завдяки впровадженню передових банківських технологій..
Завдяки цим та іншим заходам Правління, банк «Таврика» і в цьому році демонструє випереджаючу ди-наміку основних показників розвитку порівняно з інши-ми банками. Це і збільшення ресурсного потенціалу, і зростання кредитних вкладень. Достроково виконано річні показники бізнес-плану по залучен-ню коштів клієнтів, проведенню кредитних операцій.
Банк «Таврика» активно розвиває банківську дія-льність у всіх регіонах України, обслуговуючи підпри-ємства різних форм власності і галузей економіки. Ре-гіональний розподіл кредитного портфеля свідчить про концентрацію кредитів у промислових центрах України.
Також банк «Таврика» активно здійснює кредитування малих і мікропідприємств за програмою IPC (International Project Consultants), у тому числі за програмами мікрокредитування Європейського банку реконструкції і розвитку і Німецько-українського фонду.
Одержати кредит за програмою мікрокредитування сьогодні можна у підрозділах банку «Таврика» у Дніпропетровську, Харкові, Кривому Розі, Хмельницькому, Львові, Миколаєві, Херсоні, Сімферополі, Запоріжжі, Чернівцях, Нікополі, Павлограді, Броварах і Білій Церкві та Івано-Франківську.
Також в червні 2004 року було відкрито кредитування молого та середнього бізнесу за власною програмою в таких областях як: Донецька, Житомирська, Івано-Франківська, Закарпатська, Кіровоградська, Луганська, Полтавська, Сумська, Харківська, Чернігівська.
Зокрема, шо стосується Івано-Франківської дирекції, то рейтингова позиція дирекції багнк «Таврика» серед інших банків-конкурентів Прикарпаття значно укріпилася, про що свідчать отримані провідні позиції й перші місця по залишках коштів корпоративних клієнтів та приватних осіб.
Розділ 3. Вдосконалення системи кредитування в Україні
3.1 Методи мінімізації кредитних ризиків
Ризик — невід'ємна складова частина людського життя. Він породжується невизначеністю, відсутністю достатньо повної ін-формації про подію чи явище та неможливістю прогнозувати розвиток подій. Ризик виникає тоді, коли рішення вибирається з кількох можливих варіантів і немає впевненості, що саме воно найефективніше
Можна приймати рішення та запроваджувати дії, направлені на зменшення ризику, але позбутися його неможливо. Ситуації, коли відсутній ризик, в економіці майже не зустрічаються. Біль-шість ситуацій, яким притаманний ризик, є дуже важко прогно-зованими та контрольованими. Це є причиною того, що навіть ідеальні з першого погляду рішення можуть привести до збитків.
Водночас ризик слід розглядати як невід'ємний елемент про-цесу існування організації на ринку. Фактично якщо основною метою функціонування організації є максимізація прибутку, то прибуток є винагородою за вдало взятий на себе ризик. Марно було б сподіватися, що отримання більш-менш значних прибутків не пов'язано з серйозним ризиком.
Як вітчизняна, так і зарубіжна література приділяє багато ува-ги визначенню терміну «ризик». Найчастіше зустрічаються такі визначення ризику: —
вірогідність збитків чи втрат; —
імовірність невдачі чи втрат, що пов'язано з конкретним напрямком дій; —
імовірність небажаної події.
Ризик у ділових операціях — це об'єктивно-суб'єктивна еко-номічна категорія, що відбиває ступінь успіху (невдачі) в досягненні цілей з урахуванням впливу контрольованих і неконтро-льованих чинників за наявності прямих і зворотних зв'язків.
Під банківським ризиком прийнято розуміти можливу загрозу втрати банком частини ресурсів, недоодержання доходів або створення додаткових видатків у результаті здійснення фінансо-вих операцій. З огляду на специфіку банківського продукту ризик с обов'язкове і неодмінне явище банківського бізнесу. В еконо-мічній літературі зустрічаються кілька типів класифікацій банківських ризиків. Так, деякі економісти говорять, що комерційні банки, які працюють в умовах ринку, стикаються з ризиками втрат і банкрутств. При цьому основні види ризиків пов'язані зі структурою кредитного та інвестиційного банківського портфеля. Серед портфельних ризиків вони виділяють кредитний ризик, ризик" ліквідності та ризик зміни процентних ставок.
Пітер С. Роуз у книзі «Банківський менеджмент» виділяє шість основних видів банківських ризиків;
1
кредитний ризик;
2
ризик незбалансованої ліквідності;
3
ринковий ризик;
4
процентний ризик;
5
ризик недоодержання прибутку;
6
ризик неплатоспроможності.
Список ризиків, з якими сьогодні має справу банк, не вичер-пується цими ризиками. Всі банки незалежно від їхніх розмірів і структури стикаються також з іншими важливими видами ризи-ків: інфляційним, валютним, політичним, ризиком зловживань. Крім того, практично всі операції банків мають певні види спе-цифічних ризиків, характерних тільки для цих операцій.
Таким чином, комерційні банки мають справу з безліччю різ-них категорій ризику, всі вони управляються по-різному залежно від цілей і стратегій банків. Для ефективного управління банків-ськими ризиками можна класифікувати їх за різними критеріями: із причин виникнення, за функціональними видами, за масштабами .
При кредитуванні банком малих підприємств виникає ймовірність неповернення основного боргу та відсотків, що повинні бути сплачені за використання кредиту в строки, що обумовлені кредитним договором - тобто кредитний ризик
Комерційний банк перед наданням кредиту аналізує, вивчає діяльність потенційного позичальника, визначає його кредитоспроможність, прогнозує ризик неповернення кредиту і приймає рішення про надання або відмову у наданні кредиту.
Кредитоспроможність – це здатність позичальника в повному обсязі і у визначений кредитною угодою термін розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями.
Платоспроможність – це здатність позичальника своєчасно здійснювати розрахунки за всіма видами зобов'язань що виникають у своїй господарської діяльності.
Основними критеріями оцінки кредитоспроможності позичальника є:
1
забезпеченість власними коштами (бажано не менш як 50 відсотків усіх видатків);
2
репутація позичальника (кваліфікація, здібності керівника, дотримання ділової етики, договірної, платіжної дисципліни);
3
оцінка продукції, що випускається, наявність замовлення на її реалізацію, характер послуг, які надаються (конкурентноздатність на внутрішньому та зовнішньому ринках, попит на продукцію, послуги, обсяги експорту);
4
економічна кон'юнктура (перспективи розвитку позичальника, наявність джерел коштів для капіталовкладень) тощо.
Необхідні відомості про позичальника та інформація, яка отримана банком при оформленні кредиту, систематизується у кредитній справі позичальника.
З метою уникнення зайвого ризику, комерційним банкам забороняється надання кредитів для покриття збитків господарської діяльності а також для формування і збільшення статутного фонду.
Кредитний ризик – тобто ризик несплати позичальником основного боргу (суми наданої позики) і відсотків, які нале-жать сплаті банку за користування кредитом у терміни, визначені у кредит-ному договорі. Несплата процентів за позикою здатна спричинити неотриман-ня прибутку банку від кредитної діяльності, неповернення ж самого кредиту