У банківському кредитуванні беруть участь два суб'єкти: банк - кредитор, та позичальник.

Для банку кредитування - це різновид підприємницької діяльності, як основне джерело формування прибутку.

Банківське кредитування розглядається як кваліфікуюча ознака банку і передбачає ліцензування Національним Банком України.

Саме ж кредитування являє собою постійну здійснювальну дію, тобто сукупність послідовних, стандартних дій, що об'єднані між собою певною метою - отримання прибутку. Найкращим варіантом для банку є надання найбільш дорогого, а також короткострокового кредиту.

Отже, кредит - це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпечення, повернення, строковості та цільового характеру використання.

Своє походження терміну "кредит" дає Короткий словник слів іноземного походження, згідно якого термін " кредит " походить від латинського creditum-" позичка ", " гроші, що надані в борг", і означає борг товарів або грошей [18, с.263 ]

Вищезгадане Положення Національного Банку України визначає такі види кредитів: [19, с. 45].

1) за строками користування:

- короткострокові - до 1-го року;

- середньострокові - до 3-х років;

- довгострокові - понад три роки;

Короткострокові кредити можуть надаватись банками у банками тимчасових фінансових труднощів, що виникають у зв'язку із витратами виробництва та обігом не забезпечених надходженнями коштів у відповідному періоді.

Середньострокові можуть надаватись на оплату обладнання, поточні витрати, на фінансування капітальних вкладень.

Довгострокові кредити використовуються для формування основних фондів. Об'єктами кредитування можуть бути капітальні витрати на реконструкцію, модернізацію, та розширення вже діючих основних фондів, на нове будівництво, на приватизацію тощо;

2) за забезпеченням:

- забезпечені заставою ( майном, майновими цінностями, цінними паперами);

- з іншим забезпеченням ( свідоцтво, поручительство) страхової організації;

- бланкові (незабезпечені);

3) за методами надання:

- у разовому порядку;

- відповідно до відкритої кредитної лінії;

- гарантійні (із заздалегідь обумовленою датою надання за потребою, із стягненням комісії за зобов'язання);

4) за строками погашення:

- водночас;

- у розстрочку;

- достроково ( за вимогою кредитора або за заявою позичальника);

- з регресією платників;

- після закінчення обумовленого періоду ( місяця, кварталу).

5) залежно від предмету: буває товарний і грошовий;

6) залежно від цілей використання: споживчі, промислові, інвестиційні, кредити на операції з цінними паперами, міжбанківські, імпортні та експортні:

7) за характером і способом оплати процентів виокремлюють позики:

- з фіксованою процентною ставкою;

- з плаваючою процентною ставкою;

- сплатою процентів у міру використання позичених коштів ( звичайні позики);

- сплатою процентів одночасно з стриманими позиченими коштами ( дисконтний кредит).

8) за кількістю кредиторів кредити комерційних банків можуть бути надані одним банком, синдиковані ( консорціумні ), паралельні.

Синдиковані кредити видає банківський консорціум, у якому один із банків виконує роль менеджера, збирає з банків-учасників необхідну для клієнта суму коштів, укладає договір і видає кредит. Паралельні кредити передбачають участь у їх наданні декількох банків. Кредит одному позичальнику видають різні банки, але на однакових погоджених умовах.

У банківській енциклопедії дана така класифікація видів кредит[20 c. 57 ]

1. В залежності від економічної сфери застосування: внутрішній і міжнародний.

2. В умовах дворівневої банківської системи: кредити центрального банку і кредит комерційних банків.

Бабічева Ю.А. розрізняє короткострокові кредити і довгострокові кредити, забезпечені та незабезпечені. Справедливо вважає, що при наданні кредиту банк зобов'язаний здійснювати контроль за цільовим призначенням цього кредиту та орієнтувались на економічні (якісні), а не на технічні (кількісні ) критерії при вирішенні питання про надання кредиту- на потреби соціально-економічного розвитку суспільства як єдиний критерій для всіх банківських установ.[21, c. 109-110]

Єфимова Л. пропонує іншу класифікацію банківських кредитів:[22, С. 58-62]

1. У залежності від строків користування ними: короткострокові, середньострокові, довгострокові.

Під строком слід розуміти строк від моменту отримання позичальником кредиту до обумовленого строку повернення його банку.

2. У залежності від забезпеченості: забезпечені і незабезпечені ( банкові або персональні ).

Забезпеченням по кредиту можуть бути: застава, гарантія, порука, страхування кредитного ризику та ризику непогашення кредитів.

Найбільш детальну класифікацію банківських кредитів дає А. Мороз.[23, C.58-62]

Критеріями він обирає:

1) призначення і характер використання;

2) наявність і характер забезпечення;

3) строки використання;

4) методи надання і способи погашення;

5) характер і спосіб сплати процентів;

6) число кредиторів.

Відповідно до цих критеріїв банківські кредити діляться:

1. За характером і призначенням використання позикових коштів:

- позики торгово - промислових підприємств;

- позики під нерухомість;

- споживчі кредити;

- сільськогосподарські позики;

- кредит під цінні папери;

- міжбанківські кредити;

- кредити небанківським фінансовим установам;

- кредити органам влади;

2. За наявності і характером забезпеченості:

- забезпечені ( ломбардні ) кредити;

- незабезпечені ( бланкові ) кредити.

Форми забезпечення зобов'язань по поверненні кредиту можуть бути:

- застава майна;

- гарантія або порука;

- переуступка на користь банку контрактів, вимог і результатів позивачів до третьої особи;

- договір страхування відповідальності позичальника за непогашення заборгованості за позикою;

- шляхові і товарні документи;

- цінні папери;

- поліси страхування житла;

- інші грошові вимоги позичальника до третьої особи;

Незабезпечені (бланкові) позички називаються у банківській практиці довірчими, надаються тільки під зобов'язання позичальника погасити позику.

3. За строками використання (терміновості) кредити підрозділяються:

- строкові;

- безстрокові;

- прострочені;

- відстрочені;

Строкові- це позики, що надані банком на строк, зафіксований в угоді з позичальником. Поділяються: короткострокові- до 1-го року; середньострокові- від 1 до 3 років; довгострокові - понад 3 роки.

До безстрокових - кредити, які видані банком на невизначений термін, кредити до вимоги. Це означає , що позичальник має погасити таку позику по першій вимозі.

Простроченими є позики, по яким пройшли строки повернення, встановлені у кредитному договорі між банком і позичальником, а позичені кошти не повернуті останнім. Такі суми враховуються на окремому позиковому рахунку.

Відстрочені - це позики, за якими на прохання позичальника