системи, яка б забезпечувала персонал і клієнтів банку необхідними видами послуг, за умови, що витрати на створення й експлуатацію не перевищують прибутків від впровадження БС.
Для вибору найбільш правильного рішення необхідно вра-ховувати такі моменти.
Вартість банківської системи. Необхідно звернути увагу на вибір обчис-лювальної платформи, мережевого обладнання, програмного забезпечення, вартість об-слуговування і супроводження системи, на що впливають стан-дартність платформи і кількість незалежних постачальників.
Можливість масштабування. У випадку росту банку вартість модернізації при невдалому виборі різко зростає. Необхідно, щоб обрана обчислювальна платформа допускала поступове нарощування ресурсів у тих частинах системи, де це буде потрібно.
Використання наявних ресурсів. Від ефективності використання наявних комп'ютерів, мереж і каналів зв'язку залежать витрати на побудову банківської системи.
Наявність системи захисту інформації. Безпека даних є однією із головних вимог до банківської системи. Повинна бути передбачена як стійкість роботи при неправильних діях персоналу, так і спе-ціалізовані системи захисту від несанкціонованого доступу до банківської системи з корисливими, шахрайськими або іншими цілями.
Система захисту та безпеки інформації в банківській системі допускає: засоби фізичного обмеження доступу до комп'ютерів банківської системи (іденти-фікаційні картки, пристрої блокування); надання повноважень, привілеїв і прав щодо банківської системи на рівні окремого користувача (спів-робітника або клієнта); засоби централізованого виявлення спроб несанкціонованого доступу до ресурсів банківської системи, які дозволяють своєчасно вжити відповідні заходи; захист даних при передачі каналами зв'язку (особливо актуально при використанні відкритих каналів зв'язку, наприклад, мережі Internet); використання "цифро-вого електронного підпису" та інших криптографічних методів.
Надійність системи. Відмови окремих елементів банківської системи не по-винні призводити до її повного виходу з ладу. Крім того, необхідно забезпечити високу стійкість роботи банківської системи в умовах дестабілізуючих факторів (наприклад, перешкод у лініях зв'язку або помилкових дій персоналу банку).
Наявність засобів відновлення при перешкодах. У банківській системі повинні бути передбачені засоби для прогнозування, фіксації і локалізації різних позаштатних ситуацій та відмов обладнання (пошкодження та перевантаження каналів зв'язку, пристроїв зовнішньої пам'яті, порушення цілісності бази даних, спроби несанкціонованого доступу до системи).
Можливість адаптації до змін фінансового законодавства або структури банку та інших подій. Це реалізується за рахунок створення динамічних або генетичних банківських систем.
Можливість роботи в режимі реального часу. Нині системи типу OLTP стають усе більш поширеними при створенні банківських систем. Упровадження систем OLTP потребує від банку досить великих інвестицій, але їх переваги виправдовують усі витрати. Для створення систем цього типу можуть використовуватися:
потужні універсальні комп'ютери і міні-ЕОМ, наприклад,
фірм IBM, DEC, NCR (до 70 % систем); можливості OLTP реалізуються за допомогою додаткового програмного забезпечення;
спеціалізовані багатопроцесорні відмовостійкі (SFT -
System fault-tolerance) системи, наприклад, фірми Tandem, Suquent
(близько 10 % систем); для SFT-комп'ютерів звичайно включають
OLTP безпосередньо в ОС (наприклад, для комп'ютерів типу
NonStop фірми Tandem).
3.2. Використання системи "банк-клієнт" в кредитній
діяльності банків.
Банкомати були першою спробою банків обійти обмеження на здійснення розрахунків через те, що відділення відкриті тільки в робочі години, і знизити видатки на утримання останніх. Після цього з'явилися послуги по телефону. Приблизно півтора року тому виник новий підхід до взаємодії банку з клієнтом - багато бан-ків розпочали надавати послуги вдома за допомогою спеціалізованих систем "банк-клієнт". Спочатку вони надавались тільки закритими приватними каналами. Зараз ситуація змінюється у бік використання Internet, але найбільш популярними є змішані рішення.
Існує три моделі надання банківських послуг вдома, кожна з яких передбачає різну відповідальність фінансового закладу, що пропонує дану послугу:
банк надає користувачеві інтерфейс, мережу і наповнення
рішення; при цьому може використовуватися система "банк-клієнт",
розроблена самим банком чи спеціалізованою фірмою, що виробляє ПЗ;
посередник або провайдер послуг бере на себе відповідаль-ність за інтерфейс користувача і мережу, у той час як банк
відповідає за наповнення;
надання послуг вдома за допомогою Internet. У даному
випадку інтерфейс є програмою перегляду Web-даних, в якості
мережі найчастіше виступає Internet, а наповнення залежить від
банку. Взагалі, через Web-вузол фінансові інститути можуть
запропонувати широкий спектр послуг. Таких, наприклад, як
надання оперативної інформації про фінансові новини, можливість
управління рахунками, електронна пошта і віддалений доступ до
персональної фінансової інформації.
Схема використання системи "банк-клієнт" така: банк купує (чи розробляє) систему і після цього продає або безкоштовно надає доступ до неї своїм клієнтам.
З погляду реалізації фінансових послуг для банків система "банк-клієнт" не є чимось принципово новим, основні зміни стосуються організаційної сфери діяльності. Вона дозволяє лише виключити з технологічного ланцюжка обробки фінансового документа процедуру передачі паперового оригіналу з рук клієнта в руки операціоністів і його переведення в електронну форму. Супутні операції ідентифікації й аутентифікації документа теж виконуються автоматично. У подальшому документ в елект-ронному вигляді проходить ті ж етапи обробки, передбачені існуючою банківською технологією, як і паперовий документ.
Не слід очікувати негайної прямої вигоди від впровадження системи за рахунок скорочення персоналу чи подібних заходів. Спочатку експлуатація системи потребує грошей для техніки, програм і навчання співробітників. Повернення вкладень відбудеться не скоро і буде залежати від якості впровадженої системи.
Для клієнта банку підключення до системи "банк-клієнт" змінює весь стиль його взаємовідносин з цим фінансовим інститутом. Визначимо її основні переваги перед традиційними засобами об-слуговування:
у банку з'являється можливість працювати з клієнтом
практично цілодобово і при цьому значно скоротити видатки на
утримання своїх відділень;
клієнт може здійснити платіж, не виходячи з офісу. З
урахуванням транспортних проблем у сучасних містах це спрощує
процес платежу. Більше того, це призводить до того, що клієнт
перестає бути територіально прив'язаним до банку, що