використання своїх коштів. У разі ліквідації неприбуткової організації її активи повинні бути передані іншій неприбутковій організації відповідного виду або зараховані до доходу бюджету;
Е) оподаткування доходів від грального бізнесу. Платник податку, який здійснює виплату виграшів у лотерею або інші види ігор зобов'язаний утримувати та вносити до бюджету 30% суми таких виграшів.
Крім того, будь-яка особа, яка здійснює виплату фізичній особі у зв'язку із виграшем у казино, інші ігри, зобов'язана утримувати та вносити до бюджету 30% суми прибутку такої фізичної особи, який визначається як різниця між її доходами, отриманими у вигляді виграшів за відповідний робочий день, та витратами, пов'язаними з таким виграшем.
Не підлягають оподаткуванню виграші у державні грошові лотереї. Під державними грошовими лотереями слід розуміти лотереї, які передбачають наявність призового фонду у розмірах не менш як 50% суми отриманих доходів, а також відрахувань до Державного бюджету України в розмірі не менш як 30% доходів, що залишаються у розпорядженні після відрахувань до призового фонду. Податок на прибуток не справляється із суми перевищення доходів над витратами, пов'язаними з випуском та проведенням державних лотерей.
Є) оподаткування нерезидентів. Суми прибутків нерезидентів, які здійснюють свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються у загальному порядку. У разі якщо нерезидент здійснює свою діяльність не лише в Україні, а й за її межами і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що проводиться ним через постійне представництво в Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, визначається на підставі складення нерезидентом відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з податковим органом за місцезнаходженням постійного представництва.
Якщо ж нерезидент не реєструє постійного представництва на території України, обов’язки з нарахування і перерахування податку на прибуток з доходів, які отримує нерезидент на території України, покладаються на українські підприємства, які перераховують такі кошти за кордон у наступному порядку:
сума доходів нерезидентів, яка виплачується резидентами як оплата вартості фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за їх рахунок;
страховики, які здійснюють виплати у межах договорів страхування або перестрахування ризиків на користь нерезидентів, зобов'язані оподатковувати суми такого страхування або перестрахування за ставкою 15% за власний рахунок, якщо рейтинг фінансової надійності (стійкості) таких нерезидентів не відповідає вимогам, встановленим Кабінетом Міністрів України;
резиденти, які здійснюють виплати нерезидентам від наданих рекламних послуг на території України, сплачують податок за ставкою 20 відсотків від суми таких виплат за власний рахунок.
Всі інші доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України (а саме проценти, дисконтні доходи, дивіденди, роялті, доходи від послуг типу "інжиніринг", лізингова плата, комісійна винагорода тощо), оподатковуються за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності;
Ж) тимчасово до 1 січня 2008 року для підприємств по виробництву автомобілів, автобусів і комплектуючих виробів до них, встановлюються такі особливості оподаткування їх прибутку:
- податковим періодом для них вважається звітний податковий рік;
- валові доходи і валові витрати підприємства, отримані (сплачені) протягом звітного податкового року, підлягають індексуванню виходячи з офіційного індексу інфляції;
- об'єкт оподаткування зменшується на суму коштів, які направляються на погашення кредитів, отриманих для реалізації інвестиційної програми та реінвестується підприємством у розвиток власного виробництва, а також на суму нарахованих та сплачених засновникам дивідендів, які реінвестуються ними на ці ж цілі.
Список використаної літератури
1.Конституція України. – К., 1996. – 64 с.
2.Бюджетний кодекс України. - Верховна Рада України вiд 21.06.2001 № 2542-III
4.Закон України “Про внесення змін та доповнень до Закону Української РСР про систему оподаткування” від 2 лютого 1994 р. ВВР України. – 1994. - № 21. – Ст. 587-594.
5.Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про систему оподаткування” від 18 лютого 1997 р. № 77-ВР ВВР України. – 1997. - № 16. – Ст. 255-263.
6.Постанова Верховної Ради України “Про основні положення податкової політики в Україні” ВВР України. – 1997. - № 5. – Ст. 71-75.
8.Алексєєв А.С. Основи економічної теорії.. — Чернівці, 2002. — 256с
9.Алєксєєв І.В. Бюджетна система. — Л., 2004. — 161с.
10.Базидевич В.Д., Баласт рик Л.О. Державні фінанси. – К., 2004. – 368 с.
11.Базилевич В.Д. Економічна теорія. – К., 2004. – 615 с.
12.Башнянин Г.І. Політична економія. – К., 2000. – 528 с.
13.Білик М.Д., Золотько І.А. Податкова система України. — К., 2000. — 190с.
14.Булгакова С.О. Державні фінанси А.А. Мазаракі (ред.). — К. 2004. - Т.1. — 389 с.
15.Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України. — К., 2003. — 606с.
16.Грідчіна М.В., Захожай В.Б. Фінанси (теоретичні основи). — К., 2004. — 312с.
17.Дікань Л.В., Воінова Т.С. Податкова система. — Х., 2002. — 251с.
18.Крисоватий А.І., Десятнюк О.М. Податкова система. — Т., 2004. — 331с.
19.Кудряшов В.П. Фінанси. – Херсон, 2002. – 352 с.
20.Луніна І.О. Державні фінанси України в перехідний період. — К., 2000. — 296с.
21.Мельник П. В., Данілов О. Д., Ходаківська В. П. Податкова система України. Практикум. — Ірпінь, 2001. — 254с.
22.Мочерний С.В. Основи економічних знань. – К., 2001. – 312 с.
23.Основи економічної теорії: У 2-х книгах. Зав ред. Ю.В. Ніколенко. – К., 1998. – 272 с.
24.Соколовська А.М. Податкова система держави: теорія і практика становлення. – К.,