Щодо цього слід створити сприятливі умови для самофінансування інвестицій, найважливішими з яких є:*

право вибору методу амортизації,*

можливість прискореної амортизації,*

збільшення норм амортизаційних відрахувань (наприклад, у Німеччині вони у середньому вдвічі більші, ніж в Україні),*

спрощення порядку нарахування амортизаційних відрахувань (йдеться про надання дозволу підприємницьким структурам нараховувати амортизацію з початку податкових періодів).

Варто надати право підприємствам зараховувати поточні збитки до минулих звітних періодів з виплатою раніше сплаченого податку на прибуток підприємств.

Слід збільшити податковий період із кварталу до одного року з тим, щоб надати можливість суб’єктам підприємництва більше уваги приділяти питанням господарської діяльності, а не щоквартальним перерахункам та, як наслідок, оформленню чисельних фінансових документів.

Необхідно розвинути та застосувати такі пропозиції:*

вивільнити від оподаткування ту частину прибутку, яка інвестується у виробництво, а також прибутку від приросту обсягів експортної продукції,*

визначити напрями розвитку системи оподаткування – пряме чи непряме оподаткування повинно бути розвинуто, визначити переваги та недоліки прямого та непрямого оподаткування.

Одною із актуальних проблем є необхідність цілісної податкової системи і законодавства, яке її регулює. Нормативні акти, які визначають податкові надходження часто протирічать один одному. Складається враження, що про цілісність податкової системи в Україні не може бути мови, не кажучи вже про яку-небудь прив’язку до механізму кредитування і бюджетного регулювання. Вдосконалення податкової системи обмежується зміною лише окремих її елементів (розмір ставок, строки, пільг, об’єктів оподаткування, посилення чи заміна одних видів на інші). Якщо і змінюються якісь принципові моменти, то дуже рідко.

Останнім часом в періодичних виданнях все частіше обговорюється проблема податкового кодексу. Дуже часто з ним пов’язують великі надії на поліпшення податкового законодавства. Але на даний момент тяжко кодифікувати податкові нормативні акти, так як іде тільки процес становлення податкової системи. Швидкі зміни господарської ситуації, пробіли в податковому законодавстві, відсутність готових схем та досвіду не дозволяє досягти стійкої системи оподаткування.

Основним напрямом при розробці податкового кодексу повинна бути не більш жорстока відповідальність і тотальна перевірка, а шлях спрощення податкового законодавства, загальнодоступності і зрозумілості норм, що використовуються. Податковий кодекс принципово повинен відповісти на три питання:*

кого виділити як платника податку (юридичні та фізичні, змішані),*

що виділити як податкові основи (об’єкт, показники виробництво і власності ),*

яка величина і механізм стягнення базового показника (ставки, пільги, строки і бюджети надходжень)…

Література

О.В. Олійник, І.В. Філон Податкова система: навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2006. – 456с.

Про внесення змін до Закону України «Про державну податкову лужбу в Україні»: Закон України від 5 лютого 1998 р. // Голос України 1998. — №28. — 14 лютого.

Про систему оподаткування: Закон України від 25 червня 1991 р. в редакції Закону від 18 лютого 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — №16.

Податки в Україні: Збірник діючих законодавчих та відомчих нормативних актів з питань оподаткування. — К., 2001.

Удосконалення податкової системи України . // Фінанси України .- 1997 .-№10