Банк - юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб [20].

Іншими словами, кожна із таких установ виконує свої функції, до основних із яких належать:

видом діяльності, яка, як і діяльність усіх суб'єктів господарювання, спрямована на отримання прибутку. Комерційний банк здійснює свою діяльність у сфері послуг, які він надає своїм клієнтам, отримуючи в результаті цього свій дохід. Як відомо, банки надають клієнтам різноманітні послуги.

Даний обсяг уже став досить великим, що можна здійснити певну класифікацію банківських послуг за різними критеріями і ознаками. Найбільш поширеною, на думку М. Савлука, [11] є така класифікація, у якій виділяють такі групи банківських послуг, як ліцензовані (надання послуг потребує отримання ліцензії НБУ), нелїцензовані, чисті (не несуть ризику для активів банку, крім ризику операційних помилок), сурогатні, комісійні, гонорарні, спредові, балансові, позабалансові тощо.

А. Лобанова, С. Петренко, О. Дзюблюк та ін вчені класифікують банківські послуги на традиційні і нетрадиційні (лізингові, факторингові, інформаційні, консультаційні, трастові, довірчі). Така класифікація для даної дипломної роботи буде важливішою, оскільки саме до цієї класифікації входить об’єкт нашої дипломної роботи.

Класифікацію можна постійно доповнювати та повністю змінювати у залежності від ознак, взятих за основу.

1.2 Диференціація понять „банківський продукт", „банківська послуга" та „банківська операція"

При здійсненні банківських операцій виникають складні за своїм характером і суб'єктним складом суспільні відносини. Комерційний банк, який є суб'єктом здійснення банківських операцій, одночасно знаходиться у фінансово-правових відносинах із Національним банком та у цивільно-правових відносинах з клієнтами, за дорученням та в інтересах яких він проводить банківські операції. Банківська операція, яка здійснюється на підставі особистого волевиявлення клієнта банку, задовольняє потреби останнього і створює для нього певні блага.

Термін „банківська послуга" в даний час ще не має свого повноцінного обгрунтування у літературі. Не існує також чіткого розмежування даного терміну із такими термінами як „банківський продукт" та „банківська операція". Це слід здійснювати для того, щоб мати можливість дослідження теоретичних аспектів ринку банківських послуг, а також надання характеристики банківської діяльності. Проте, перш за все, потрібно дати характеристику понять „продукт" та „послуга" у загальному значенні.

Продукт - речовинний або нематеріальний результат людської праці (предмет, наукове відкриття, ідея тощо). [19]

Послуга - це будь-яка діяльність чи благо, яку одна сторона може запропонувати іншій [19].

Послугам, як правило, властиві чотири унікальні характеристики, які відрізняють їх від товарів:

невідчутність;

невіддільність;

непостійність якості;

незбереженість.

Невідчутність послуги означає, що її не можна продемонструвати, тому що в основі своїй вона абстрактна і не має матеріальної субстанції. Іншими словами, її не можна побачити, спробувати і оцінити до тих пір, поки клієнт її не отримає. Тому, оскільки немає відчутних характеристик послуги до початку її покупки, ступінь невизначеності зростає.

Невіддільність полягає у тому, що виробництво, продаж та споживання послуги відбувається одночасно. Невіддільність послуг означає, що їх неможливо відокремити від джерела їхнього здійснення, незалежно від того, надає послугу машина чи людина. Контакт, із споживачем часто розглядається як невід'ємна частина надання послуги. Якість кінцевого продукту-послуги залежить як від постачальника послуги, так і від споживача.

Непостійність якості послуги можна пояснити передусім тим, що вони є нестандартними і дуже різноманітними. Залежно від постачальників, від часу і місця надання послуг їхня якість коливається у досить широких межах. Оскільки послуги пов'язані з людьми, які їх надають, то можна говорити про широкий діапазон якості, що залежить від кваліфікації окремих виконавців.

У свою чергу, постачальники послуг є не в однаковій мірі здібними й талановитими. Вони відрізняються ставленням до виконання своїх обов'язків. Тому якість обслуговування буде різною в кожному відділенні банку, не зважаючи на єдину технологію продажу послуги.

Незбереженість притаманна послугам у зв'язку з тим, що їх не можна виробляти наперед і зберігати з метою подальшої її реалізації: немає споживача послуги - немає самої послуги. Це зумовлюється попередньою характеристикою послуги - невіддільністю: виробництво і постачання здійснюється одночасно.

Тобто, з цього випливає те, що у продукті відсутня безпосередність між його виробником та споживачем; отже його можна зберігати, передавати. Як відомо, продукт може бути матеріалізованим, на відміну від послуги, яка ніколи не може бути матеріальним предметом.

Подібним чином проявляється дана різниця між цими поняттями і у банківській сфері. Однак специфіка діяльності цих установ зумовлює виникнення певних особливостей, за якими банківські продукти та послуги відрізняються від продуктів та послуг інших сфер людської діяльності.

Професор О. Дзюблюк [16] наводить чотири групи, у яких представлені подібні визначення (в основному російських вчених) щодо того, як потрібно розмежовувати поняття „банківська послуга'' та „банківська операція":

банківські послуги є комплексом різного роду операцій, які виконуються у процесі грошового обігу; тобто банки виконують свої операції із метою задоволення потреб своїх клієнтів;

між банківськими послугами та операціями існує тотожність, тобто