| 5576,5 |
36.3 |
6691,8 |
34.1
3 | Депозити |
1559,4 |
10,2 |
1805.4 |
9,2
4. |
Вклади населення |
248,8 |
1,6 |
1393,3 |
7,1
5. |
Рахунки по іноземних |
3264,7 |
21,2 |
3591,2 |
18,3
операціях
Всього |
15374,2 |
100,0 |
19624,0 |
100,0
Протягом всього 2000 року Чернівецька дирекція була повністю забезпечена власними кредитними ресурсами. Обсяг мобілізованих ресурсів станом на 1.01.2002 р. досяг 19624 тис. грн., тобто за рік ресурсне забезпечення Дирекції збільшилось на 27,6 % . Ріст ресурсів відбувся по всіх основних статтях групування ресурсів. В структурі кредитних ресурсів за 2001 рік відбулися деякі зміни, найбільш значною з яких було постійне збільшення власного капіталу. Власна ресурсна база з урахуванням відшкодованих статутного та страхового фондів за рік збільшилась в 1,3 рази і становила 31,3% в загальній сумі ресурсів.
Протягом 2001 року більше третини ресурсів дирекції - 6691,8 тис. грн, формували кошти на розрахункових і поточних рахунках клієнтів. Середня абсолютна їх сума в 1,2 рази була більшою, ніж в 2000 році. У 2001 році відбулося посилення роботи по залученню стабільних джерел ресурсів -депозитів, які зросли порівняно із попереднім роком на 246 тис.грн., або на 15,8%.
Позитивним в ресурсній позиції дирекції був також і приріст вкладів населення - в 5,6 рази, що свідчить про довіру вкладників до банку, як одного з найбільш надійних і стабільних банків в регіоні, який забезпечує збереження коштів та безперебійну виплату відсотків. Питома вага вкладів в загальному обсязі ресурсів зросла за рік з 1,6 % до 7,1 % . Станом на 1.01.2002 р. в банку відкрито понад 1500 вкладних рахунків, що свідчить про орієнтацію дирекції на мобілізацію коштів населення.
Кошти на рахунках по іноземних операціях дозволили формувати 18,3 % ресурсної бази, а їх сума на початок 2002 року склала 3591,2 тис, грн.
Необхідно зазначити, що такий вид кредитних ресурсів, як міжбанківські кредити займають дуже незначне місце серед інших джерел ресурсів ЧОД АППБ «Аваль».
Обсяг активних вкладень за 2001 рік збільшився по дирекції в 1,3 рази і склав у середньому 13433 тис. гри. Кредитно-ресурсна робота була спрямована на максимальне використання мобілізованих ресурсів. В напрямках розміщення ресурсів сталися деякі структурні зміни, що вплинули на результативність роботи банку: дещо знизилась питома вага вкладень в короткострокові та довгострокові кредити, проте більш вагоме місце у вкладеннях зайняли цінні папери.
Продовжували розвиватися операції з іноземною валютою, середньорічний обсяг яких зріс в 1,1 рази. На результативність цих операцій позитивно вплинуло збільшення обсягу валютних кредитів в 1,5 рази. Достатня забезпеченість власними кредитними ресурсами, постійне виконання установлених економічних нормативів та дотримання норм обов'язкових резервів на коррахунку дозволяє проводити гнучку процентну політику і вигідно розміщувати кредиті ресурси.
2.2. Оцінка кредитоспроможності позичальника як передумова для видачі кредиту
В умовах переходу до ринкових відносин змінюються економічні підходи до кредитування. Важливою умовою виникнення кредитної угоди є надійність потенційного позичальника, і прогнозування ризику непогашений кредиту.
Для зведення ризику діяльності комерційного банку «Аваль» до мінімуму та запобігання його банкрутству банк до укладання кредитної угоди:
1) здійснює попередній аналіз фінансового стану потенційного позичальника;
2) вивчає його кредитоспроможність, тобто здатність своєчасно повернути позичку та проценти по ній;
3) визначає фактори, які можуть спровокувати її неповернення.
Збереженість основної суми боргу є одним з головних принципів, який завжди має дотримуватися при здійсненні банком позичкової операції. Тому оцінка якості потенційного позичальника є одним із важливих етапів процесу кредитування. При цьому особливе значення мас встановлення обґрунтованості кредиту. Жодні додаткові заходи захисту не зможуть запобігти кризовій ситуації, якщо позичка у своїй основі не є обґрунтованою.
Одним з елементів оцінки кредитоспроможності є з’ясування персональних якостей потенційного позичальника. Тут увага банку має зосереджуватися на таких моментах, як репутація, порядність і чесність, професійна здатність, матеріальна забезпеченість, ставлення позичальника до своїх зобов'язань перед іншими кредиторами і в минулому.
Головним джерелом інформації про фінансовий стан потенційного позичальника для банку "Аваль" є звітність клієнта: баланс, звіт про прибутки і збитки, звіт про наявність майна, а також розрахунки певних показників, зроблених на підставі цієї звітності. Але це не вичерпує усіх відомостей про клієнта. Є ще інші джерела, до яких належать архіви банку, інформація від інших фінансово-кредитних установ, економічна преса тощо.
Банк-кредитор має право вимагати у клієнта список банків і фінансових установ, з якими він має і мав відносини в минулому. Він повинен з'ясувати питання про стан поточних розрахунків клієнта з постачальниками, своїми працівниками.
Тільки на підставі результатів ретельної аналітичної роботи банк робить висновки про здатність клієнта повертати борги, а отже, і про можливість укладання з ним кредитної угоди.
Оцінку кредитоспроможності клієнта можна побачити за допомогою такої схеми:
Глибина аналізу кредитоспроможності залежить від наявності або відсутності в минулому кредитних відносин банку з позичальником, від результатів його господарської фінансової діяльності, розмірів і строків надання позичок.
Визначення кредитоспроможності починається з аналізу балансу на ліквідність. В якості джерела інформації використовується баланс по основній діяльності підприємств. Необхідність аналізу стану ліквідності підприємств у ринкових умовах зумовлюється насамперед тим, що жодне з них у цих умовах не гарантоване від банкрутства, тобто становища, коли воно не може розрахуватися за своїми боргами і зазнає фінансового краху.
У представленій роботі буде оцінюватися кредитоспроможність одного з клієнтів кредитного відділу Чернівецької обласної дирекції АППБ "Аваль" - ВАТ "Дари полів" (згідно з даними балансу на 1 січня 2002 року).
Ліквідність балансу визначають як ступінь покриття зобов'язань підприємства його активами, строк перетворення в гроші яких співпадає зі строком