматизації податкового обліку повинна вирішувати декілька завдань :

вести податковий облік по методу нарахувань;

підтримувати великий об’єм інформації, зв’язаний із зберіганням в аналітичних реєстрах податкового обліку детальної інформації про проведені операції і використаних об’єктах;

дозволять здійснювати по конкретних цифрах податків детальний аналіз, тобто дозволять податковому інспектору (і співробітникам податкової служби банку) бачити як вклад в сплачувані податки кожної операції, так дозволять підніматися від конкретної цифри податкової декларації до характеристик вихідних документів, на основі яких податок був розрахований;

зберігати детальну інформацію джерел оподаткування і їхньому вкладу в податки у виді зручному для оптимізації податкових сум співробітниками податкових служб банку.

Особливо важливе значення для належного виконання податкового законодавства в умовах суттєвих змін має підготовка документів, які пояснюють порядок застосування окремих положень Податкового кодексу. В зв’язку з цим практикується підготовка методичних рекомендацій, які застосовуються не тільки податковими органами, але й платниками податків.

Міністерство приймає активну участь у підготовці проектів податкового законодавства, вносить пропозиції по його удосконаленню, спираючись на чималий досвід роботи податкових органів по практичному застосуванню законодавчих актів, на міжнародну практику, на рекомендації наукових організацій.

У всіх цивілізованих економіках використовують різні податкові режими при використанні валового доходу підприємства на споживання і на накопичення або інвестиції. Інколи всі засоби, направлені на власні капіталовкладення, виключаються і оподатковуваної бази. Інколи засоби стороннього інвестора, направлені на розвиток, виключаються із оподаткованої бази цього інвестора. Адже державі вигідно стимулювати процес інвестицій по цілому ряді причин.

По-перше, в результаті такої політики держава має відлагоджений попит на споживчі товари, або “зв’язані” тимчасово вільні гроші не тиснуть на ринок, являючись міцним антиінфляційним фактором. По-друге, тимчасово вільні засоби можуть бути використані для розвитку економіки країни. По-третє, засоби, направлені на інвестиції і виключені із оподаткування, при правильному режимі стимулювання створюють або додаткове майно, або нові центри затрат або прибутку, що в свою чергу створює нові об’єкти оподаткування.

Основним завданням, котре вирішувала сформована владою податкова система України, було і залишається забезпечення державних витрат. В результаті країна опинилась, з однієї сторони, перед проблемою 2003 р. – прискорюючого вибуття основних виробничих фондів, з другої сторони – з недорозвиненою системою накопичення і оборотів капіталу, а також відсутністю умов для її розвитку. Несерйозно говорити про розвиток надійної банківської системи і кредитування реального сектору в умовах неможливості збільшити їх капіталізацію за власний рахунок при наявності правдивого ризику неповернення кредитів, особливо в реальному секторі. Але, здається, питання про вирівнювання податкових режимів банків і інших підприємств, який стимулює їх розвиток, в теперішній час вирішується позитивно.

ВИСНОВКИ

Основні напрями податкового обліку Банку визначаються відповідно до вимог податкового та бюджетного законодавства України, національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 17 “Податок на прибуток”, нормативно-правових актів Державної податкової адміністрації України та локальних нормативно-правових актів Банку з питань оподаткування.

Податковий облік може змінюватися в результаті змін у податковому законодавстві України.

Податковий облік валових доходів, валових витрат та податку на прибуток здійснюється за рахунками 8 класу відповідно до Плану рахунків