практиці повинна бути вибрана агресивна модель поведінки банку-універсального, який має тісні зв'язки з підприємством, який широко здійснює нетрадиційні банківські операції. Такий вибір обумовлений наступними причинами:
1. Універсальність банку: банки, діючи на нових ринках, здійснюючи нетрадиційні банківські операції, здатні прискорити розвиток нових ринків, доповнюючи відсутність на них готових ринкових структур; в умовах грошової інфляції банки змушені все більшу частину своїх ресурсів вкладувати в негрошові активи;
2. Агресивність банку: саме така модель підходить для нестабільної та перехідної економіки; сприяє структурній перебудові господарства, становленню нових ринків.
3. Широка участь в капіталах господарства: відображення зв'язків банків і підприємств, що склалися в умовах директивної економіки; зберігання в умовах інфляції активів банків від знецінення; сприятливий режим для довгострокових інвестицій в період структурної перебудови, можливість конверсії частини безнадійної заборгованості державних підприємств в акції, що знаходяться у власності банків.
4. Жорсткість регулювання діяльністю банків визначається вибором моделі універсального агресивного банку, що несе за собою підвищення ризику в банківській справі; нестійке фінансове положення батьох банків, міжнародним банківським співтовариством.
Завдання реформування комерційних банків складаються з наступного:
- перевід частини існуючих банків в розряд фінансових компаній або приєднання до більш крупних банків. В зв'язку з тим, що відбудеться відсів малих і нестійких кредитних інститутів, відбудеться деконцентрація крупного банківського капіталу і посилиться деконкурентність банків;
- створення групи з 20-40 крупних банків як основи національної банківської мережі, які би мали розгалужену мережу філіалів, діяли в національному масштабі, мали прямий доступ до платіжної системи, маючи рахунки для розрахунків інших кредитних інститутів, підтримували високий рівень регулювання своєї діяльності;
- створення групи 4-7 найбільших банків, які б були визнані зарубіжними банками в якості добре регулюючих кредитних установ і надійних банків;
- створення державних кредитних інститутів повинно обмежуватись 5-8 невеликими банками, які би виконували спеціальні завдання (підтримка фермерства, кредитування житлових програм). Пільгова підтримка державних підприємств повинна здійснюватись через директивний розподіл НБУ кредитних ресурсів на ці цілі в комерційні банки на пільгових умовах;
- створення представницької групи комерційних іноземних і спільних банків на території України.
ВИСНОВКИ.
Розглянувши у дипломній роботі процес кредитування Чернівецької обласної дирекції АППБ "Аваль", можна зробити наступні висновки.
Першочергове значення в діяльності комерційних банків має ресурсна база, оскільки процеси створення кредитних ресурсів і надання позичок знаходяться в тісному взаємозв'язку. Від ресурсного потенціалу і його стабільності залежать обсяги активних кредитних операцій, а звідси і доходи банку, його ліквідність, прибутковість банківської діяльності.
Основними джерелами формування кредитних ресурсів банку, згідно з Положенням НБУ "Про кредитування", є власні кошти банків, залишки на розрахункових та поточних рахунках, залучені кошти юридичних та фізичних осіб, строкові та депозитні рахунки до запитання, міжбанківські кредити та кошти, одержані від операцій з цінними паперами.
80 % прибутку банківської установи формується за рахунок надання позичок та погашення боргів за ними. Отже, визначна роль кредиту обумовлюється тим, що для комерційних банків, в тому числі і для банку "Аваль”, кредитування с одним з провідних напрямків діяльності.
Основною сферою кредитної підтримки ЧОД АППБ "Аваль" є сільське господарство. Сюди спрямовуються 55 % кредитних вкладень. Також кредити спрямовуються у такі галузі, як промислове виробництво - 16,1 %, торгівля та виробництво продуктів харчування - 14,7 % , будівництво - 3,1 %, охорона здоров'я та соціальне забезпечення - 2,1 %.
Основними видами кредитів, які надає ЧОД АППБ "Аваль", є короткострокові кредити (94,7 %), яким, за умов нестабільності економічної ситуації в Україні, надається перевага; довгострокові кредити (0,8 %); кредити надані у валюті (4,5 %).
У 2002 р. загальний обсяг наданих кредитів ЧОД АППБ «Аваль» становив 54140 тис, гри., що на 7998 тис. грн. більше, ніж у 2001 р. Це пов'язується із посиленням попиту на усі види кредитів, а також про довіру суб’єктів господарської діяльності до банку, про його стабільність та конкурентоспроможність на кредитному ринку регіону.
Чернівецька дирекція АППБ "Аваль" шляхом проведення довгострокового кредитування агропромислового комплексу сприяє його розвитку в регіоні. Так як сільське господарство відчуває гостру нестачу грошових коштів для забезпечення нормального функціонування процесу виробництва і низьку прибутковість, банк проводив політику надання кредитів підприємствам агропромислового комплексу під низькі проценти. Так, наприклад, у минулому році був наданий довгостроковий кредит сільськогосподарському підприємству під 20 % річних, що в 1,5 рази нижче за звичайну процентну ставку по цій групі кредитів.
З метою зниження ризиків від неповернення кредитів банки зобов'язані формувати резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями. Чернівецькою обласною дирекцією АППБ "Аваль" у 2002 р. був сформований даний резерв у розмірі 630 тис. грн.
Для вдосконалення кредитної роботи ЧОД АППБ "Аваль" необхідно:
- розширити послуги по кредитуванню населення, незважаючи на те, що банк спеціалізується на наданні кредитів сільськогосподарським підприємствам;
- розглянути можливість участі банку у прямому інвестуванні цукрових заводів;
- активізувати роботу банку по створенню резервів під кредитні ризики;
- впроваджувати платіжні системи, які використовуються у міжнародній практиці;
- здійснювати контроль за цільовим використанням наданих кредитів;
- вдосконалити автоматизовані банківські системи для підвищення ефективності роботи банку в цілому, і кредитування зокрема.
Список використаної літератури
1. Закон України "Про банки і банківську діяльність" // Урядовий кур'єр,-2001. -№ 8. -17 січ. - С. 5-13.
2. Положення Національного банку України "Про кредитування" Затв. постановою Правління Національного банку України № 246 від 28 вересня 1995р.
3. Інструкція № 10 "Про порядок регулювання та аналізу діяльності комерційних банків” Затв. постановою Правління Національного банку України № 469