2. Кореляція між грошовим фактором (масою грошей у звертанні) і номінальним обсягом ВНП виявляється більш тісна, чим між інвестиціями і ВНП. Динаміка ВНП випливає безпосередньо за динамікою грошей. Монетаристи відзначають, що існує визначений взаємозв'язок між кількістю грошей у звертанні і загальному обсязі проданих товарів і послуг у рамках національної економіки. Цей зв'язок виражається рівнянням обміну И.Фишера, чи, інакше, рівнянням кількісної теорії грошей:

М х V =Рх Q

де М — кількість грошей у звертанні; V — швидкість звертання грошей; Р — середня ціна товарів і послуг; Q — кількість товарів і послуг, зроблених у рамках національної економіки протягом визначеного періоду часу (звичайно за рік). Добуток Р * Q дорівнює сукупному обсягу коштів, що обернулися протягом року. Кількість проданих товарів і послуг за визначений час (Q1) приблизно дорівнює обсягу виробництва за той же період.

3. Прихильники кількісної теорії грошей гадають, що цілком коректно зробити припущення про сталість швидкості звертання грошей. Таке допущення є абстракцією, оскільки показник V, звичайно, міняється, але дуже незначно, а істотні зміни можуть бути обумовлені якісними перетвореннями в організації грошового обігу, що відбувається нечасто і цілком передбачуване (наприклад, широке впровадження «пластикових» грошей, розширення мережі банкоматів і т.п.)1

Якщо величина V постійна, її можна замінити визначеним k, тоді рівняння кількісної теорії грошей прийме вид:

k М = Р Y.

У такому записі це рівняння виражає залежність номінального обсягу ВНП від грошової пропозиції, тобто зміна кількості грошей у звертанні повинне викликати пропорційна зміна обсягу номінального ВНП, чи, інакше, обсяг виробництва в грошовому вираженні визначається кількістю грошей у звертанні при допущенні постійної швидкості їхнього звертання.

Зміна номінального обсягу ВНП обумовлено тільки зміною цін. Таким чином, відповідно до кількісної теорії грошей рівень цін пропорційний кількості грошей у звертанні. Але якщо це так, то і зміна рівня цін буде знаходитися також у визначеній залежності від зміни грошової пропозиції.

У свою чергу, зміну рівня цін — це показник темпу інфляції. Отже, приріст грошової маси буде визначати, відповідно до кількісної теорії грошей, темп інфляції.

4. Причинно-наслідковий зв'язок між пропозицією грошей і номінальним обсягом ВНП здійснюється не через процентну ставку, а безпосередньо. Тим найвідоміші як би «вхідні і вихідні дані» впливу пропозиції грошей на ВНП, сам же механізм впливу грошей схований. М.Фридмен спробував пояснити цей механізм, увівши проміжну категорію -«портфель активів», тобто сукупність усіх ресурсів, якими володіє індивідуум.

М. Фридмен відзначає, що кожна людина звикає до визначеної структури своїх активів: співвідношення готівки й інших видів активів. При збільшенні грошової пропозиції звичне співвідношення міняється і, щоб відновити його, люди починають пред'являти попит на реальні і фінансові активи. Сукупний попит зростає, і, у кінцевому рахунку, це приводить до росту ВНП.

5. Виходячи з цього, М.Фридмен висунув «грошове правило» збалансованої довгострокової монетарної політики, а саме: держава повинна підтримувати обґрунтований постійний приріст грошової маси в звертанні.

2 Грошові агрегати

У країнах ринкової економіки застосовуються різні угруповання грошей. Вони називаються грошовими агрегатами і служать альтернативними вимірниками грошової маси в звертанні. Відомі наступні грошові агрегати (параметри):

М1 — сюди включаються готівка, рахунки до запитання, інші чекові внески, дорожні чеки, іноді — кредитні картки;

М2 — складається з М1 плюс строкові вклади невеликих розмірів і інші легколиквидные заощадження (тобто заощадження, легко оборотні в готівку);

МЗ — складається з М2 плюс строкові вклади великих розмірів.

М4 — включає МЗ плюс депозитні сертифікати великих комерційних банків.

У США для визначення грошової маси використовується чотири грошових агрегати, у Японії і Німеччині — три, в Англії і Франції — два.

Для розрахунку сукупної грошової маси в Україні передбачені наступні грошові агрегати: МО — готівка; М1 — дорівнює агрегату МО плюс розрахункові, поточні та інші рахунки, внески в комерційних банках, депозити до запитання в Ощадбанку;М2 — складається з М1 плюс строкові вклади в банку; МЗ — включає М2 плюс депозитні сертифікати й облігації державних позик.

Грошовий обіг — це рух грошей у наявній і безготівковій формах, що обслуговує реалізацію товарів, а також нетоварні платежі і розрахунки в господарстві. Відповідно в рамках грошового обігу розрізняють готівково-грошове звертання і рух грошей у безготівковій формі.

4. Готівкові і безготівкові грошові обіги

Готівково-грошове звертання являє собою рух готівки у виді банкнот, розмінних монет і паперових грошей (казначейських квитків). Безготівковий оборот — рух засобів на рахунках клієнтів.

Форми безготівкових розрахунків можуть бути найрізноманітнішими. Вони залежать від історичних і економічних особливостей окремих країн, специфіки кредитної системи, ступеня розвитку електронних засобів зв'язку, комп'ютеризації банківської справи. Найбільш поширені чеки, акредитиви, кредитні картки, електронні переклади, жироприказы, векселя, сертифікати, в Україні — також платіжні доручення і платіжні вимоги-доручення.

Безготівкове звертання домінує, обумовлюючи усе велику дематериализацию грошового обігу. Причинами цього є:

скорочення витрат звертання;

прискорення грошового обігу;

.3) зручність безготівкових розрахунків.

Однак у деяких сферах економічного життя наявність грошей зберігає своє важливе значення.

По-перше, в угодах, де однієї зі сторін є населення. Наприклад, на Україні дуже незначна частина населення користається безготівковими розрахунками, хоча для країн з розвитий ринковою економікою ситуація кардинально міняється (наприклад у США заробітну плату наявними одержують не більш 6% зайнятого населення).

По-друге, в умовах кризових потрясінь більшість економічних агентів прагнуть мати готівку.

По-третє, готівково-грошовий оборот важко контролюємо. Він може виступати засобом відхилення від податків і інших незаконних дій.

Між готівково-грошовим і безготівковим звертанням існує взаємозв'язок: гроші постійно переходять з однієї в