Державний кредит також використовується для розвитку базових капіталомістких галузей народного господарства. Таким чином, посилюється процес одержавлення кредиту. Водночас відбуваються концентрація та централізація зростаючої частки позичкового капіталу в руках наймогутніших банків, що призводить до укрупнення кредиту. Посилюється роль кредиту у створенні фінансово-монополістичних груп, експансії трансна-ціональних корпорацій, у механізмі державно-монополістичного і наднаціонального регулювання ринку позичкових капіталів.

Іпотечний кредит надається іпотечними банками, іншими фінансово-кредитними установами під заставу нерухомості (землі, виробничих і житлових будівель), а також терміном на 30 і більше років під порівняно невисокі відсотки для купівлі землі, устаткування, меліоративних робіт та ін.

Матеріально-речовий зміст іпотечного кредиту - позики під заставу нерухомого майна, закладні листи, іпотечні облігації (у разі несплати позики елементом матеріально-речового змісту цього кредиту стає заставлене майно), а суспільна форма - відносини економічної власності між іпотечними банками, спеціалізованими іпотечними компаніями й універсальними комерційними банками, з одного боку, і позичальниками (фізичними та юридичними осо-бами) - з іншого щодо надання позик на довготерміновій основі та плати за них. Якщо виходити з вимог принципу суперечності, то іпотечний кредит - це відносини економічної власності з приводу тимчасового відчуження певної суми грошових ресурсів фінан-сово-кредитними підприємствами під заставлене майно фізичними і юридичними особами за відповідну плату у формі відсотка.

Об'єкти кредитування, які також формують матеріально-речовий зміст кредитних відносин цієї форми кредиту, - виробничі споруди, будинки, земельні ділянки, устаткування. Форми економічної реалізації відносин іпотечного кредиту - привласнення відсотків за наданий кредит, заставленого майна (у разі несплати позики та заниженої оцінки майна), спекуляції із закладними листами, продаж іпотечних облігацій промисловими та торговель-ними корпораціями, які є їх емітентами.

Між окремими формами кредиту існує тісний взаємозв'язок. Так, одним із видів грошового споживчого кредиту є довготермінові інвестиційні позики, які надають комерційні банки на будівництво житла, садових будинків тощо під заставу нерухомості відкриттям кредитної лінії, що значною мірою зближує цей вид кредиту з іпотечним; внаслідок проведення операцій з векселями комерційний кредит перетворюється на банківський та ін.

Функціонування й розвиток основних форм та видів кредиту формує цілісну систему кредитних відносин, що розвиваються як за спільними для всієї економічної системи законами, так і за властивими лише цій сфері законами й відповідними суперечнос-тями. Важлива ланка кредитних відносин - відносини економічної власності, що виникають у процесі надання коротко- й довготермі-нових кредитів центральним банком комерційним банкам через механізм кредитних аукціонів, ломбардних операцій (під забез-печення державних цінних паперів), переобліку векселів на умовах двосторонніх договорів.

Відсоток, за яким комерційні банки надають позичку своїм клієнтам, як зазначалось, залежить передусім від відсотка за кредити центрального банку, надані комерційним банкам та іншим кредитним установам. У США величина відсотка за кредити Федеральна Резервна Система є нижньою межею ефективності надання кредитів і дістала назву "облікова ставка", а відсоток, за яким комерційні банки надають позичку своїм клієнтам, - "комерційний". Різниця між ними в США у другій половині 90-х становила до 2%, а в Україні відсоткові ставки комерційних банків у національній валюті становили в 1997 - 49,1%, що на 27% вище від облікової ставки (відсоткові ставки за депозити становили 18,2%). Це стало однією з причин високої прибутковості банківської діяльності на тлі занепаду сфери матеріального виробництва. Надання кредитів комерційним банкам через механізм ломбардних операцій здійснюється через передання ними у тимчасове користування Національним банком України цінних паперів,причому величина отриманих кредитів залежить від вартості цих паперів і термінів їх погашення.

Юридичною формою відносин економічної власності, що встановлюється при цьому, є право власності Національного банку України на значну частину пакетів державних цінних паперів, право володіння з боку комерційних банків-дилерів у вигляді виписок з їхніх рахунків у Національному банку України, а для інших осіб - виписки з їхніх рахунків у банків-дилерів, документально засвідчені підписом посадової особи та печаткою відповідної банківської установи.

Важливою ланкою кредитних відносин є відносини економічної власності, що виникають у процесі надання короткотермінових та довготермінових кредитів центральним банком комерційним банкам за допомогою механізму кредитних аукціонів, ломбардних операцій (під забезпечення державних цінних паперів), шляхом переобліку векселів на умовах двосторонніх договорів. Так, НБУ надає їм короткотермінові кредити безпосередньо або через свої регіональні управління в межах коштів та проведення первинної кредитної емісії, тобто випуску в обіг платіжних засобів при умові наявності гарантій повернення таких кредитів і дотримання еконо-мічних нормативів, установлених центральним банком для їхньої діяльності.

Згідно із затвердженими Національним банком правилами проведення кредитних аукціонів, комерційні банки на підставі свідоцтв про купівлю кредитів укладають з відповідними регіональними управліннями кредитну угоду, після чого центральний банк перераховує належну суму на кореспондентський рахунок банку покупця. Укладення кредитного договору - це юридичний аспект відносин власності, після чого відбувається процес купівлі-продажу кредитів за відповідну плату, а отже, встановлюються відносини економічної власності, формою реалізації яких є привласнення певної величини відсотка Національному банку.

Лізинг у комерційних банках. Сучасне, а тим більше майбутнє, лізингового бізнесу в країні неможливо уявити без активної участі в ньому банків. Зарубіжна практика свідчить про різноманітні форми такої участі. Найбільш поширеним є кредитування комерційними банками спеціалізованих лізингових компаній, як,укладаючи договір, зобов'язуються брати позики лише в цьому