Використання прямих і непрямих податків характерна риса податкових систем сучасних держав. Їхня оптимальна структура може в значній мірі сприяти дозволу глибоких протиріч, властивим цільовим настановам податкової системи. Відмінність полягає в їхньому співвідношенні.

Таблиця 1

Особливості непрямих і прямих податків

Показник | Непрямі податки | Прямі податки

Складність визначення податкових зобов'язань | Відносно прості розрахунки | Відносно складні розрахунки

Реакція платників податків на оподаткування | Стійкі надходження в бюджет поза прямою залежністю від динаміки доходів | Відносно хитливі надходження в бюджет, обумовлені динамікою доходів підприємств і громадян

Характер оподатковування | Відносно регресивний | Відносно прогресивний

Можливість перекладання податків | Велика | Менша

3. НОРМАТИВНІ АКТИ ПО ПАДАТКАМ

Правові основи діяльності податкової служби в Україні визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 р. Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Це значить, що в ієрархії державної влади вона займає рівень міністерства.

Таблиця 2

Співпідпорядкованість органів державної податкової служби

Державна податкова адміністрація України

Центральний орган виконавчої влади

v

Державні податкові адміністрації в Автономній республіці Крим, в областях, містах, Києві і Севастополеві

v

Державні податкові інспекції в районах і містах, районах у містах, міжрайонні об'єднання ГНИ.

Органи державної податкової служби координують свою діяльність з фінансовими органами, органами Державного казначейства України, служби безпеки, внутрішніх справ, прокуратури, статистики, державними митною і контрольно-ревізійною службами, іншими контролюючими органами. Установами банків, а також податковими службами інших держав.

4. СТРУКТУРА І ФУНКЦІЇ ПОДАТКІВ

Податкова система України почала створюватися в 1991 році, і дотепер перебуває в стадії формування і перманентного реформування. Цей процес не може проходити без обліку світового досвіду і тенденцій, зв'язаних з поглибленням перерозподілу капіталів і робочої сили, що сприяють інтернаціоналізації податкових систем різних країн. Це означає, що при збереженні визначених особливостей оподатковування в кожній країні в податкових систем з'являється усе більше загальних рис.

Порівняння податкових систем України і розвитих країн (США, Англії, Німеччини, Франції, Італії, Канади, Японії) показує, що, на перший погляд, у них немає істотних розходжень. Так, в Україні використовуються такі ж основні види прямих і непрямих податків як податок на прибуток підприємств, прибутковий податок із громадян, плата за землю, ПДВ, акцизний збір, мита й ін. Але при більш глибокому аналізі виявляються особливості, що істотно відрізняють системи оподатковування в Україні й у країнах з розвитий ринковою економікою. Насамперед це висока ставка ПДВ і надмірно широке його застосування, а також використання механізму оподаткування прибутку .(обкладання засобів, що направляються на інвестиції і розвиток виробництва, вилучення частини амортизаційних відрахувань і ін.), у результаті якого частка вилучення прибутку 65-85% (за максимальними оцінками).

Структура доходів зведеного бюджету України в 2003 р.:

1 - прибутковий податок із громадян;

2 - плата за землю, за спеціальне використання природних ресурсів, рентна плата й інші податкові надходження;

3 - акцизний збір і мито;

4 - податок на додаткову вартість;

5 - податок на прибуток підприємств:

6- неподаткові надходження.

4.1. Структура податкових надходжень у Державний бюджет України

Показник | Питома вага, %

У загальній сумі доходів Державного бюджету | У сумі податкових надходжень у Державний бюджет

Податок на додаткову вартість | 27,1 | 49,0

Акцизний збір | 6,0 | 11,0

Податок на прибуток підприємств | 16,0 | 29,3

Збір за спеціальне використання природних ресурсів | 0,6 | 1,3

Рентні платежі (за нафту і природний газ) | 0,9 | 2,1

Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету | 1,3 | 2,8

Державний збір | 0,6 | 1,3

Мито | 1,4 | 3,0

Інші податкові надходження | 0,1 | 0,2

Податкові надходження в бюджет - усього | 54,0 | 100,0

4.2. Функції податків

Основними функціями податків вважають фіскальну регулюючу і контрольну.

Фіскальна функція забезпечує створення фінансових засад держави, оскільки податки є головним джерелом формування доходної частини централізованого бюджету.

Регулююча функція податків полягає в тому, що як активний елемент перерозподільчих процесів вони суттєво впливають на економічні відно-сини у визначеному напрямі. Так, держава, оперуючи податковими став-ками, способами оподаткування, пільгами, санкціями, має змогу стиму-лювати (прискорювати) темпи відтворення або обмежувати (стримувати) розміри нагромадження капіталу, науково-технічний рівень виробництва, виробництво і споживання окремих товарів, зайнятість, розвиток певних галузей, типів господарств, регіонів тощо.

Контрольна функція пов'язана з можливостями кількісного визначен-ня податкових надходжень до бюджету та зіставлення їх з потребами дер-жави у фінансовихресурсах.

Споконвічно податки у всіх державах вводилися з метою виконання фіскальної функції, тобто забезпечення держави джерелами коштів. Для фінансування державних витрат. Потім держави в більшому чи меншому ступені стали використовувати податкові ставки і податкові пільги для регулювання соціально-економічних процесів, і податки стали виконувати регулюючу функцію. Почали впливати на відтворення, (стимулювати чи стримувати його темпи, збільшувати зменшувати нагромадження капіталу і платоспроможний попит населення. Податки почали сприяти рішенню соціальних задач - захист низькооплачуваних облич, перерозподіл доходів для забезпечення соціально незахищених верстів населення, здійснення ефективної економічної політики. Оскільки регулююча функція податків спрямована на економічні і соціальні процеси, її можна підрозділити на економічну, стимулюючу і соціальну і т.д.

Іноді поряд з перерахованими, виділяють також розподільну і контрольну функцію податків. Цим підкреслюється, що податки, будучи складовою