платіжні доручення;

платіжні вимоги-доручення;

чеки;

акредитиви;

платіжні вимоги;

інкасові доручення (розпорядження);

векселі.

Розрахункові документи приймаються банками до виконання без обмеження максимального або мінімального розміру їх суми.

Найбільш поширеним в сучасних умовах розрахунковим документом є платіжне доручення. Платіжне доручення – це письмове розпорядження клієнта банку, який його обслуговує, на перерахування відповідної суми грошових коштів зі свого рахунка. Доручення приймаються до виконання протягом десяти календарних днів з дня виписки.

Значно рідше в банківській практиці використовуються платіжні вимоги-доручення. Це комбінований розрахунковий документ, який складається з двох частин:

верхня – вимога постачальника базпосередньо до покупця оплатити вартість відвантаженої йому продукції (виконаних робіт, наданих послуг);

нижня – доручення покупця своєму банку перерахувати з його рахунка відповідну суму на користь постачальника.

Платіжні вимоги-доручення вважаються дійсними та приймаються банками протягом 20 календарних днів після дня їх виписки.

Для вдосконалення розрахунків між юридичними особами в безготівковій формі, а також з метою скорочення розрахунків між фізичними та юридичними особами в готівковій формі за товари, роботи та послуги використовуються розрахункові чеки. Розрахунковий чек – це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунка (чекодавця) банківській установі (банку-емітенту), що обслуговує його рахунок, оплатити чекоотримачу суму грошових коштів, вказану в чеку.

Чекотримач має право пред”явити в свій банк для оплати одержаний від платника чек протягом 10 календарних днів з дня виписки чека.

Наступною формою розрахункового документа є акредитив. Акредитив – це форма розрахунків, за якою банк, що відкриває акридитив (банк-емітент), за дорученням свого клієнта (заявника акредитива) зобов”язаний здійснити платіж на користь третьої особи (бенефіціара) за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги або надати повноваження іншому (виконавчому) банку здійснити цей платіж. Банк-емітент може відкривати акредитиви таких видів:

покритий, за яким для виконання платежів завчасно акумулюються грошові кошти платника на окремому рахунку в банку-емітенті або у виконуючому банку;

непокритий, оплата за який гарантується банком-емітентом та здійснюється за рахунок банківського кредиту.

Акредитиви бувають відзивні та безвідзивні.

Відзивний акредитив – це документ, який може бути змінений або анульований банком-емітентом без посереднього погодження з бенефіціаром.

Безвідзивний акредитив – це документ, який може бути змінений або анульований тільки за згодою бенефіціара.

Строк дії акредитива в банку-емітенті встановлюється клієнтом –заявником акредитива в межах 15 днів від його відкриття. Акредитив закривається після виконання всіх його умов, а також в інших випадках – за ініціативою заявника чи банку-емітента (якщо акредитив відзивний) або у зв”язку з розірванням договору між заявником акредитива та бенефіціаром.

Платіжна вимога – це документ, що містить письмове розпорядження стягувача коштів обслуговуючій його банківській установі на списання грошей з рахунка відповідної юридичної або фізичної особи. Банк стягувача відсилає одержану платіжну вимогу (2 примірники) спецзв”язком на адресу банка платника для здійснення безакцептного списання коштів з рахунка платника на користь стягувача. Платіжні вимоги приймаються банками протягом 10 календарних днів з дня виписки. Обов’язковою умовою виконання платіжної вимоги є внесення в рядок платіжної вимоги “Призначення платежу” назви та відповідної статті Закону, якою передбачено беззаперечне списання коштів або додання до платіжної вимоги відповідного виконавчого документа, на підставі якого здійснюється безакцептне стягування грошових коштів. Суми недоїмки за податками та іншими податковими платежами, штрафи, нараховані податковими органами, стягуються у беззаперечному порядку за допомогою інкасових доручень. За формою, призначенням та порядком використання інкасові доручення схожі з платіжними вимогами.

3.4. Розрахунки з користувачами векселів.

Дуже важливим і досить актуальним в сучасних умовах є використання векселів як специфічної форми розрахунків.

Вексель – це безумовне грошове зобов”язання, за яким одна особа зобов”язується сплатити іншій визначену суму коштів у визначений строк. Порядок використання векселів в господарському обороті України врегульовано Положенням “Про переказний і простий вексель”, затвердженим Постановою ЦВК і РНК СРСР № 104/134/ від 7 серпня 1937 р., та правилами виготовлення та використання вексельних бланків, затвердженими сумісною Постановою Кабінету Міністрів України та Національного банку України № 528 від 10 вересня 1992 р. На практиці використовують простий і переказний векселі.

Простий вексель – це вексель, виданий у формі безумовного зобов”язання здійснити платіж.

Переказний вексель – це вексель, виданий у формі безумовного наказу здійснити платіж.

Операції з векселями, що здійснюються в сучасних умовах комерційними банками, можна класифікувати за такими групами.

Кредитні операції – операції з надання грошових коштів проти врахування векселів та надання кредитів під заставу векселів.

Торговельні операції – операції з купівлі та продажу векселів.

Гарантійні операції – операції з надання гарантій оплати векселів третіх осіб за певних обставин і в обумовлений строк: авалювання векселів, видача гарантій на забезпечення оплати векселів.

Розрахункові операції – операції з оформлення заборгованості векселями прийняття до сплати переказних векселів, виданих на банк кредиторами; видача простих векселів кредиторам банку; видача переказних векселів на боржників банку; видача банку простих векселів боржниками банку; вексельні платежі.

Комісійні та довірчі операції – операції з інкасування векселів; зберігання векселів; купівля продаж і обмін векселів за дорученням клієнтів.

Врахування векселів – операція з кредитування банком суб”єкта господарювання шляхом придбання векселя до настання строку платежу за ним з дисконтом за грошові кошти з метою одержання прибутку від погашення векселя за номінальною вартістю. При цьому сума дисконту утримується наперед і вираховується відповідно із номінальної суми векселя, виходячи з кількості днів, що залишаються до строку платежу за ним з прийняттям до розрахунку дня врахування і дня платежу.

АКБ “Укрсоцбанк” активно впроваджує і розвиває послуги з векселями як альтернативними і досить привабливими для клієнтів видами вкладення коштів і здійснення