4.3. Кривая Лаффера

Питання про те, наскільки ефективна держава може використовувати регулюючу функцію податків, є одним з центральних у теорії оподатковування. Історія розвитку теорій податків це історія боротьби двох основних напрямків в економічній теорії: монетарізма і кейнсіанства.

Прихильники монетарних методів, до яких відносилися також основоположники класичної політекономії і теорії податків А. Сміт і Д. Рікардо, вважали, що податки повинні виконувати в основному фіскальну функцію і бути нейтральними щодо економічних процесів. Кейнсіанці відстоювали необхідність посилення державного регулювання економіки за допомогою фінансових регуляторів, у тому числі податків.

У ході розвитку бюджетно-податкової теорії і практики склалося два підходи до регулювання економіки фіскальними методами. Один з них базується на теорії англійського вченого Дж. Кейнса. Суть цього підходу полягає в тому, що основним фактором економічного росту є «Ефективний попит». Інший підхід до фіскального регулювання виник у противагу теорії Кейнса й одержав широке визнання на початку 80-х років і одержала назву «економіка пропозиції». По підрахунках одного з авторів теорії «економіки пропозиції» скорочення податкових ставок на 10 % збільшує особисті заощадження приблизно на 2 %. Отже, нова теорія переносить центр фіскальної політики з бюджетних витрат на податки. Вважається, що для стимулювання виробництва необхідно знижувати особистий прибутковий податок і податок на корпорації.

Прихильники цієї теорії для ілюстрації вірності своїх аргументів часто приводять графік залежності ставок оподатковування від надходжень у бюджет, який називається кривой Лаффера. По його розрахунках оптимальна величина вилучення не повинна перевищувати 35 %. А. Лаффер популяризував ідеї про те, що висока ставка оподатковування не заохочує працівника, а навпаки заохочує лінь. Свої висловлення він підтверджував графіком, так називаної кривої Лаффера. Відповідно до кривої Лаффера податкові надходження є одночасно продуктом і податковою ставкою, і податкової бази (суми прибутку). В міру зростання податкової ставки база скорочується. По горизонтальній осі на кривій Лаффера відкладається рівень податкових ставок, по вертикальної - податковий надходження в бюджет. В міру збільшення податкових ставок ростуть надходження (зона 1 на мал.1). Коли ж ставки виявляються настільки високими, що не викликають бажання працювати і стимулюють ухиляння від сплати податків, їхнє подальше збільшення приводить до зменшення податкових надходжень (зона 2). Рівень податкових вилучень має оптимальну величину - межа М, перевищення якої веде до зменшення надходжень у бюджет. Якщо підприємці зацікавлені в чистому, за відрахувань податків доході, то введення податку перешкоджає виробництві оподатковуваного податком товару.

Звідси і був зроблений висновок, що задачу пожвавлення ділового життя (насамперед інвестиційної) активності треба вирішувати шляхом радикального полегшення податкового тиску.

Рис.1 Крива Лаффера

Доходи

Бюджета

0 М 100% Податкові вилучення,

5. ПРИКЛАДИ ЧИСЛЕННЯ ПОДАТКІВ

Оподатковуваний прибуток підприємств.

Валові витрати виробництва і звертання визначаються як сума будь-яких витрат платників податків у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, здійснюваних для компенсації вартості товарів (роботи, послуг), і які здобуваються таким платником для їхнього подальшого використання у власній господарській діяльності. Для цілей оподатковування з валового доходу віднімаються суми акцизного збору і ПДВ, отримані підприємством у складі ціни реалізації продукції (робіт, послуг), і деякі інші надходження перераховані в Законі. Зі скоректованого в такий спосіб валового доходу віднімаються валові витрати виробництва і звертання підприємства й амортизаційні відрахування. Отримана різниця являє собою прибуток, що є об'єктом оподатковування:

Скоректований валовий доход

(валовий доход - ПДВ ?акцизний збір -внески в статутний фонд - отримані дивіденди ?інші надходження, визначені законом

?

Валові витрати виробництва і звертання +(?) збиток (приріст)балансової вартості запасів на складах, у незавершеному виробництві і залишках готової продукції

?

Амортизаційні відрахування

=

Оподатковуваний прибуток

ВИСНОВКИ

Історія розвитку оподатковування свідчить, що податки можуть бути не тільки джерелом наповнення бюджетів, але й інструментом регулювання тих чи інших соціально-економічних процесів. Наприклад, уряди країн можуть використовувати податкову систему для перерозподілу доходів між членами суспільства, стимулювати деякі види діяльності. На різних етапах економічного розвитку при проведенні податкових реформ пріоритетним ставали то кейсіанскі, то монетарні підходи до удосконалювання оподатковування.

В даний час, мабуть, ніхто не заперечує необхідності використання податків як фінансові регулятори; йде пошук інтеграції неокласичних (монетариськіх) і кейсіанскіх моделей, створення нової теорії податків, що увібрала б у себе позитивні елементи різних напрямків фінансової науки, розробленої в минулому. Свідоме використання податків для досягнення визначених цілей відбувається в рамках податкової політики. Сучасна податкова система України в даний момент знаходиться в стадії формування. Від того наскільки успішно буде розвиватися цей процес багато в чому залежить майбутнє Української економіки.

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ

Закон України "Про систему оподаткування" в редакції Закону № 77/97-ВР від 18.02.97 // ВВР України — 1997. — № 16.

Закон України "Про податок на додану вартість" зі змінами та допов. від 3 квіт. 1997 р. № 168/97-ВР // ВВР України. — 1997. — №21.

Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткуван-ня, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" № 746/ 99 від 28 черв. 1999 р. // Уряд. кур'єр. — 1999. — 13 лип.

Декрет КМУ "Про прибутковий податок з громадян" зі змінами та допов. від 26 груд. 1992 р. № 13-92 // ВВР України. — 1993. — № 10.

Законодавство України про податки і збори з громадян: 36. нормат. актів. — К.: Юрінком, 2000.

Податкова система України: 36. законодавчих актів. — Харків:

Торсінг, 2000.

Біленчук 77. Д., Задояний М. Т., Форостовець В. А. Місцеві подат-ки і збори. Правове