Це важливі вимоги без яких кредитний договір не набере чинності.

2.3.Принципи і порядок банківського кредитування

Принципи кредитування формують кредитний механізм, визначають процес кредитування, відображають сутність і зміст кредиту є вимогами об'єктивних економічних законів.

Принцип забезпеченості - кредитування означає наявність у позичальника юридично оформлених документів, що гарантують своєчасне повернення кредиту: договору застави, договору - гарантії, договору - поручительства. Формами забезпечення кредитних зобов'язань можуть бути: переуступка на користь банку контрактів, вимог і рахунків позивачів до третьої особи; договір страхування відповідальності позичальника за непогашення заборгованості за позикою; товарні документи; цінні папери; поліси страхування життя ; інші грошові вимоги позичальника до третьої особи. Забезпечення зобов'язань за банківськими кредитами в одній чи одночасно в декількох формах передбачають сторони кредитної угоди у кредитному договорі.

Принцип повернення - відрізняє кредит від інших економічних категорій. Поверненість є характерною рисою кредиту, його атрибутом і полягає у тому, що позичальник після закінчення строку користування позиченими коштами має своєчасно їх повернути, шляхом перерахування відповідної суми коштів на рахунок кредитної установи, яка надала кредит. Це забезпечує відновлення кредитних ресурсів банку, як необхідну умову для продовження його статутної діяльності.

Принцип строковості - означає, що кредит має бути погашений у визначений у кредитному договорі термін. Цей принцип відкриває кожному позичальнику можливість отримати нові банківські кредити, а також дає можливість уникнути сплати банку підвищених відсотків за несвоєчасне погашення суми позики.

Принцип цільового характеру - передбачає вкладення позикових коштів у конкретні господарські процеси, на строго визначені цілі. Такі кошти можуть йти лише на операції, техніко - економічна експертиза яких свідчить про їхню достатню дохідність з урахуванням економічної кон'юктури та ризиків у конкретній галузі народної економіки, тенденцій розвитку ринку.

Залежно від цілей кредит розрізняють:

- кредит для фінансування оборотного капіталу;

- кредит для фінансування основного капіталу;

- кредит для фінансування торговельно - посередницьких операцій;

Крім того окремо надається споживчий кредит для придбання транспортних засобів, побутової техніки.

Принцип платності означає - що позичальник має внести до банку визначену плату за користування кредитом. Витрати позичальника на оплату відсотків за кредит відносять до складу валових витрат, виробництва й обігу , що зменшує суму оподаткованого прибутку. Сплати відсотків позичальником здійснюється у строки, визначені кредитним договором.

Якщо у договорі встановлені умови щоквартальної сплати відсотків оформляється графік щомісячних платежів. Протягом дії кредитної угоди банк має право змінювати рівень відсоткової ставки за кредит залежно від зміни відсоткової політики органами, до компетенції яких належить вирішення цих питань, попиту та пропозиції на кредитні ресурси.

Сукупне застосування названих принципів кредитування спрямоване на дотримання всіх суб'єктів кредитних правовідносин.

Російське законодавство виокремлює також серед принципів банківського кредитування принцип диференційованості кредитування. Це означає, що банки не мають одночасно вирішувати питання про видачу кредиту своїм клієнтам.

Порядок кредитування:

Стратегія та тактика комерційного банку у сфері отримання і надання кредитів визначають суть його кредитної політики. Кредитування позичальників здійснюється згідно чинного законодавства України з додержанням встановлених Національним Банком України обов'язкових економічних нормативів регулювання діяльності банків та вимог щодо формування обов'язкових , строкових і резервних коштів. Установи комерційних банків можуть надавати кредити всім суб'єктам господарської діяльності незалежно від їх галузевої належності , статусу, форми власності за умови наявності в них реальних можливостей та правових норм забезпечення та сплати відсотків за користування ним.

Кредитна політика банку становить комплекс заходів, метою яких є підвищення доходності кредитних операцій та зниження кредитних ризиків. Кредитна політика передбачає такі моменти: визначення цілей на підставі яких формується кредитний портфель, ( види, строки, розміри, якість забезпечення ), опис повноважень підрозділів банку у процесі видачі, ведення та погашення кредиту; перелік необхідних документів, основні правила прийому, оцінки і реалізації кредитного забезпечення; лімітування операцій щодо кредитування; політику встановлення процентних ставок за кредитами; методики оцінки кредитних заяв; методи діалектики проблемних кредитів їх аналізу і шляхи подолання труднощів, що виникають[29, c.237].

Кредитування здійснюється у декілька етапів:

- підготовчий;

- розгляд кредитного проекту;

- оформлення кредитної документації;

- етап використання кредиту і контролю у процесі кредитування;

Оцінка фінансового стану позичальника здійснюється за допомогою локальних актів - положення про проведення кредитних операцій банків, положення про кредитний комітет банку.

Законодавство встановлює перелік локальних актів, наявність яких є обов'язковою умовою діяльності банків у сфері активних операцій та методика оцінки фінансового стану позичальника ( контрагента банку ), яка є невід'ємною частиною внутрішньобанківського положення про кредитування. У вищеперелічених документах мають бути визначені грунтовні технічно - виважені критерії економічної оцінки фінансової діяльності позичальників ( контрагентів ) на підставі аналізу їхніх балансів і звітів про фінансові результати у динаміці. Правова природа цих актів полягає у тому, що до підписання кредитного договору вони є рекомендаціями для позичальника, а після підписання - добровільно прийнятими на себе зобов'язаннями. Базовим нормативно - правовим актом , що його використовує банк при визначенні платоспроможності і фінансового стану позичальників, а Положення про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків.

Банк має прагнути, щоб вся інформація необхідна йому для ухвалення кваліфікованого рішення про видачу кредиту, була отримана на початкових стадіях роботи з позичальником.

Розгляд документів на отримання кредиту.

За наявності у кредитного інспектора позитивного висновку про кредитну заяву та подані позичальником супроводжувальні