У разі, коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того самого звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платники податку у такому звітному періоді. Якщо ж балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Для виробників сільськогосподарської продукції зазначений порядок застосовується для податкового періоду, що дорівнює дванадцяти календарним місяцям, починаючи з 1 липня поточного звітного (бюджетного року).

Якщо платник податку приймає рішення про уцінку (дооцінку) запасів згідно з правилами бухгалтерського обліку, то така уцінка (дооцінка) з метою податкового обліку не змінює балансову вартість запасів та валові доходи або валові витрати такого платника податку, пов'язані з придбанням таких запасів.

Слід зауважити, що платник податку на свій вибір здійснює оцінку вибуття запасів за одним з методів, визначених у Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку № 9 "Запаси". Зміна обраного методу протягом звітного податкового року не дозволяється.

Податковий облік приросту (убутку) балансової вартості запасів, які використовуються з метою виробництва електроенергії за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, здійснюється за наслідками звітного (податкового) року, а решта запасів підлягає коригуванню в загальному порядку.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у результатах наступних податкових періодів.

Звичайно, у господарській діяльності платників податків не завжди сума одержаних доходів покриває суми здійснених витрат, а оскільки зі збитку податку не заплатити, то існує механізм, яким регулюється порядок врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у результатах наступних податкових періодів. Отже, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. При цьому слід пам'ятати, що у випадку, коли від'ємне значення об'єкта оподаткування декларується платником податку протягом чотирьох послідовних податкових періодів, податковий орган має право провести позачергову перевірку правильності визначення об'єкта оподаткування. В інших випадках наявність від'ємного значення об'єкта оподаткування не є достатньою підставою для проведення такої позачергової перевірки.

4. Оподаткування операцій особливого виду.

Чинним законодавством про оподаткування прибутку підприємств передбачений дещо інший порядок визначення валових витрат і валових доходів, застосування відмінних від базової ставок податку для окремих категорій платників, і операцій, які вони здійснюють у своїй господарській діяльності. Розглянемо деякі такі операції особливого виду.

Оподаткування страхової діяльності

Доход від страхової діяльності юридичних осіб-резидентів не підлягає оподаткуванню за базовою ставкою (25%) і оподатковується:*

за ставкою 0 % - при одержанні доходу внаслідок виконання договорів за довгостроковим страхуванням життя і пенсійному страхуванню в межах недержавного пенсійного забезпечення.*

за ставкою 3 % - при одержанні доходу внаслідок виконання

договорів за іншими видами страхування.

При цьому для цілей оподаткування страхової діяльності під оподатковуваним доходом слід розуміти суму страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, одержаних (нарахованих) страховиками-резидентами протягом звітного періоду за договорами страхування і перестрахування ризиків на території України або за її межами, зменшених на суму страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених страховиком за договорами перестрахування з резидентом.

Страхувальник здійснює окремий податковий облік операцій, які обкладаються податком за різними ставками за правилами, встановленими у порядку, визначеному Законом для встановлення форми відповідної податкової декларації (розрахунку).

Інвестиційний дохід, одержаний страховиком від розміщення коштів резервів страхування життя, оподатковується у страховика в частині, яка належить страховику. Частина інвестиційного доходу, одержаного від розміщення коштів резервів із страхування життя, що належить страховику, визначається як різниця між сумою доходу, одержаного (нарахованого) від розміщення коштів резервів із страхування життя, та сумою витрат страховика на ведення справи, які не можуть перевищувати 15 % отриманого інвестиційного доходу.

Якщо страховик здійснює відрахування у математичні резерви із страхування життя, то сума інвестиційного доходу, що належить страховику, зменшується на суму відрахувань у такі математичні резерви, що не можуть перевищувати 85 % суми інвестиційного доходу, який належить страховику.

Доходи, одержані страховиком-цедентом у звітному періоді від перестраховиків за договорами перестрахування, зменшуються на суму здійснених страховиком-цедентом страхових виплат (страхового відшкодування) у частині (в межах часток), в якій перестрокових несе відповідальність згідно з укладеними із страховиком-цедентом договорами перестрахування, та оподатковуються у загальному порядку за ставкою 25 %.

У разі порушення вимог договору довгострокового страхування життя або договору недержавного пенсійного забезпечення, в тому числі їх дострокового розірвання, доходи, одержані страховиком за такими договорами, оподатковуються за ставкою 3 % у податковому періоді, в якому відбувся факт такого порушення, з нарахуванням пені на суму податкового боргу, розрахованої з початку податкового періоду, наступного за податковим періодом, на який припадає отримання таких доходів страховиком, до дня їх включення до валового доходу такого страховика.

Якщо договір довгострокового страхування життя або недержавного пенсійного забезпечення розривається за будь-якими причинами до закінчення мінімального строку його дії або до настання відповідного страхового випадку, внаслідок чого виникає часткова страхова виплата, виплата викупної суми або повне припинення зобов'язань страховика за таким