Оскільки збої при застосуванні платіжних інструментів можуть вплинути на роботу фінансової системи і підірвати довіру суспільства, Банк Нідерланди контролює також засто-сування платіжних інструментів, що використовуються для ініціювання переказу грошей, наглядаючи як за традиційними, так і за новими платіжними інструментами. Він уважно стежить за останніми розробками у сфері платіжного сервісу, такими як m-банкінг (що дає змогу користувачам отримати інформацію про залишки за рахунками або переказати кошти за допомогою мобільних телефонів), електронні гроші (платіжні одиниці, котрі зберігаються на електронних носіях, — наприклад, на смарт- картках, — і можуть бути використані для здійснення різноманітних платежів) тощо.

Виконання Банком Нідерландів контролю за платіжними системами полягає:

- в установленні мінімальних норм (базових показників) для аналізу об’єктів контролю;

- в узгодженні цих норм із міжнародними рекомендаціями:

для платіжних систем — з “Основними принципами" або стандартами Ламфалуссі, рекомендаціями CPSS та IOSCO;

для платіжних інструментів — із кращим досвідом практичного застосування та міжнародними домовле-ностями щодо технічних стандартів (стандарти ISO, SET протокол тощо);

- у проведенні аналізу системи або платіжного інструменту, що в свою чергу поділяється на моніторинг до-тримання установлених норм на підставі звітних даних та контролювання фактичних умов експлуатації.

Банк Нідерландів використовує як безвиїзний метод контролю (отримання і аналіз важливої інформації, періодичні зустрічі з системними операторами та керівними органами платіжних систем тощо), так і пе-ревірки на місцях.

Для здійснення аналізу певної платіжної системи створюються ро-бочі групи за напрямами: правові питання, управління ризиком, операційна надійність. Групи складаються із фахівців підрозділу контролю за платіжними системами, інших підрозділи центрального банку та працівників самої платіжної системи.

Звіт про проведену роботу з висновками і пропозиціями надається Правлінню банку, ЄЦБ та оприлюднюється у квартальному звіті Банку Нідерландів [27].

Досвід, який варто запозичити

Розуміння тенденції розвитку платіжних систем Європи, зокрема Нідерланди, допоможе в роботі над побудовою української платіжної системи, сприятиме визначенню пріоритетів її розвитку та контролю за нею.

Система міжбанківських розрахунків Нідерландів передусім привертає увагу високим рівнем її стандартизації, цілковитою сумісністю із системою SWIFT, широким переліком послуг, які вона надає користувачам при здійсненні платежів, керуванні їх чергою та довідковому інформуванні клієнтів.

Розробляючи та вдосконалюючи систему роздрібних платежів, необхідно зважати на європейські тенденції до скорочення обігу чеків, їх заміни платіжними картками і прямими переказами, а також врахувати передумови, що сприяли широкому використанню платіжних карток. Перші кроки до законодавчого і нормативного врегулювання питань розрахунків в Україні вже зроблено: прийнято Закон “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", на виконання якого Національний банк розробив ряд відповідних нормативно-правових актів.

Зазначимо, що кліринг роздрібних платежів у Нідерландах здійснюється в єдиному центральному процесинговому інституті — Interpay. Цей досвід є корисним для України, адже сьо-годні у нас гостро стоїть питання про створення якщо не єдиного централь-ного процесингового інституту, то хо-ча б єдиного платіжного середовища. Заслуговує на увагу системний підхід Банку Нідерландів до контро-лю за платіжними системами. Він не лише здійснює постійний нагляд за платіжною системою країни в цілому, а й контролює застосування платіж-них інструментів та надає рекомен-дації установам, які впроваджу-ють новітні технологічні розробки (m-банкінг, електронні гроші тощо). В умовах поглиблення міжнародної інтеграції систем платежів і розрахунків важливо, щоб ці питання вирішувалися в Україні у міжнародному контексті.

ВИСНОВОК

Створення та забезпечення надійного функціонування національної платіжної системи є необхідною передумовою для стабільного розвитку всієї економічної системи країни. Виконання вчасних розрахунків для її учасників відіграє важливу роль, бо підвищується акцент саме на терміновості і вчасності платежу.

Комерційні банки виступають посередниками при таких розрахунках через міжбанківські розрахунки, що відбуваються в Украйні через систему електронних платежів НБУ. Всі банки нашої держави є членами СЕП та необхідною умовою для участі у розрахунках є відкриття банком у НБУ кореспондентського рахунку.

Аналіз операцій здійснених з іншими банками проводиться у декількох аспектах. По-перше це самі розрахунки, що відбуваються між банками в СЕП НБУ за дорученням їх клієнтів або за власними потребами. По-друге операції, які відбуваються між банками, що мають власні платіжні системи.

На макрорівні розрахунки між банками здійснюються через СЕМП. І аналіз проводиться по кількості платежів, виконаних банками, по обсягу коштів проведених по цим рахункам, використання банком тієї чи іншої моделі обслуговування кореспондентського рахунку та інші.

СЕП дала змогу, починаючи з 1 січня 1994 року, повністю відмовитися від паперових і телеграфних авізо. З її впровадженням відчутно зросла швидкість та поліпшилась якість виконання платежів, підвищився рівень надійності і конфіденційності банківської інформації.

Система забезпечує потреби банків у виконанні міжбанківських розрахунків із наданням їм не менше 14 годин робочого часу в банківський день. Вона постійно переглядається і розвивається, забезпечуючи надання різноманітних механізмів розрахунків та послуг з метою задоволення потреб учасників і підвищення надійності, безпеки та ефективності.

Нині основним напрямом розвитку електронних міжбанківських розрахунків є впровадження Системи термінових переказів (СТП), що виконує переказ грошових коштів між банками України в режимі он-лайн із негайним їх зарахуванням на рахунок банку-отримувача. Подальшим завданням є широке залучення до СТП всіх банків України – лише після цього стане можливим впровадження принципово нових механізмів безготівкових розрахунків, орієнтованих виключно на роботу банків у реальному часі.

Удосконалення Національним банком діючої платіжної системи є фактором підвищення стабільності фінансового сектору та економіки країни в цілому. У перспективі – робота над розширенням безготівкових розрахунків, запровадження сучасних технологій та методів передачі платіжної інформації, забезпеченням ефективного й надійного обслуговування всіх учасників розрахунків.

Наостанок залишається додати, що важливим