клубів і будинків культури, в разі, якщо вони не використовуються для надання платних послуг та іншої комерційної діяльності (крім будинків відпочинку, туристичних баз та інших подібних закладів);
а приміщень, що використовуються платником податку для організації харчування працівників такого платника податку;
а багатоквартирного житлового фонду, включаючи гуртожитки, одноквартирного житлового фонду в сільській місцевості й об'єктів житлово-комунального господарства, які перебувають на балансі юридичних осіб, щодо яких платником податку прийнято документально оформлене рішення про передачу на баланс місцевих рад;
а дитячих таборів відпочинку за умови, що вони не здаються в оренду, не використовуються для надання платних послуг або іншої комерційної діяльності;
а приміщень житлового фонду, які належать юридичним особам, основною діяльністю яких є надання платних послуг з туристичного обслуговування сторонніх громадян чи здавання таких приміщень в оренду (наймання) стороннім громадянам або організаціям.
а легкових автомобілів, побутових літальних апаратів, моторних човнів, катерів і яхт, призначених для відпочинку, що належать платникам податку, основною діяльністю яких є надання платних послуг з транспортного чи туристичного обслуговування сторонніх громадян або організацій, а також якщо ці засоби належать спортивним організаціям і використовуються як спортивне знаряддя.
До складу валових витрат не включаються витрати платника податку, що пов'язані із стоянкою та паркуванням легкових автомобілів а також 50% витрат на придбання пально-мастильних матеріалів для легкових автомобілів та оперативну оренду легкових автомобілів.
3. Тонкощі оподаткування
Особливості визначення складу витрат платника податку у разі сплати процентів за борговими зобов'язаннями
До складу валових витрат відносять будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.
Для платника податку, 50 і більше відсотків статутного фонду (акцій, інших корпоративних прав) якого знаходиться у власності або управлінні нерезидента (нерезидентів), а також юридичних осіб звільнених від сплати податку на прибуток підприємств, чи тих що відповідно до законодавства сплачують податок за ставками іншими, ніж зазначені у Законі "Про оподаткування прибутку підприємств", віднесення до складу валових витрат затрат на виплату і нарахування процентів за кредитами та іншими борговими зобов'язаннями на користь таких нерезидентів, вказаних юридичних осіб і пов'язаних з ними осіб дозволяється у сумі, що не перевищує сумі доходів такого платника податку, отриманої протягом звітного періоду у вигляді процентів від розміщення власних активів, збільшеної на суму, що дорівнює 50 % оподатковуваного прибутку звітного періоду, без урахування суми отриманих процентів. При цьому оподатковуваний прибуток без врахування процентів визначається як скоригований валовий доход звітного періоду без урахування доходу звітного періоду, отриманого у вигляді процентів, зменшений на суму валових витрат звітного періоду, за винятком валових витрат звітного періоду, пов'язаних із виплатою процентів.
Особливості визначення складу витрат на оплату праці.
До складу валових витрат платника податку відносять витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати й інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, установлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб). Також до складу валових витрат платника податку включаються обов'язкові виплати і компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, а також внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством.
Якщо відповідно до договору довгострокового страхування життя або будь-якого виду недержавного пенсійного забезпечення платник податку сплачує за свій рахунок добровільні внески на страхування (недержавне пенсійне забезпечення) найманої ним фізичної особи, то такий платник податку має право віднести до складу валових витрат кожного звітного податкового періоду (наростаючим підсумком) суму таких внесків, що у сукупності не перевищує 15 % від заробітної плати, нарахованої такій найманій особі на протязі податкового року, на який припадають такі податкові періоди. При цьому сума таких платежів не може перевищувати прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 і округленого до 10 грн. в розрахунку на місяць.
Якщо наймана особа доручає роботодавцю здійснювати внески на довгострокове страхування життя або на будь-який вид недержавного пенсійного забезпечення за рахунок витрат на оплату праці такої найманої особи, віднесених до складу валових витрат платника податку або на пенсійний внесок, то такий роботодавець не відносить суму таких внесків до складу своїх валових витрат і до бази нарахування суми внесків на пенсійне та інші види державного (соціального) обов'язкового страхування.
Податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів.
Слід звернути увагу на те, що платник податку обов'язково веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат (за винятком тих, що отримані безкоштовно). При цьому вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку і покупцем, до