та розшифрованих файлів XML-формату до баз даних податкової звітності з перевіркою їх на наявність арифметичних помилок (розрахунків, звітів, довідок тощо) згідно з алгоритмами контролю.
За позитивними результатами перевірок протоколу імпортованих звітів передається до підрозділів приймання та обробки податкової звітності платників податків для врахування в роботі.Прийнята звітність Платника податків далі передається до його обласної державної податкової адміністрації.Далі прийнята звітність від ОДПА передається до районної ДПІ за місцем реєстрації Платника податків.Якщо Платник податку надіслав свою податкову звітність до ДПІ за місцем реєстрації засобами телекомунікаційного зв'язку (на зразок dial-up і т.п.), та прийнята звітність передається у зворотному напрямку - до ОДПА та далі - до ДПАУ.
Одночасно АРМом приймання та обробки податкової звітності автоматично генерується повідомлення про результати обробки файлу податкової звітності в електронному вигляді (квитанція 1) із зазначенням реєстраційного номера та дати прийняття податкової звітності в електронному вигляді та накладанням ЕЦП податкового органу, до якого надійшла ця податкова звітність.
У разі встановлення фактів порушення цілісності прийнятого пакета податкової звітності в електронному вигляді чи виявлення помилки в квитанції 1 податковий орган зазначає цей факт та податкова звітність в електронному вигляді переміщується до архіву без подальшої її обробки.
Архівація файлів податкової звітності в електронному вигляді здійснюється в окремому каталозі (на окремій робочій станції чи сервері архіву). Каталоги архіву називаються за датою прийняття електронного пакета. У цей же каталог записуються копії всіх повідомлень (квитанцій) Платнику податків.
Система приймання та комп'ютерної обробки податкових накладних в електронному вигляді повинна забезпечувати обмін податковими накладними у разі, якщо Продавець та Покупець зареєстровані в одній районній ДПІ, а також якщо Продавець та Покупець зареєстровані в різних районних ДПІ однієї області чи різних областей країни.
У кінці звітного періоду Платники податків надсилають власні реєстри отриманих та виданих податкових накладних. Вони проходять звірку з наявними в ДПІ реєстрами накладних, що були надіслані від ДПАУ, та враховуються при прийнятті рішення щодо відшкодування ПДВ.
Якщо податкова накладна, що була передана на електронну адресу органу ДПС, не була узгоджена з контрагентом Платника податків до подачі реєстру податкових накладних, тоді Платник податків повинен володіти такими податковими накладними в паперовому вигляді.
Висновки
В розвинутих країнах надходження від корпоративного прибуткового податку становлять незначну частину надходжень до бюджету, однак цей вид податків грає важливу регулюючу роль. З розвитком акціонерної форми власності прибуток став важливим об’єктом оподаткування, причому зараз враховується її подальший розподіл дивіденди та прибуток, що спрямовується на розвиток корпорації або в резервні фонди.
Діючий зараз в Україні податок на прибуток підприємств має велику зовнішню схожість з податком на прибуток корпорацій, який діє в західних країнах.
В основному заходи, що проводяться в нашій країні і в більшості розвинутих країн, спрямовані на реформування податкової системи та зосередженні на прибутковім оподаткуванні, бо воно виконує роль важливого фіскального та регулюючого інституту держави.
Використання податку на прибуток, як регулятора економічних процесів здійснюється шляхом дотримання чи порушення критерію його нейтральності відносно прийняття конкретних фінансово-господарських рішень на мікро- та макрорівні.
За допомогою податку на прибуток підприємств можна регулювати:
вибір правової форми організації діяльності (акціонерне товариство); - напрямки розподілу прибутку (накопичення чи споживання);
вибір джерел фінансування інвестицій (самофінансування, залучені та позичкові кошти);
розподіл матеріальних та трудових ресурсів між окремими сферами;
розподіл та перерозподіл валового внутрішнього продукту;
темпи економічного зростання на макрорівні.
Значний інтерес представляє оцінка нейтральності корпоративного податку відносно використання прибутку підприємств, тобто впливу на прийняття рішення про спрямування процесу розподілу прибутку на накопичення чи на виплату дивідендів. Так, якщо рівень оподаткування нерозподіленого прибутку є більш низьким, ніж рівень оподаткування розподіленого прибутку та сплаченого у вигляді дивідендів, то с точки зору акціонерів підприємства доцільно спрямовувати більшу частину прибутку на інвестиції, в активи, резервні фонди, тобто проводити політику капіталізації прибутків.
Різні податкові ставки на нерозподілений прибуток та дохід у вигляді відсотків можуть вплинути на прийняття рішень про вибір джерел фінансування господарської діяльності підприємств та порушити критерії нейтральності корпораційного податку відносно визначення шляхів фінансування. Якщо політику держави спрямовано на стимулювання самофінансування розвитку підприємства, то діє рівень оподаткування нерозподіленого прибутку нижчий, ніж розподіленого. Якщо передбачається стимулювання фінансування на пайовій основі, межовий рівень оподаткування розподіленого прибутку не повинен перевищувати межового рівня оподаткування нерозподіленого прибутку та прибутку у вигляді позичкового відсотку.
В крсовій роботі було вивчено основні положення ведення податкового обліку, визначення податку на прибуток.
На прикладі підприємства складено податкову декларацію,вивчено порядок подання податкової звітності до органів податкової служби.
Напрямком подальшого вивчення цієї теми може бути вивчення обліку податку на прибуток на основі МСБО 12 „Податок на прибуток”.
Список використаних джерел
Перелік законодавчих та нормативно-правових актів, якими слід керуватися при складанні та поданні декларації з податку на прибуток підприємства:
Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції Закону України від 22 травня 1997 року N 283/97-ВР (зі змінами та доповненнями).
Закон України від 20 грудня 2006 року N 3235-IV "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (зі змінами та доповненнями).
Закон України від 21 грудня 2000 року N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (зі змінами та доповненнями).
Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства, затверджений наказом ДПАУ від 29.03.2003 N 143 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 8 квітня 2003 року за N 271/7592 (зі змінами та доповненнями).
Порядок складання декларації з податку на