Розглянемо права та обов'язки позичальника:

Позичальник має право:

вимагати від банку кредит в обсягах і термін, зазначений у договорі;

достроково погасити заборгованість ( за наявності фінансових можливостей );

порушувати перед банком питання про перенесення строків платежу в разі виникнення тимчасових фінансових або інших ускладнень з незалежних від нього причин, пов’язаних з виконанням контрактів, угод за кредитним договором;

достроково розірвати договір, повністю повернувши одержаний кредит, включаючи відсотки за користування ним, повідомивши про це банк не пізніше ніж за п’ять днів.

Обов’язки позичальника:

використати кредит на зазначені в договорі цілі;

повернути кредит в обумовлений термін;

своєчасно сплачувати банку відсотки за користування кредитом;

своєчасно надавати банку баланс та документи для здійснення контролю за позикою;

у разі порушення строків повернення кредиту за договором виплатити пеню, розмір якої не перевищує розмір облікової ставки НБУ;

за невикористанням кредитних коштів за цільовим призначенням встановлюється штраф у розмірі 25 відсотків від суми використаної не за призначенням кредиту;

забезпечити достовірність відомостей, наданих для отримання кредиту;

періодично інформувати банк про хід виконання договору;

у разі зміни організаційно-правової форми підприємства повідомити банк;

Права та обов’язки банку:

проводити перевірку забезпеченості наданого кредиту;

проводити контроль за цільовим використанням кредиту;

припинити видачу нових позик і пред’явити претензії щодо раніше наданих у разі порушення позичальником умов кредитного договору, а також виявлення недостовірної звітності, недоліків у веденні бухгалтерської обліку, затримки сплати відсотків за кредит;

стягнути з позичальника за пролонгацію кредиту відповідну комісію;

переглядати відсоткові ставки за користування кредитом у разі зміни облікової ставки НБУ;

здійснювати нарахування і стягнення компенсації за невикористаний кредит ( за офіційної відмови позичальника від кредиту чи його частини протягом терміну дії договору );

аналізувати кредитоспроможність позичальника.

Обов’язки банку:

надати позичальнику кредит у розмірі та строки передбачені у кредитному договорі;

відкрити для позичальника відповідний рахунок для видачі кредиту;

забезпечити позичальника консультативними послугами з питань виконання договору;

інформувати позичальника про стягнення банком кредиту;

інформувати позичальника про зміну нормативних актах з питань кредитування і розрахунків, внесених Національним банком.

При необхідності до кредитного договору може бути включений розділ „Особливі умови”. Наприклад, недопущення реалізації позичальником заставленого майна, зниження активів може вплинути на забезпеченість кредиту, зміни форми власності чи реорганізації підприємства до повного погашення кредиту.

У розділі „Відповідальність сторін” зазначається, Що спори сторін у ході виконання кредитного договору вирішується і розглядається арбітражним судом згідно до чинного законодавства.

У кінцевій частині кредитного договору, є перелік реквізитів банку кредитора і позичальника:

1. Повне найменування сторін (як у ввідній частині ).

2. Юридична адреса (місцезнаходження ).

3. Поштова адреса.

4. Телефон (факс, телефакс).

Важливими також є відомості про банківські реквізити сторін (розрахункові і валютні рахунки), ідентифікаційний номер платника податку, реєстраційні реквізити (де, коло, яка юридична особа була зареєстрована, серія, номер документа про реєстрацію)- все, що набуває особливого значення при пред’явленні позову до контрагента. Якщо юридична адреса відсутня ( або не вказана точно ), тоді невідомо, куди направляти виконавчі листи.

Усі дані позичальника перевіряють по таких документах:

а) свідоцтво про реєстрацію ( або виписку із торгового реєстру країни, з якої походить позичальник );

б) засновницькі документи зі всіма зі змінами та доповненнями, в яких слід написати правильне написання повного і скороченого найменування організації ( партнера по кредитному договору ), її юридичної та поштової адреси і компетенції органів управління;

в) довідки із банків про відкриття рахунків;

г) положення про філії або відділення, якщо договір підписується керівником цього структурного підрозділу;

д) положення про орган управління, член якого підписує договір;

е) довіреність, видана керівником організації, згідно якої відповідальній особі організації надається право на підписання договору.

Кредитний договір вимагає належного оформлення для того, щоб запобігти ускладнення при його реалізації, розгляду в суді чи можливої фальсифікації. Існує ряд правил, дотримання яких є необхідним:

договір, текст якого можна розмістити на двох сторінках, слід надрукувати на звороті сторінки;

якщо в договорі більше ніж дві сторінки, тоді кожну з них потрібно підписати ініціалами осіб, уповноважених на його укладення; усі сторінки слід пронумерувати, прошнурувати і скріпити печатками обох сторін на зворотній останній сторінці;

зроблені в тексті виправлення слід визначити сторонами і засвідчити підписами і печатками.

Як ми бачимо підготовка і укладення кредитного договору потребує напруженої і кваліфікованої. В цій справі, яка є надто важливою, нема дрібниць, на які б не можна було звертати уваги.

Вище подана структура кредитного договору є зразком, який може мінятись від об’єму, виду і терміну надання кредиту, постійності кредитних зв’язків клієнта із банком, , наявності в даному банку розрахункового рахунку, ступеня інформованості банку про клієнта, його фінансового стану.

Разом з тим кожному банку, на мою думку, потрібно розробити типові форми кредитних договорів, які б періодично доповнювались і коректувались з розрахунком накопиченого досвіду. Застосування типових форм кредитних договорів, які розроблені головним банком повинні бути обов’язкові і для філій.

Юридично і економічно грамотно складені типові форми кредитного договору можуть сприяти зниженню кредитного ризику конкретних кредитних угод.

Таким чином ми можемо зазначити, що при укладенні кредитного договору завжди будуть фігурувати дві сторони: кредитор і позичальник, тобто договір двосторонній.

Важливим моментом буде також те, що кредитний договір укладається тільки у письмовій формі у іншому випадку він буде визнаний нікчемним.

Зміст кредитного договору складають істотні (обов’язкові) та неістотні (другорядні) умови. Якщо істотні умови повинні бути вказані, бо відсутність хоч