Значення місцевих податків та зборів в місцевих бюджетах та шляхи вдосконалення - самоврядування. Згідно ст.12 Закону закріпленими доходами обласних бюджетів слід ...

Дипломна робота - Значення місцевих податків та зборів в місцевих бюджетах та шляхи вдосконалення

самоврядування.

Згідно ст.12 Закону закріпленими доходами обласних бюджетів слід вважати :

частина податку на додану вартість, яка визначається Законом України про Державний бюджет на наступний рік, але не менш як 20 відсотків; частина акцизного збору, яка визначається Законом України про Державний бюджет на наступний рік, але не менш як 20 відсотків; податок на прибуток підприємств і організацій усіх форм власності (крім комунальної) і підпорядкування у розмірі, що дорівнює 70 відсоткам від ставки, передбаченої чинним законодавством для відповідної категорії платників та 100 відсотків податку на прибуток підприємств і організацій комунальної власності цього рівня; 70 відсотків податку на майно підприємств і організацій усіх форм власності і підпорядкування; плата за землю, що дорівнює 10 відсоткам від ставки, передбаченої законодавством до обласних бюджетів; надходження від внутрішніх позик і грошово-речових лотерей, що проводяться за рішенням відповідних Рад народних депутатів, згідно з законами України; надходження від оренди цілісних майнових комплексів, що перебувають у комунальній власності цього рівня; дивіденди, одержані від акцій і цінних паперів, що належать державі в акціонерних господарських товариствах, створених за участю підприємств комунальної власності цього рівня.

Закріплені доходи міських бюджетів встановлюються ст.13 Закону,а саме:

100 відсотків податку на прибуток підприємств та організацій комунальної власності цього рівня; плата за землю - 60 відсотків; податок на нерухоме майно громадян; місцеві податки і збори, крім винятків, передбачених законодавством України; надходження від оренди цілісних майнових комплексів, що перебувають у комунальній власності цього рівня.

Основну частку доходів місцевих бюджетів в нашій країні становлять так звані регульовані доходи. Ця частка сягає 75-85 %. Поняття регульовані доходи запозичено Україною з бюджетної практики колишнього Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Регульовані доходи - це доходи, що розподіляються між різними рівнями бюджетної системи.

Регульовані доходи - основні надходження до місцевих бюджетів України. У Законі «Про бюджетну систему Української РСР», прийнятому в 1990р. [5], визначено, що за нормативами до місцевих бюджетів зараховуються такі надходження: від податку з обороту; від податку на доходи; від податку на експорт та імпорт; від податку на прибуток підприємств (об’єднань), організацій та установ, за винятком підприємств, які входять до складу місцевого господарства, новостворюваних малих підприємств, а також спільних підприємств відповідно до частки участі в них місцевих рад народних депутатів. Законом також регламентовано розміри відрахувань від цих доходів до місцевих бюджетів встановлювати згідно з соціально-економічними нормативами бюджетної забезпеченості населення території і станом місцевих джерел доходів.

Окремі новації в частині формування доходів місцевих бюджетів внесено Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», прийнятому у травні 1997 року[4]. Це, зокрема, стосується встановлення норм, згідно з якими в доходній частині місцевого бюджету окремо виділяються доходи, необхідні для виконання власних повноважень, і доходи, необхідні для забезпечення виконання делегованих законом повноважень органів виконавчої влади. Крім того, запроваджено норму, згідно з якою місцевий бюджет поділяється на поточний бюджет і бюджет розвитку. Встановлено, що доходи бюджету розвитку формуються за рахунок частини податкових надходжень, коштів, залучених від розміщення місцевих позик, а також за рахунок інвестиційних субсидій з інших бюджетів.

Згідно проведеного аналізу щодо ролі місцевих податків і зборів та механізму формування доходної частини місцевих бюджетів, які за Конституцією України визначені як фінансова основа місцевого самоврядування, як показник незалежності й самостійності місцевих органів влади в процесі реалізації покладених на них функцій, ми можемо зробити висновки:

принцип самостійності місцевих бюджетів поки що залишається нереалізованим. Частка власних і закріплених доходів місцевих бюджетів дуже низька. Доходна частина місцевих бюджетів у значній частині формується за рахунок так званих регульованих доходів, розміри надходження яких регулюється центральними органами влади; немає законодавчого закріплення розподілу доходних джерел за рівнями бюджетної системи, що призводить до надмірної бюджетної залежності міст від обласних рад; щорічна зміна нормативів відрахувань від регульованих доходів, які складають основу доходної бази місцевих бюджетів не дає можливості належного планування місцевих бюджетів; механізм щорічного розподілу нормативів відрахувань регульованих доходів знищує ініціативу місцевих органів влади щодо збільшення доходної бази бюджетів за рахунок власних надходжень; нинішня система регулювання доходів бюджетів в Україні, яка дісталася їй у спадок від радянських часів, виявилася нездатною забезпечити подолання фіскальних дисбалансів. Некоректним є використання таких показників як норматив мінімальної бюджетної забезпеченості на одного мешканця та норматив соціальних потреб, що запроваджено з метою регулювання доходів бюджетів; діюча система трансфертів, які мають особливо важливе значення для організації міжбюджетних взаємовідносин, не врегульована достатнім чином у праві. Такі трансферти як дотації, субсидії і субвенції відіграють незначну роль у формуванні заходів місцевих бюджетів, але ж це є один з головних інструментів, за допомогою якого держава бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів.

В Україні основним способом формування доходів місцевих органів влади є нині відрахування від регульованих доходів. Місцеві податки і збори, кредити та інші способи формування доходів місцевих органів влади, характерні для розвинутих індустріальних країн, в Україні відіграють незначну роль.

З метою забезпечення самостійності місцевих бюджетів, їхньої стабільності, пропонується вирішити такі принципові питання:

відмінити практику застосування регульованих доходів. Встановити, що доходи органів місцевого самоврядування складаються з власних, переданих державою доходів й бюджетних трансфертів, як інструменту фінансового вирівнювання доходів бюджетів; встановити фіксовані частки кожного рівня влади в загальнодержавних переданих доходах; закріпити їх за відповідними рівнями в бюджеті на постійній основі на певний період; в процесі затвердження нормативів відрахування від загальнодержавних податків і зборів не враховувати надходження від місцевих податків і зборів; підвищити роль бюджетних трансфертів, як основного інструменту фінансового вирівнювання бюджетів; обсяг бюджетних трансфертів повинен

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17