та призначення платежу. Кінцевою інформацією є загальна сума утримань та надходжень за банківський день, а також сума вихідного залишку на кінець банківського дня.
Слід підкреслити, що за отримання виписки, клієнт не здійснює ніяких оплат банку. Вона є безкоштовною, а її надання належить до обов'язків банку за умовами договору. Даний документ можна роздрукувати та зберігати одночасно і в паперовому вигляді.
Після отримання від банку виписки з рахунку клієнт складає „Реєстр розрахункових документів”, які відправлені в банк каналами зв'язку і прийняті банком до оплати". Такий же реєстр за кожним клієнтом складається в банку після друкування балансу операційного дня. Реєстр електронних платежів з повним переліком реквізитів розрахункових документів підшивається банком в документи дня як первинні документи, що надійшли від клієнта в банк для оплати. Реєстр має обов'язково вміщувати відомості про дату і час подання розрахункових документів власником рахунку до виконання.
Окрім розширеної виписки клієнт отримує багато іншої інформації. Такими документно-інформаційними послугами є інформування про чинне законодавство зарубіжних країн у галузі банківської справи, фінансів, валютних ресурсів, оподаткування, надання інформації про прийняття НБУ та іншими органами рішень, які впливають на господарську діяльність клієнта, а також доведення інформації про курси іноземних валют, котирування цінних паперів та їх дохідність. Можна замовити також регулярне отримання новин.
Отже, на прикладі системи „Клієнт-банк" ми бачимо, як банк надає цілий ряд послуг, надсилаючи електронні документи із важливою для клієнта інформацією. Таким чином, формується інформаційний продукт, який можна виділити із загального банківського продукту, який отримує клієнт, користуючись такою системою. Документна інформація за короткий проміжок часу проходить велику відстань, піддається обробці та аналізу (Додаток Д). На основі цього клієнт може здійснювати постійний контроль за своїми фінансами, активно розпоряджаючись ними. Це відбувається кожного банківського дня.
Не залишаючи помешкання чи робочого місця, можна розпоряджатися коштами, які знаходяться на рахунку в банку, а також отримувати регулярні звіти про їх використання чи інформацію, що дозволить зробити висновок про вибір методів розпоряджатися фінансами.
Система "Клієнт-банк" повністю побудована на використанні електронного документообігу. Враховуючи велику долю розрахунків країни, що проходить через дану систему, держава не може залишатись осторонь від процесу формування законодавчого закріплення норм електронного документообігу. Визначення ж ключових моментів законодавчою базою дозволить перевести електронні розрахунки, в тому числі і з використанням системи „Клієнт-банк”, в абсолютно нове поле довіри – поле гарантії операцій з боку держави на рівні нормативно-правових документів.
Банки надають документно-інформаційні послуги також при банкоматному обслуговуванні. Нові платіжні інструменти, зокрема платіжні смарт-картки, повинні стати законним платіжним інструментом, обов'язковим для прийому в торгівлі, сфері послуг, на транспорті та підприємствах зв'язку. Тому емітентами карток повинні бути лише банківські установи.
Надійний захист від зловживань та інших факторів, які можуть перешкоджати нормальному функціонуванню системи, можливий лише за умови використання смарт-карток і багаторівневої системи захисту інформації, пов'язаної з розрахунками.
Захист інформації в системі в цілому забезпечується:
наявністю криптографічного захисту всіх операцій (підпису кредитування і дебетування, кодування трансакції, кодування при передачі каналами зв'язку тощо);
застосувнням розвиненої системи спеціальних ключів, які контролюються, з одного боку, процесинговим центром, а з другого – банком-емітентом, забезпечуючи можливість взаємоперевірки;
процедурами ініціалізації та персоналізації;
заходами щодо блокування загублених та викрадених карток, а також карток, що втратили платоспрможність;
іншими організаційними, бухгалтерськими та контрольними заходами.
Захист на рівні картки забезпечується її процесором, який гарантує максимум захисту при завантаженні картки і під час платіжних трансакцій.
Функціонування такої системи є економічно вигідним для всіх її учасників (держави, комерційних банків, підприємств торгівлі та сфери послуг, пересічних споживачів). Фінансова модель системи надає високі гарантії її учасникам, особливо найменше захищеній категорії громадян України (навіть у випадку банкрутства банку).
Система базується на основі міжнародних стандартів та рекомендацій з урахуванням світових тенденцій розвитку.
Учасниками системи розрахунків є:
банк-емітент карток;
обслуговуючий банк (банк-еквайєр, тобто банк, що обслуговує заклади торгівлі і сфери послуг);
розрахунковий банк;
процесинговий центр;
клієнт (фізичні особи, власники карток);*
місця обслуговування карток (підприємства торгівлі, сфери послуг, банкомати тощо).
Банк-емітент відкриває рахунки для клієнтів-власників (користувачів) смарт-карток, обслуговує клієнтів за картками, видає картки клієнтам (фізичним і юридичним особам), виконує завантаження карток, а також може виконувати функції банку-еквайєра для іншого банку-емітета або для самого себе. [46]
Розрахунковий банк відкриває рахунки кожному банку-емітенту, на яких вміщує частину коштів, залучених банками-емітентами, виступає гарантом платежів за допомогою електронного гаманця, забезпечує взаєморозрахунки та платежі між усіма банками, що беруть участь у платіжній системі (як банками-емітентами, так і обслуговуючими банками), здійснює кліринг за розрахунками за допомогою електронного гаманця. [46]
Обслуговуючий банк обслуговує рахунки тих підприємств торгівлі, сфери послуг, громадського харчування і сервісу, які приймають картки даної платіжної системи, а також виконує операції з видачі та дозавантаження карток банку-емітента. [46]
Підприємства торгівлі, сфери послуг, громадського харчування, транспорту, зв'язку тощо приймають платежі із використанням пластикових карток і забезпечують передачу трансакцій до процесингового центру або обслуговуючого банку.
Клієнти (фізичні та юридичні особи) є власниками пластикових карток, здійснюють платежі і при необхіності отримують готівку в межах балансу платіжного інструмента.
Процесинговий центр управляє системою в цілому. Основні його функції такі:
збір, сортування, обробка і/або авторизація трансакцій із платіжних і банківських терміналів, а також банкоматів та інших спеціалізованих пристроїв, виконаних із використанням національних і міжнародних (Visa, Visa Elektron, MasterCard, Mastero) платіжних інструментів;
забезпечення інформаційного зв'язку між учасниками системи;
розрахунок комісійних для учасників системи;
управління безпекою функціонування системи в цілому;
забезпечення ефективності роботи системи та її елементів;
виконання ролі арбітра між учасниками системи в конфліктних ситуаціях;
послуги пов'язані з подальшим