Рейтингова система оцінки кредитних ризиків призначена для надання конкретному кредиту коефіцієнта, що відображає ступінь ризику банка щодо повернення позичальником суми кредиту і відсотків за ним. Такий коефіцієнт є інструментом, за допомогою якого можливо корегувати балансову вартість активу (кредиту) та з метою його подальшого використання в процесі управління активами банку. В залежності від загальної кількості балів підприємство підпадає під одну з вказаних категорій.

Коефіцієнт ризику за конкретним кредитом є результатом відповіді на запропоновані питання, що об'єднані в п'ять груп:

- Загальна характеристика клієнта;

- Аналіз фінансового стану клієнта;

- Характеристика проекту що кредитується;

- Забезпечення кредиту;

- Юридичні аспекти;

Кожна з цих груп має свою питому вагу в загальному рейтингу за кредитом. В межах груп визначені окремі критерії, визначення яких здійснюється шляхом вибору з кількох запропонованих варіантів відповіді. Кожна відповідь додає кілька балів в загальну оцінку. За сумою оцінок критерії визначається сумарний бал групи. Ці сумарні бали зважуються з використанням власної питомої ваги і результатом є кінцевий рейтинг кредиту.

Перша група питань дає відповідь на інформацію загального характеру:

- Термін функціонування підприємства з дня реєстрації (до 1 року, 1-5 років, більше ніж 5 років.).

- Право власності на основні фонди (інформація з розшифровки 010 рахунку балансу). Клієнт не є власником основних засобів.

- Місце знаходження позичальника. (Банк і позичальник знаходяться в одному/в різних населених пунктах; позичальник знаходиться за межами України.)

- Результати фінансово-господарської діяльності підприємства та показники його економічного потенціалу. (Джерела погашення кредиту; динаміка валюти балансу; співвідношення розміру кредиту з обсягом реалізації продукції; співвідношення розміру кредиту та прибутку; диверсифікація діяльності; кредитна історія (інтенсивність, цілі кредитування, прострочки та пролонгації відсотків та основної суми кредиту)).

Друга група питань дає змогу оцінити фінансовий стан клієнта. Для цього використовується оцінка, що отримана за стандартною затвердженою банком комп'ютеризованій методиці експрес-аналізу фінансового стану підприємства. Оцінюється фінансова незалежність, прибутковість, ефективність роботи та платоспроможність підприємства.(незадовільний, близький до незадовільного, задовільний, близький до відмінного, відмінний стан).

Третя група питань дає характеристику проекту що оцінюється (об'єкт кредитування, строк, суб'єкт кредитування, розмір кредиту, порядок погашення кредиту, строк окупності проекту, що кредитується, ступінь контролю з боку банку, наявність контрактів та досліджень ринку).

Четверта група питань дає відповідь на якість забезпечення кредиту, що запитується.

П'ята група питань характеризує різні юридичні аспекти, такі як: якість документації, наявність відповідних ліцензій, дозволів, документів на право власності на предмет застави, тощо.

Звичайно, прийняття ризику є основною частиною будь-якого банківського бізнесу. В процесі оцінки та затвердження кредиту малому підприємству, ризик завжди розглядається не як абстрактна концепція, а у взаємозв'язку з винагородою, яку банк може отримати за конкретним кредитом. Чітко визначається, або кредит, що надається, є високо ризикованим, а тому високо прибутковим, або мало ризикованим і мало прибутковим. Від цього залежить і відповідне ціноутворення за кредитом, що має відповідає прийнятим на банк ризикам та бути оптимальним відносно співвідношення ризик - доход як за конкретним кредитом так і за кредитним портфелем банку взагалі.

Отже, банк «Таврика» розроблена та впроваджується комплексна система управління ризиками, в якій визначено істотні для банку ризики, основні завдання і ключові принципи побудови і функціонування системи ризик-менеджменту, політики і процедури виявлення, оцінки, контролю і моніторингу ризиків, інструменти встановлення та контролю лімітів і нормативів ризиків, їх хеджування, а також план дій на випадок непередбачених і кризових обставин.

Система управління ризиками орієнтована на принципи раннього реагування, що передбачає своєчасне виявлення ризиків та мінімізацію їхнього впливу на діяльність банку. Для ефективного управління ризиками використовується лімітування основних банківських операцій: кредитних, ринкових та ін. Банк постійно дотримується економічних нормативів та вимог щодо обов'язкового резервування. Розроблена банком комплексна система управління ризиками враховує рекомендації Базельського комітету та вимоги вітчизняного законодавства, а також відповідає стандартам та нормативам Національного банку України.

3.2 Позитивний досвід кредитної діяльності комерційних банків інших країн та його використання в Україні

Наприклад, у США й інших ринкових країнах існують спеціальні юридичні норми і правила, що регулюють використання споживчих кредитів. Кредитори не мають права здійснювати дискримінацію потенційних позичальників: за расовими, релігійними ознаками, національністю, сімейним станом, статтю (якщо останні задовольняють основні критерії відносно кредитних ризиків). Однак кредит може отримати тільки громадянин даної країни [17,с.56].

Аналіз кредитоспроможності клієнта передує укладенню з ним кредитного договору і дозволяє виявити фактори ризику, які здатні привести до непогашення виданого банком кредиту в обумовлений строк, і оцінити ймовірність своєчасного повернення кредиту. Визначення кредитоспроможності клієнта є невід’ємною частиною роботи кредитної установи по визначенню можливості надання кредиту.

Під аналізом кредитоспроможності позичальника розуміється оцінка позичальника з точки зору можливості і доцільності надання йому кредиту, визначення ймовірності повернення у відповідності з кредитним договором. аналіз кредитоспроможності клієнта дозволяє банку, своєчасно утрутившись у справи боржника, вберегти його від банкрутства, а при неможливості цього – оперативно призупинити кредитування.

Оцінка кредитоспроможності клієнта проводиться в кредитному відділі на основі інформації, яка характеризує здатність клієнта отримувати прибуток, який є достатнім для своєчасного погашення кредиту, наявність у позичальника майна, яке при необхідності може виступити забезпеченням даного кредиту . Крім того, працівник кредитної установи зобов’язаний аналізувати ринкову конюктуру, тенденції її змін, ризики, які випробовують кредитна установа та її клієнт. Джерелами інформації про індивідуального позичальника можуть бути відомості з міста роботи, місця проживання .

Найчастіше вивчення кредитоспроможності індивідуальних позичальників здійснюється за бальною системою оцінки