розраховуватися за коефіцієнтом відносної податкоспроможності регіону, який визначають за формулою:
(Ri/Pi)
КВП= ---------- , (1.1)
(R*/P),
де Ri/Pi - доходи на душу населення і-го регіону з власних джерел;
R*/P - середньодушовий дохід по країні.
законодавчо закріплений (ст.63 п.4 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні») [4] поділ доходної частини бюджету на доходи, необхідні для виконання власних повноважень, і доходи, необхідні для забезпечення виконання делегованих законом повноважень органів виконавчої влади, закріпити у новому законі про бюджетну систему України;
у новому законі закріпити також положення щодо механізму формування доходів місцевих бюджетів, а саме: джерела надходжень до доходної бази цих бюджетів, зокрема, трансфертів з держбюджету; коштів, що передаються з бюджетів самоврядування інших рівнів для виконання спільних соціально-економічних і культурних програм; реалізації обєктів власності тощо;
доходи територіальних громад можна поділити на виконання власних і делегованих повноважень. Доходи на виконання власних повноважень формуються за рахунок власних доходних джерел, перелік яких повинен бути конкретно визначено. Доходи на виконання делегованих повноважень формуються за рахунок частки переданих загальнодержавних податків, з їх конкретним переліком.
законодавчо визначити перелік власних доходів місцевих бюджетів, які на сьогодні складаються з місцевих податків і зборів, позабюджетних фондів, фінансів комунальних підприємств, комунальних платежів, комунальних кредитів;
головним напрямком зміцнення місцевих бюджетів, розширення їхньої фінансової автономії повинно стати підвищення ролі місцевих податків і зборів, збільшення їх частки в доходній частині місцевих бюджетів, як основного структурного елементу власної доходної бази. Для цього пропонуємо:
оновити правову базу, яка регламентує місцеві податки і збори в Україні. Це, насамперед, стосується Декрету Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року «Про місцеві податки і збори» [2] із відповідними змінами. Доцільно розробити і прийняти новий Закон про місцеві податки і збори, в основу якого слід покласти нову ідеологію місцевого оподаткування. Слід врахувати ті зміни, які в останні роки вже сталися у відносинах власності, в соціальній структурі, в доходах населення України;
необхідно значно розширити перелік місцевих податків та повноважень органів місцевого самоврядування щодо їх запровадження. Основу місцевого оподаткування мають забезпечувати майнові податки. Доцільно запровадити місцеві податки на нерухоме майно юридичних осіб, на коштовне нерухоме майно фізичних осіб, на землю;
надати право місцевому самоврядуванню встановлювати місцеві акцизи, наприклад, податок на продаж алкогольних напоїв, на розлив;
визначити такі податки як податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів; плата за землю, податок на промисел, плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності, як власні;
Отже, з метою підвищення ролі місцевих податків і зборів у формуванні доходів органів місцевого самоврядування необхідно визнати місцевими податками - податок на нерухоме майно юридичних осіб, податок на нерухоме майно фізичних осіб, прибутковий податок з громадян, плата за землю, місцеві акцизи та інші.
у новому законі, на нашу думку, необхідно передбачити дві групи місцевих податків і зборів: перша група - це місцеві податки і збори, що повністю регламентуються центральною владою. Місцеві органи влади матимуть право на встановлення пільг на ці податки. Друга група - це податки і збори, які можуть самостійно встановлюватися місцевою владою. Механізм державного контролю передбачає включення двох елементів: обовязкову реєстрацію таких податків у Міністерстві Фінансів України та встановлення верхніх меж податкових ставок;
з метою запобігання негативних наслідків щодо отримання органами місцевого самоврядування банківських кредитів та випуску облігацій, які законодавчо регламентовані і повинні стати одним з основних джерел фінансів муніципальних інвестиційних програм, законодавчо закріпити розмір місцевих позик та терміни, на які вони можуть братися органами місцевого самоврядування;
з метою приведення у відповідність банківського законодавства та ст.70 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо надання права органам місцевого самоврядування створювати комунальні банки, які повинні сприяти діяльності органів місцевого самоврядування, розвязанню соціально-економічних проблем міст і зміцненню їхньої інфраструктури, внести зміни в банківське законодавство, згідно з яким, окрім вже діючих, до банківської системи України входитимуть і комунальні банки, котрі можуть створюватися органами місцевого самоврядування та підприємствами й організаціями, що перебувають у комунальній власності;
привести у відповідність положення ст.142 Конституції України [1] та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» [4] щодо існування комунальної власності на рівних правах з державною, приватною та ін. формами власності, яка визначається і захищається Законом України «Про власність» [6], де комунальна власність входить до складу державної власності;
визначити правовий статус різних форм комунальних підприємств та особливості організації їхніх фінансів. Встановити, що комунальні підприємства можуть утворюватися з таким правовим статусом: унітарні комунальні підприємства, товариства з обмеженою відповідальністю та акціонерні товариства. Таким чином, органи місцевого самоврядування мають отримати право на створення підприємств лише в таких формах, коли їхні засновники несуть відповідальність у межах їхнього внеску до статутного капіталу.
Територіальна громада не повинна нести відповідальність за діяльність комунальних підприємств. Необхідно встановити порядок формування комунальної власності, згідно з яким:
а) до неї не можуть належати обєкти, функціонування яких не повязане з наданням послуг територіальній громаді і спрямовано виключно на отримання прибутку;
б) в межах закону органи місцевого самоврядування формують склад обєктів комунальної власності самостійно.
Необхідні громаді обєкти можуть бути передані їй з державної власності у визначеному законом порядку або викуплені з інших форм власності органам місцевого самоврядування на основі права переважного викупу. Обєкти комунальної власності можуть також бути створені за кошти громад.
Звідси ми можемо зробити висновки, що самостійність місцевих бюджетів України поки що багато в чому є лише декларованою в законодавстві.