Короткотермінові позики використовуються для утворення запасів обладнання у будівництві. Практика розвитку кредитних відносин породила такий специфічний інститут, як інноваційні фонди, що використовуються на підтримку, на швидке й широке втілення нової перспективної техніки, й технології, науково - технічних новинок, а це відповідно веде до переходу нового покоління машин та обладнання і становлення нового технологічного способу виробництва.

Кредит - універсальний інструмент розподілу і перерозподілу національного доходу, фінансових ресурсів, а відповідно матеріальних і трудових ресурсів, вирівнювання рівнів рентабельності підприємств на основі підприємств на основі переливу капіталу, що сприяє прогресивним структурним зрушенням у народному господарстві.

Кредит сприяє безперервності виробництва, забезпечує прискорення обороту капіталу, збільшення прибутку. Це пов'язано з тим , що він дає змогу своєчасно й повно задовольнити потреби у коштах на закупівлю сировини, матеріалів, палива тощо, на забезпечення безперервності процесу виробництва.

Кредит дає змогу скорочувати необхідну для даного обсягу виробництва та обсягу товарів суму коштів і тим самим використовувати грошові ресурси у народному господарстві. За допомогою кредиту прискорюється процес перетворення виробничої і товарної форм у грошову, скорочується час виробництва та обігу , прискорюється оборотність обігових засобів.

Реалізація можливостей, які закладені в кредиті, залежить від економічної системи. В умовах адміністративно - командної системи, коли всі підприємства і банки були державною власністю, і держава виступала єдиним господарюючим суб'єктом, тому кредит із стимулюючого засобу перетворився у додаткове джерело фінансування , виконання завдані народногосподарського плану. Його дієві принципи нереалізувалися, бо протистояли природі відносин держави і державних підприємств.

Багатоукладна ринкова економіка, конкуренція, створюють умови для повної реалізації творчих можливостей, закладених у кредиті. Безліч самостійних господарюючих суб'єктів, намагання отримати найбільший прибуток шляхом зниження витрат виробництва, підвищення конкурентоспроможності своєї продукції, негайно потребує необхідності раціонального й ефективного використання усіх ресурсів і насамперед кредиту для досягнення найвищих результатів.

Отже, кредит містка за своїм змістом категорія, є необхідною умовою функціонування суспільного виробництва, яка істотно впливає на всі сфери суспільного відтворення. Вона дедалі глибше втілюється у життя й діяльність кожної людини, що знаходить особливо яскравий вираз у широкому розповсюдженні кредитних карток, продажу товарів і послуг у кредит. Розуміння широти охоплення кредитними відносинами виробництва й суспільства в цілому становить важливу умову для всебічного й ефективного його використання.

ВИСНОВКИ

Отже, розглянувши підрозділи дипломну роботи, що у послідовності розкривають тему можна зробити висновки:

1.Еволюція розвитку кредитних відносин пройшла довгий шлях, розпочинаючи з Стародавнього Світу, де кредитні відносини існували у примітивній формі міняльних операцій. Що ж стосується України то кредитування виникло ще за скіфів, де велась активна зовнішня і внутрішня торгівля. У ХVІІ-ХХст. банківська справа в Україні була дуже тісно пов'язана з її розвитком у Росії. Кредитна система в Україні була започаткована в 1839р. створенням Державного комерційного банку. Вже з періоду незалежності відкрилась нова сторінка у розвитку банківської справи.

2.Першими джерелами нормативно-правового регулювання були Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 20 березня 1991р. Пізніше Закон України "Про Національний банк України" від 20 травня 1999р., Положення "Про порядок видачі банкам ліцензій на здійснення банківських операцій", Положення ", Закон України "Про іпотеку", Закон України "Про іпотечні цінні папери"... І на цьому можна не зупинятися, адже кредитування-це та сфера, яка завжди вимагає оновлення.

3.При порівнянні кредитування в Україні та інших державах (Англія, Франція) треба зауважити, що Українське законодавство потребує кодифікації і більш чіткішого і спрощеного порядку надання кредитів. Такі зміни потрібні для інтеграції України у світове Співтовариство.

4.Кредит являє собою грошову позику, яка надається кредитором ( банком ) позичальнику ( юридична або фізична особа ) з умовою повернення. Кредит- це специфічний тип економічних відносин , які грунтуються на взаємній довірі кредитора і позичальника. Роль кредиту в економіці та суспільному житті визначають функції кредиту: перерозподільча, емісійна, контрольна. Як зазначалось вище існує велика кількість класифікацій видів та форм кредитів. І це є першою проблемою, яка поділила вчених-юристів на прихильників двох різних теорій: відповідно до першої такий поділ вважають позитивним, оскільки може задовольнити вимоги будь якого позичальника, іншими словами дозволяє кожному учаснику кредитних відносин знайти кредит для себе, а прихильники другої теорії говорять про таку різноманітність видів та форм кредиту, як не вміння чіткого розподілення і спрощення системи кредитів, адже така різноманітність кредитів не спрощує, а заплутує позичальників ( в основному фізичних осіб ).

5.Коли говорити про принципи банківського кредитування в Україні та у країнах Західної Європи ( наприклад Франції та Німеччини) то вони подібні між собою. Суть принципів зводиться до того, що всі банки мусять гарантувати повернення в певні терміни кредиту, наданого на конкретні цілі позичальнику. Але існує відмінність, що полягає у засобах забезпечення кредиту, наприклад у Німеччині найпоширенішим засобом забезпечення є іпотека. Оскільки іпотека для України явище нове , тому існує ряд проблем, зокрема проблема з процедурою стягнення на предмет іпотеки, а також існує колізія пов'язана з утотожненням понять "нерухоме майно" з "об'єктом незавершеного будівництва", а у Цивільному кодексі України стаття 331 зазначено, що право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва, але не існує також жодного нормативно-правового акту критерії визначення того чи іншого недобудованого будинку нерухомим майном.

6.Як ми бачимо, що українське законодавство стосовно банківської справи загалом, так і кредитування зокрема є недосконалим, а відповідно існує потреба