банків та проект Положення про планування виїзних інспекцій. Ці документи регламентують обов'язки, форми супроводження процесу та контролю, що сприяють інтеграції інформації та прийняттю в результаті цього узгодженого висновку. Проект Положення про планування виїзних інспекцій використовувався під час складання графіка інспек-тування на 1998 р.;
запроваджена система раннього реагування, яка дозволила виявляти проблеми в діяльності банків на початкових стадіях їх виникнення та вживати своєчасних наглядових заходів. Система базується на аналізі ключових показників фінансового стану комерційних банків та на визначенні міри необхідного реагування відповідно до аномалій, виявлених у ключових показниках;
розроблено положення щодо віднесення банків до департаменту з питань роботи з проблемними банками, в якому чітко визначені критерії та процедури віднесення банків до зазначеного департаменту;
-започаткована система законодавчого забезпечення діяльності банківського нагляду, завдяки якій департаменти банківського нагляду мають можливість виступати з ініціа-тивою підготовки нових та удосконалення чинних законодавчих та нормативних актів, корегувати пропозиції, що надходять із зовнішніх джерел та періодично переглядати загальну інфраструктуру банківського законодавства;
розроблені положення про департаменти банківського нагляду, що визначають їх функції та обов'язки;
створено Головне управління Національного банку України (ОПЕРУ-2) для нагляду за діяльністю найбільших
банків України.
На початку 1998 р. план стратегічного розвитку банківського нагляду Національного банку України був переглянутий, і до нього внесені зміни, що відповідають сучасному стану банківського нагляду. В 1998 р. головна увага служби банківського нагляду приділялась тому, щоб нова структура, положення і процедури належним чином виконувалися. У 1999 р. будуть внесені зміни до цих положень і процедур на підставі набутого досвіду для забезпечення їх ефективності. Так, до пріоритетних заходів належать:
-розробка відповідно до міжнародних стандартів комерційних банків, що дасть змогу створити раціональну методику оцінки якості кредитних вкладень банків, ефективного управління кредитними та іншими ризиками;
- організація надійної системи гарантування вкладів фізичних осіб у банках;
- створення інтегрованої бази даних щодо банків;
-створення єдиної інформаційної системи управління банківським наглядом;
створення банків даних щодо позичальників, інсайдерів та великих кредитів;
впровадження рейтингової оцінки діяльності банків;
удосконалення системи раннього реагування на проблеми, що виникають у діяльності банків;
-розробка механізму, який сприятиме ефективнішому залученню зовнішнього аудиту та використанню його інформації для потреб банківського нагляду тощо.
Таким чином, все свідчить про те, що основа організації банківського регулювання і нагляду НБУ вбачає у комбінованій моделі. На практиці це означає:
чітке визначення сфери діяльності та функцій служби банківського нагляду;
участь представників цієї служби у зборах і засіданнях акціонерів, правлінь, спостережних рад і ревізійних комісій комерційних банків та їх право вимагати проведення відповідних зборів і засідань;
аналіз банківської діяльності на базі статистичних даних офіційних звітів банків (із відповідним порівнянням та ранжируванням усіх установ у рамках груп зі схожими характеристиками);
4)широке використання сучасних досягнень комп'ютерних технологій (мікрокомп'ютерних моделей, експертних систем тощо) для аналізу офіційних звітів банків та прогнозування їхнього розвитку;
запровадження цільового планування перевірок на місцях;
у разі необхідності проведення суцільної або вибіркової перевірки діяльності та ризиків комерційних банків;
проведення таких перевірок службою банківського нагляду з поступовим делегуванням цієї функції зовнішнім аудиторам, які мають кваліфікаційний сертифікат на право аудиту банків (за умови, що служба банківського нагляду встановлюватиме деталізовані правила, які визначатимуть форми та зміст аудиторських звітів);
надання службі банківського нагляду права вживати необхідних заходів у разі порушення комерційними банками економічних нормативів чи банківського законодавства;
визначення банківським наглядом (для внутрішнього користування) рейтингу комерційних банків тощо.
У результаті здійснення заходів, передбачених цим планом, будуть досягнуті такі головні цілі:
формування законодавчо-інструктивної бази банківського нагляду;
запровадження наглядового процесу, що аналізує діяльність банків на консолідованій основі;
оцінка ефективності проведених заходів і внесення змін до здійснення наглядацького процесу;
створення єдиної інформаційної системи управління банківським наглядом.
Крім того, заплановані заходи щодо подальшого розвитку банківського нагляду дозволять привести його стан у відповідність із основними принципами ефективного банківського нагляду Базельського комітету.
Разом з тим, у найближчі роки Національному банку України необхідно вжити наступні заходи; для поліпшення стану справ у банківській системі України:
створити незалежне відомство, яке б проводило рейтинг комерційних банків;
з метою захисту комерційних банків та недопущення надання позичок недобросовісним клієнтам та шахраям створити банк даних позичальників комерційних банків.
України, в якому накопичувалася б інформація про фінансовий стан позичальника, його спроможність погасити борги тощо, та Всеукраїнський Реєстр гарантій і застав;
організувати у всіх комерційних банках підрозділи по управлінню кредитними ризиками (кредитні комітети або інші підрозділи);
прийняти заходи щодо подальшого інтенсивного розвитку внутрішнього аудиту банків;
внести кардинальні зміни в управління підрозділами банків, їх філій, запровадити прогнозування і планування роботи по залученню та розміщенню ресурсів, забезпечити своєчасне доведення планів і лімітів до установ банків (філій, представництв тощо);
проводити політику диверсифікації активів і пасивів комерційних банків, виходячи з того, що розмір максимального ризику на одного позичальника не повинен реально перевищувати 10 відсотків власних коштів банків, враховуючи світовий досвід із цього питання. Розширювати коло вкладників, маючи на увазі недопущення концентрації залишків коштів на депозитних і вкладних рахунках обмеженої кількості вкладників;
переорієнтувати діяльність банків на розширення надання банківських послуг та операцій клієнтам. Проводити політику збільшення доходів банку за рахунок розширення банківських послуг та операцій, у тому числі за рахунок здійснення розрахунків, як найменш ризикових операцій;
необхідно усунути законодавчі обмеження щодо участі банків у створенні інших банків та промислово-фінансових груп шляхом злиття банківського, фінансового та промислового капіталу, створення дочірніх банків. Це приведе до кардинальних змін в банківській системі України, швидкому розвитку ринку цінних паперів та зацікавленості банків брати участь у оздоровленні інших банків (санації як банків, так