доходи від списання з балансу боргових зобов’язань у зв’язку із закінченням терміну позовної давності ;

комісія за проведення операцій по довіреному управлінню майном включаючи цінні папери ;

доходи від співпраці ;

від надання транспортних послуг.

Таким чином, не дивлячись на те, що ряд доходів банків відносяться до банківських операцій, а частина до небанківських, та всі вони поділяються на три категорії : від реалізації і позареалізаційні (згідно класифікації, вказаної в ст. і 250 ПКУ) і ті, що враховуються з метою оподаткування (ст. 251 ПКУ). Крім того, для правильного формування податкової бази необхідно всі доходи розділити по критерію застосованих до них ставок, а також можливості обліку з основною, тобто оподаткованою по ставці 24% податковою базою.

Позареалізаційні доходи у виді штрафів, пені або інших санкцій за порушення договірних чи дольових зобов’язань, підпункту 4 п. ст. 271, а також ст.317 ПКУ, враховуються для розрахунку податкової бази в наступному порядку Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. №2121 III.

Якщо умовами доходів передбачені всі обставини при яких виникає відповідальність контрагентів у виді штрафних санкцій, то доходи визнаються отриманими платником податку при виникненні тих обставин, з якими умови договору зв’язують виникнення штрафних санкцій, незалежно від претензій пред’явлених платником податку контрагенту.

Якщо подібні обставини не можуть класифікуватися однозначно, то подібні доходи признаються по мірі призначення їх боржником після пред’явлення претензій або по мірі вступу в законну силу рішення суду. Признання претензій підтверджується у відповідності з нормами громадянського законодавства.

Іншими словами, якщо при прийнятті договору боржник згодився з нарахуванням штрафних санкцій, наприклад при порушенні договірних зобов’язань, то якщо в договорі відсутні умови нарахування штрафів і пені, вони включаються до складу позареалізаційних доходів в банка-отримувача автоматично при порушенні боржником відповідних умов договору незалежно від фактичного стягнення даних санкцій банком.

Основою признання позареалізаційного доходу (витрат) являються факти, що виникають в сфері цивільно-правових відносин і свідчать, що боржник згоден оплатити штрафи, пені, неустойки кредитору, виходячи з умов договору в повному об’ємі, або в меншому розмірі.

У випадку позасудового урегулювання спорів про порушення : обов’язків основою для признання доходу (витрат), частково, може бути :

двосторонній акт, підписаний сторонами ;

лист боржника, факс або інший документ, що підтверджує факт порушення зобов’язань, які дозволяють визначити розмір суми, признаної боржником (сума може бути меншою за вказану в договорі).

При реалізації банками окремих послуг доходи оподатковуються ПДВ. На основі п.1 ст.248 ПКУ із всієї суми, яка поступила за надану послугу, вираховується сума податку пред’явлена у відповідності з ПКУ платником податків покупцеві товарів (робіт, послуг, майнових прав).

Дане положення відповідає на питання відносно того, яка величина доходів враховується, наприклад, при розрахунку нормативів, що визначаються від :

загальної величини доходів банку (норматив в 10 % від загальної величини доходів банку для вирахування нормативу по сумнівних боргах).

доходів від реалізації (норматив по окремих видах реклами – 1 % від доходів від реалізації).

Таким чином, якщо отримані банком доходи оподатковуються ПДВ, то даний податок виключається із виручки з ціллю визначення суми доходів від реалізації (по позареалізаційних доходах).

Так само, як і доходи, всі витрати банків діляться на три категорії :

витрати, які відносяться до доходів від реалізації ;

позареалізаційні витрати ;

витрати, що не оподатковуються.

Перелік всіх витрат (крім тих, що не оподатковуються) являються відкритими. При цьому перелік витрат, що не оподатковуються, хоча і являються закритими, включають в себе – інші витрати, які не відповідають критеріям, вказаним в п.1 ст.252 ПКУ. Тому з метою вирахування податкової бази банків найбільш важливим являється не класифікація витрат на окремі групи (позареалізаційні або зв’язані з реалізацією, тим більше, що в складних ситуаціях, банки мають право на основі п. 4 ст. 252 ПКУ самостійно класифікувати витрати), а вирішення питання про відповідність витрат критеріям вказаним в п. 1 ст. 252 ПКУ.

З метою оподаткування приймаються всі витрати (незалежно від того, вказані вони чи ні у відповідних статтях ПКУ). Для обліку виробничих витрат, в складі витрат при розрахунку податкової бази на мають значення :

рахунки бухгалтерського обліку, на яких відображенні виробничі витрати ;

види банківських операцій, види діяльності, які здійснює платник.

Перелік документів, який вирішено використовувати для підтвердження економічного обґрунтування, не являється обмеженим. Тому до документів, що підтверджують економічне обґрунтування витрат здійснених для банківської діяльності відносяться, затвердженні у встановленому порядку звітна, кредитна, маркетингова, тарифна, кадрова, цінова політики банку.

Якщо існують норми на витрати, затвердженні виконавчими органами влади, то враховуються для оподаткування, перш за все, будуть фактичні витрати, але не вище даних норм. Якщо є, наприклад, перерозхід бензину в порівнянні з нормами в перерахунку на пройдену автомобілем відстань, то без обґрунтування таких витрат вони не повинні враховуватись у складі витрат зменшуючи оподатковувані доходи.

Нажаль критерій “економічного обгрунтування” в багатьох своїх аспектах досить суб’єктивний. Розглянемо це на прикладах.

По-перше, якщо в банку використовується мобільний зв'язок, який оплачується за рахунок облікованих витрат, то при перевірках податкові органи мають право вимагати наказ про те, що телефон буде використовуватися в робочий час і документи, що підтверджують час, коли він фактично використовувався, а також дані про те, коли і з ним проводились переговори.

По-друге, витрати на проведення аудиту на відповідність звітності банку до 2002 р. не вважались економічно обґрунтованими в тому випадку, якщо банк наймав аудиторську фірму для проведення такого аудиту крім обов’язкового аудиту річної звітності.