виборі найкращого та найнадійнішого банку для співпраці. Поряд із цим надання її банками служить засобом поширення відомостей про свою діяльність. Це може служити одночасно і своєрідною рекламою організації, оскільки вона популяризує таким чином свої продукти та послуги.
Отже, звідси випливає висновок про те, що надаючи документно-інформаційні послуги, банк може у такий спосіб знаходити нових клієнтів, які стануть споживачами його традиційних продуктів. Особливістю банківських документно-інформаційних послуг у даному аспекті є те, що їх надання можна розглядати як інструмент, за допомогою якого банки просувають свою продукцію, тобто як інструмент маркетингу, а спосіб їх надання - як маркетингова технологія.
У свою чергу, ст. 60 Закону України „Про банки і банківську діяльність" [20] поряд із цим встановлює обмеження для розповсюдження банками певних видів інформації, відносячи її до банківської таємниці. Такою інформацією є:
відомості про стан рахунків клієнтів, у тому числі стан кореспондентських рахунків банків у Національному банку України;
операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди;
фінансово-економічний стан клієнтів;
системи охорони банку та клієнтів;
інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи-клієнта, її керівників, напрями діяльності;
відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація;
інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню;
коди, що використовуються банками для захисту інформації.
Інформація про банки чи клієнтів, що збирається під час проведення банківського нагляду, належить також до банківської таємниці [20].
Як відомо, матеріальні та нематеріальні блага виникають шляхом виконання певних дій, тобто тих дій, які виконуються у процесі виробництва.
Для того, щоб виникали документно-інформаційні послуги, потрібно, щоб здійснювалось інформаційне обслуговування.
Інформаційне обслуговування – це вид інформаційної діяльності згідно з функціями інформаційних процесів.[13]
Інформаційне обслуговування розвивається під тиском попиту на інформацію, який, у свою чергу, визначається інтересом. Прикладом інформаційного обслуговування можна назвати і наданя банком певних документно-інформаційних послуг, під час яких клієнтам надаються різноманітні довідки.
Для того, щоб відбувалось інформаційне обслуговування, необхідне постійне забезпечення інформацією, яке здійснюється із різноманітних джерел. У наш час основним із джерел, яке дає інформацію, є всесвітня мережа Інтернет. Інтернет є найкращим варіантом для швидкого пошуку актуальних даних різного характеру. Саме тому у даному випадку слід характеризувати ресурси мережі, які найчастіше використовуються організацією. Джерелом отримання інформації нормативного характеру є сервер Верховної Ради України, Національного Банку України та сервери органів виконавчої влади.
Економічну, фінансову, статистичну та іншу інформацію, яка с релевантною для працівників банківської установи, можна отримати із численних банківських порталів. Їх використання дозволяє постійно перебувати в курсі подій сфери фінансів, стан яких динамічно змінюється.
Джерелом пошуку ретроспективної інформації є в першу чергу внутрішній архів банку та зовнішні архіви. Своєрідними джерелами у цьому відношенні виступають і клієнти. Інформація, отримана від них, також накопичується і може розглядатись як певний інформаційний ресурс.
Взагалі всі продукти інформаційного обслуговування можна поділити на дві групи за формою їх участі в розширеному відтворюванні суспільства.
Продукти першої групи призначені для прямого споживання суспільством і його членами з явною вигодою для організації яка здійснює обслуговування. До таких продуктів належить, як правило, масова інформація.
До другої групи належать інформаційні послуги, які банківські установи вважають за краще приховувати від суспільства, побоюючись яких-небудь збитків для себе, чи для своїх клієнтів. Це інформація, яка належить до банківської таємниці.
У зв'язку із зростанням потреб клієнтів щодо банківського обслуговування інформаційне обслуговування доповнюється інформаційним забезпеченням процесів банківського обслуговування .
Інформація стає одним з допоміжних ресурсів, що забезпечують ефективність управління. Ставлення до організації інформаційного забезпечення стає серйознішим, ніж до організації інформаційного обслуговування, але воно на цьому етапі ще не було пріоритетним серед проблем управління матеріальним виробництвом. Інформаційне забезпечення виділялося з інформаційного обслуговування одночасно із постійним зростанням потреб користувачів.
Із переходом до інформаційного суспільства виникає необхідність управляти інформацією. Будь-який суб'єкт інформаційного обслуговування, як відомо, прагне отримати максимальну вигоду від цього обслуговування, адже воно також приносить банкам дохід поряд із основними видами діяльності. Окрім того, воно служить засобом збільшення кількості клієнтів, а отже, в свою чергу, є певною допомогою у конкурентній боротьбі.
Інформаційне обслуговування у банківській сфері орієнтоване в основному на надання інформаційних та документно-інформаційні послуг другої групи. Але з часом вони можуть переходити до першої групи, оскільки продаються як товар. Однак в цьому відношенні виділяється та особливість, що, навіть переходячи у розряд продуктів прямого споживання, більшість із них є заборонена для масового розповсюдження. Вони призначені на замовлення для конкретного клієнта і надаються виключно йому. Таємність є одним із елементів якості банківського інформаційного обслуговування та важливою особливість банківських документно-інформаційних послуг. А підвищення якості, в свою чергу, є методом конкурентної боротьби поряд із ціною та рекламою.
На основі теорії яка викладена в першому розділі нашої дипломної роботи можна зробити наступні висновки. Комерційні банки займаються певним видом діяльності, яка, як діяльність усіх суб'єктів господарювання, спрямована на отримання прибутку. Комерційний банк здійснює свою діяльність у сфері послуг, які він надає своїм клієнтам, отримуючи в результаті цього свій дохід. Як відомо, банки надають клієнтам різноманітні послуги. У переліку банківських послуг все більш важливого значення набувають документно-інформаційні послуги, які належать до нетрадиційних банківських послуг і є засобом задоволення інформаційних потреб клієнтів.
Документно-інформаційні послуги мають наступні особливості:
документно-інформаційні послуги виступають як інструмент маркетингу;
виражаються ступенем задоволення клієнта від отриманих банківських