5) помилки в документальному оформленні позики (недописування важливих умов, які забезпечують інтереси банку);

6) поганий контроль за позичальником у період погашення позики (відсутність дослідження компанії, перевірок забезпечення та ін.).

По-друге, це неефективна робота компанії, яка отримала позику:

1) слабке керівництво;

2) погіршення якості продукції і усунення її з ринку;

3) неефективний маркетинг через відсутність плану рекламної компанії, помилок в оцінці майбутніх ринків;

4) слабкий контроль за фінансами компанії.

Крім того, важливу роль можуть відігравати фактори, які не знаходяться під контролем банку: погіршення економічної кон'юнктури, політичні зрушення, зміна законодавства, технологічні прориви. Труднощі з погашенням кредиту рідко виникають раптово. Як правило, існують численні тривожні сигнали, які дозволяють думати, що фінансовий стан позичальника погіршується і що наданий кредит може бути не погашений в строк або взагалі перетворитись на безнадійний борг.

У зв'язку з цим НБУ розроблено Положення «Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями комерційних банків». Згідно з цим Положенням банки зобов'язані створювати резерви для відшкодування можливих збитків. Ці резерви створюються за рахунок витрат банку на всі види позик, що надані банком. Також створюються резерви під цінні папери. Розмір резерву залежить від класифікації кредитів за групами ризику.

Як зазначалося в першому розділі кваліфікаційної роботи, кредити за групами ризику поділяються на стандартні і нестандартні. За цими групами ризику НБУ встановлює процент відрахувань до резерву.

Стандартна позика — 2 % від суми кредиту;

Під контролем — 5 % від суми кредиту;

Субстандартна — 20 % від суми кредиту;

Сумнівна — 50 % від суми кредиту;

Безнадійна — 100 % від суми кредиту.

З огляду на проведену класифікацію кредитного портфелю, банк здійснює формування резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями.

Розрахунок резерву на можливі втрати за кредитними операціями Чернівецької обласної дирекції АППБ "Аваль" представлено у таблиці 5.

Основними видами кредитів, які надає ЧОД АППБ "Аваль", є короткострокові кредити, яким, за умов нестабільності економічної ситуації в Україні, надається перевага; довгострокові кредити; кредити надані у валюті. У літературі досить часто зустрічається поняття "середньострокового кредиту", але на практиці такі кредити не застосовуються. Кредити, що надаються строком від одного року і більше належать до категорії довгострокових.

Обсяг кредитів наданих ЧОД АППБ "Аваль" за останні роки представлений в таблиці 6.

Таблиця 6-

Обсяг кредитів наданих ЧОД АППБ "Аваль", тис. грн.

Види кредитів |

2001р. |

2002 р. |

Відхилення

Короткострокові |

44190,7 |

5 Ї 270.4 |

+7079,7

Довгострокові |

321,1 |

423,2 |

+102,1

Кредити надані у валюті |

1630,7 |

2447,05 |

+816,35

Всього кредитів |

46142,50 |

54140,65 |

+7998,15

Таким чином, з таблиці 6 ми бачимо, що по всіх видах кредитів відбулося збільшення, що пов'язується із посиленням попиту на усі види кредитів, а також про довіру суб'єктів господарської діяльності до банку, про його стабільність та конкурентоспроможність на кредитному ринку регіону.

Чернівецька дирекція АППБ "Аваль" шляхом проведення довгострокового кредитування агропромислового комплексу сприяє його розвитку в регіоні. Так як сільське господарство відчуває гостру нестачу грошових коштів для забезпечення нормального функціонування процесу виробництва і низьку прибутковість, банк проводив політику надання кредитів підприємствам агропромислового комплексу під низькі проценти. Так, наприклад, у минулому році був наданий довгостроковий кредит сільськогосподарському підприємству у сумі 130 000 грн. строком на 2 роки під 20 % річних, що в 1,5 рази нижче за звичайну процентну ставку по цій групі кредитів.

Таблиця 5-

Розрахунок резерву на можливі втрати за кредитними операціями ЧОД АППБ "Аваль" гривневий еквівалент усіх валют на 1.01.2002 р. тис. грн.

Групи кредитів за категоріями ризику |

Заборгова-ність за кредитами на початок поточного кварталу |

Зменшується на: |

Заборгова-ність,що приймаєть-ся для розрахунку, усього |

Рівень резерву-вання у% |

Розрахун-кова сума резерву, що має бути сформована на поточний квартал |

Фактично сформова-ний резерв на початок кварталу |

Відхи-лення

(+--)

Гарантії Уряду України та банків країн категорії А |

Грошові вкладні депозити позичаль-ника в бан-ку, що на-дає кредит |

Вартість майна, оформленого під заставу і майнових прав пози-чальника |

Усього

Стандартні |

8427 |

7401 |

7401 |

1026 |

2 |

20,52 |

20,52

Під контролем |

5715—— |

5709 |

5709 |

6 |

5 |

0.3 |

0,3—

Субстандартні |

6102—— |

3108 |

3108 |

2994 |

20 |

598.8 |

598,8—

Сумнівні |

1068 |

1065 |

1065 |

3 |

50 |

1.5 |

1.5

Безнадійні |

339—— |

330 |

330 |

9 |

100 |

9,0 |

9,0—

Таким чином, після закінчення строку, на який надано кредит підприємство повинно сплатити відсотків у сумі:

Ск х Т х Вс

Св=————————, де

365 х100

Св - сума відсотків, яку повинно сплатити підприємство;

Ск - сума кредиту;

Т - термін, на який надано кредит;

Вс - відсоткова ставка, що діє на момент укладання кредитної угоди.

130000 х 730 х 20

Св= ——————————— = 52 000 (грн.)

365 х 100

Якщо б цю ж суму кредиту було надано під відсоткову ставку, що діє по даній групі кредитів, то сільськогосподарському підприємству довелося б повернути відсотків у сумі 78 000 грн., що в сучасних умовах роботи сільського господарства є нереальним.

Отже, надаючи кредити на пільгових умовах певним групам позичальників, банк сприяє розвитку та нормальному функціонуванню тих ланок національного господарства, які потребують додаткових грошових коштів, але не мають змоги сплачувати повну вартість за кредитні ресурси,

У період дії кредиту позичальник повинен надавати банку баланси, звіти про надходження готівки та інші матеріали. Їх ретельний аналіз та співставлення з минулими звітами може вказати на небезпеку. Банк повинен звернути увагу на не подачу фінансових звітів у встановлені строки, різке збільшення дебіторської заборгованості, уповільнення обігу запасів, зниження частки короткострокових активів, непропорційний ріст короткострокової заборгованості, зниження коефіцієнту ліквідності, ріст прострочених боргів, збільшення частки основного капіталу в сумі