ЗМІСТ
Вступ ………………………………...………………………………...………… | 3
1 Податок на прибуток як вид прямого оподаткування . ……………………. | 5
2 Платники податку на прибуток ………………………………....................... | 15
3 Методика визначення об'єкту оподаткування …………………………...... | 16
3.1 Порядок визначення валових доходів………………………………...... | 16
3.2 Порядок визначення валових витрат………………………………........ | 21
3.3 Порядок визначення суми амортизації ………………………………... | 26
4 Порядок складання Декларації про податок на прибуток …………………. | 29
5 Порядок обробки податкової звітності в органах податкової служби ……. | 36
Висновки ………………………………………………………………………... | 41
Список використаних джерел …………………………………………………. | 43
Вступ
Кожна держава для виконання своїх функцій повинна мати відповідні кошти, які концентруються в державному бюджеті та інших централізованих фондах. Джерелами формування цих коштів можуть бути, по-перше, власні доході держави, які вона одержує від виробничої та інших форм діяльності або у вигляді надходжень платежів за ресурси, що згідно з діючим законодавством належать державі; по-друге, податки, які сплачують юридичні та фізичні особи із своїх доходів.
Важливим елементом системи прямих податків є прибуткове оподаткування (підприємств та фізичних осіб). Доходи підприємств мають продуктивніший характер. Вони спрямовуються переважно на розвиток виробництва, тоді як основна частина доходів громадян використовується передусім на особисте споживання. Тому виходячи з функцій доходів підприємств, податкове навантаження при оподаткуванні цих доходів повинно бути меншим, ніж при оподаткуванні доходів громадян. Фіскальній функції податку на прибуток юридичних осіб слід надавати другорядного значення. Цю функцію більшою мірою мають виконувати інші податки, зокрема особистий прибутковий податок з громадян. Такий підхід зумовлює й відповідну структуру доходів бюджету, за якою питома вага особистого прибуткового податку з громадян більша, ніж податку на прибуток. Саме така структура і склалась в країнах з розвинутою ринковою економікою. В Україні спостерігається протилежна ситуація. Порівняно з прибутковим податком із громадян податок на прибуток має у доходах бюджету України більшу питому вагу. Крім того, слід звернути увагу, що частка податку на прибуток у бюджетних надходженнях має тенденцію до збільшення, а прибуткового податку з громадян, навпаки, - до зменшення.
В курсовій роботі:
визначається податок на прибуток як вид прямого оподаткування;
проводиться порівняльна характеристика податку з аналогічним податком в странах ЄС;
приводиться порядок визначення валовихдоходів і витрат, а також суми амортизації;
для підприємства ТОВ”Прима-М” складаєься податкова декларація та визначений коефіцієнт податкового навантаження.
1 Податок на прибуток як вид прямого оподаткування
Податок на прибуток підприємств - це прямий податок, сплачуваний підприємствами з прибутку, одержаного від реалізації продукції (робіт, послуг), основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших видів фінансових ресурсів та матеріальних цінностей, а також із прибутку від орендних операцій, роялті та від позареалізаційних операцій [17].
Податок на прибуток юридичних осіб установлений у всіх країнах—членах ЄС і є так як і в Україні (податок на прибуток підприємств), одним і з найбільш важливіших джерел доходів, що відіграють значну роль у формуванні дохідної частини бюджетів країн, поряд з податком на додану вартість та податком з доходів фізичних осіб.
Розходження правового регулювання податку на прибуток юридичних осіб в окремих державах, як правило, зв'язані з особливостями визначення деяких його елементів.
Так, суб'єктами оподатковування є юридичні особи, засновані у формі корпорацій (компаній з обмеженою відповідальністю й орієнтовані у своїй діяльності на одержання прибутку (юридичні особи з обмеженою відповідальністю відрізняються від учасників комерційної діяльності з повною відповідальністю тим, що відповідають за своїми обов'язками, у тому числі і податковим, не усім своїм надбанням (включаючи рухоме й нерухоме майно родини), але лише в обсязі коштів (капіталів), що належать компанії. Термін "корпорація" походить від англійського "согрогаtion" — акціонерне товариство з обмеженою відповідальністю)). Тому даний податок інакше називають прибутковим податком з корпорацій, чи корпоративним податком.
Юридичні особи, статутні документи яких не передбачають, як мету їхньої діяльності отримання прибутку, не є платниками прибуткового податку. До цього виду юридичних осіб відносяться організації некомерційного характеру: церкви, політичні партії, клуби, пенсійні фонди і т.д. Кошти, що вони мають і одержують від третіх осіб, повинні витрачатися на статутні цілі. У випадку здійснення діяльності комерційного характеру такі юридичні особи позбавляються статусу безподаткової організації і стають платниками корпоративного податку.
Юридичні особи обкладаються прибутковим податком незалежно від того, є вони резидентами (Резидентство — це один із критеріїв визначення відносини юридичної особи до податкової юрисдикції держави, що полягає в тім, що резидентом визнається юридична особа, центр фактичного керівництва якого розташовується на території даної держави. При цьому правила визначення резидентства в законодавстві різних країн мають значні відмінності) даної держави чи ні. При цьому вони несуть різний податковий тягар на території даної держави, оскільки в основу розрахунку їх бази оподаткування покладені різні принципи.
У 2000 році ставка податку на доходи корпорацій у країнах Західної Європи коливалася від 28% у Фінляндії та Швеції до 41% у Бельгії при середньозваженій по 17 країнах 34,8%. (Таблиця 1).
Таблиця 1
Ставки податку на прибуток юридичних осіб у деяких країнах [18]
Країна | Основна ставка податку на доходи юридичних осіб
Великобританія | 30%
Іспанія | 35%
Італія | 37%
Франція | 33,3%
Швеція | 28%
Німеччина | 40%
Болгарія | 25%
Латвія | 25%
Польша | 24%
Румунія | 25%
Чехія | 31%
Естонія | 18%
База оподаткування визначається відповідно до принципу чистого доходу. З валового доходу, отриманого юридичною особою, віднімаються витрати, перелік яких установлюється законодавством. До них, зокрема, відносяться матеріальні витрати, пов'язані з виробничою діяльністю, відрахування в амортизаційні фонди, витрати на заробітну плату, витрати