Коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів показує, яка частина власних коштів фірми знаходиться у мобільній формі, що дозволяє відносно вільно маневрувати цими коштами. Теоретичне значення Км не може бути меншим 0,5 , тобто величина оборотних активів (власні кошти - основний капітал) позичальника не може бути меншою половини всіх власних коштів.

На підприємстві Км дорівнює: (2185,2 - 2078,3) : 2185,2 = 0,048

Пониження даного показника від норми показує, що ВАТ «Дари полів» не має можливості вільно використовувати кошти в разі зміни процесу виробництва.

При оцінці фінансового стану позичальника, крім наведених коефіцієнтів ліквідності та фінансової стійкості, також застосовуються й інші показники, а саме:

1. Рентабельність реалізованої продукції.

Прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг)

Р = ————————————————————————————

Доход (виручка) від реалізації

Рентабельність реалізованої продукції для ВАТ "Дари полів" становить:

597,1 : 13685,8 х 100% = 4,36

2. Коефіцієнт оборотності оборотних засобів.

Доход (виручка) від реалізації (за мінусом ПДВ і акцизного збору)

Ко= ————————————————————

Залишки оборотних засобів

Цей показник характеризує кількість оборотів оборотних коштів за звітний період. Чим більше оборотів здійснюють оборотні кошти, тим краще вони використовуються.

Значення даного показника для ВАТ "Дари полів" дорівнює :

(13685,8 – 2080,9): (696,6 + 1599,1) = 5

3. Тривалість одного обороту в днях.

Кількість днів звітного періоду

То= ———————————————————

Ко

Даний показник характеризує період, за який оборотні кошти підприємства здійснюють один оборот.

На підприємстві То складає: 365 : 5 = 73

Оцінка фінансового стану позичальника — комерційного банку здійснюється на підставі

- дотримання ним обов'язкових економічних нормативів та показників діяльності, передбачених нормативними актами Національного банку України;

- аналізу прибутків та збитків;

- аналізу якості активів та пасивів;

- створення резервів для покриття можливих втрат від активних операцій;

- виконання зобов'язань комерційним банком у минулому;

- якості банківського менеджменту.

При здійсненні оцінки фінансового стану позичальника — фізичної особи мають бути враховані:

- соціальна стабільність клієнта, тобто наявність власної нерухомості, рухомого майна, цінних паперів тощо, постійної роботи;

- сімейний стан клієнта;

- вік та здоров'я клієнта;

- доходи і витрати клієнта;

- інтенсивність користування банківськими позичками у минулому та своєчасність їх погашення і процентів за ними, а також користування іншими банківськими послугами;

- зв’язки клієнта у діловому світі тощо.

Таким чином, проаналізувавши показники ліквідності та фінансової стійкості ВАТ «Дари полів», можна зробити висновок, що фінансовий стан позичальника негативний, про що свідчить зменшення від нормативних значень коефіцієнтів ліквідності (недостатній рівень ліквідних коштів для повернення наданих позичок), коефіцієнту маневреності (немає можливості у використанні коштів при зміні процесу виробництва), коефіцієнту покриття (тобто неможливістю розрахуватися за боргами). Ці висновки дають змогу працівникам кредитного відділу прийняти рішення про неможливість надання кредиту даному позичальнику.

Реальні висновки та пропозиції за результатами оцінки діяльності позичальника дозволяють уникнути банку невиправданого ризику при здійсненні кредитних взаємовідносин. У разі укладання договору та надання кредиту позичальнику із недостатньою кредитоспроможністю доцільно застосовувати такі заходи щодо зменшення кредитного ризику:

1) зменшення розміру кредиту, що надається одному позичальнику;

2) страхування кредитів;

3) одержання достатнього забезпечення за виданими кредитами шляхом укладання договору застави на майно, цінні папери позичальника;

4) надання позичальникам поручительств, гарантій інших організацій;

5) скорочення строків користування кредитом.

Таким чином, з метою запобігання кредитного ризику або його зменшення, банк проводить аналіз фінансового стану позичальника, що звернувся за кредитом, та визначає його кредитоспроможність. Тільки завдяки ретельній перевірці кредитоспроможності позичальника банк досягає поверненості позичок і процентів за їх користування.

2.3. Порядок видачі, погашення кредиту та механізм його забезпечення

Після оцінки фінансового стану позичальника та його кредитоспроможності, а також доцільності надання і ступеня ризику позики працівник кредитного відділу переходить до розробки умов кредитування, підготовки і укладання кредитної угоди.

При підготовці до укладення кредитного договору банк проводить структурування кредиту, тобто визначає структурні компоненти майбутньої кредитної операції:

1. Вид кредиту (у випадку фінансування оборотного капіталу це можуть бути кредитні лінії, позики на надзвичайні потреби; у випадку фінансування основного капіталу це можуть бути строкові позики, позики під закладні, будівельні позики та інші).

2. Сума кредиту. Банк самостійно вирішує, яку суму надати клієнту, але ця сума не повинна бути більшою 25 % власного капіталу банку.

3. Строк кредиту.

4. Спосіб погашення (одноразовим внеском по закінченні строку позики; рівномірними чи нерівномірними внесками протягом строку дії кредитної угоди у відповідності із строками оборотності капіталу).

5. Відсоткову ставку. Базис для її визначення доводить Правління і Кредитний Комітет банку "Аваль", а працівник банку корегує її з урахуванням надійності позичальника, ступеня ризику за позичкою, характеру взаємовідносин між банком і позичальником, витратами по оформленню і контролю за погашенням кредиту.

6. Забезпечення. Воно повинно відповідати вимогам чинного законодавства України і "стандартам" комерційного банку, які передбачають захист інтересів банку.

Основна умова надання кредиту — висока ймовірність його погашення із відповідними відсотками, що досягається забезпеченням кредиту. Існують різноманітні форми забезпечення: застава рухомого і нерухомого майна, гарантії, поручительства третіх осіб, уступка дебіторської заборгованості, страхування ризику кредиту та інші. Кожна з форм забезпечення повернення кредиту оформляється окремим документом, що має юридичну силу і закріплює за кредитором певне фінансове джерело для погашення позики у разі відсутності коштів у позичальника після настання строку погашення кредиту. Належне забезпечення кредитної операції суттєво знижує ризик втрат від неповернення кредиту.

Згідно з положенням "Про кредитування", забезпечені кредити — це кредити, які мають забезпечення у вигляді ліквідної застави, реальна (ринкова) вартість якої перевищує кредитну заборгованість не менш ніж на 25%, або які мають гарантію уряду України чи банківську гарантію [2].

Недостатньо забезпечені кредити — це кредити,