частки непрямих подат-ків у загальних податкових доходах держави. Так, у 1993 році вона становила 51,64%, у 1994-му - 47,38, у 1995-му - 44,60, у 1996-му - 40,03, у 1997-му -32,27%, у 1998-му - 78,52%, у 1999-му - 79,76%, у 2000-му - 63,7%, у 2001-му — 71,65%. Постійно, починаючи з 1993 року, у структурі податків в Україні пе-реважали непрямі податки. У 1994—1996 роках їхня питома вага падала і в 1996 році становила 40,03% податкових доходів. Значні зміни відбулися у 1997 році, питома вага непрямих податків у податкових доходах державного бюджету ста-новила 82,27%, у 1998-му - 78,52%, у 1999-му - 79,76%, у 2000-му - 63,7%, у 2001-му-71,65%.
Таким чином, аналіз структури податкових надходжень дає змогу зробити висновок, що в умовах падіння реальних доходів підприємств, зростання кіль-кості збиткових підприємств, недосконалості податкового законодавства, низь-кого рівня доходів громадян, неможливо забезпечити переважання у структурі податкової системи прямих податків.
Отже, структура податкової системи України, в якій відносно велику роль відіграють непрямі податки, у цілому відповідає загальним закономірностям, які притаманні розвитку податкових систем. Зміни у цій структурі можливі лише за /мови усунення причин, що їх зумовлюють, тобто зміни окремих параметрів со-ціально-економічної системи України.
На сучасному етапі розвитку пропонуються такі основні напрями удоско-налення непрямого оподаткування в Україні.
Заходи щодо правильного вибору ставки податку на додану вартість, яка і надмірно високою (20%). Є підстави стверджувати, що в умовах ринкової трансформації економіки України максимальна ставка податку повинна бути на зівні 15%. Це зумовить розширення сукупного попиту та пожвавлення ділової активності, що збільшить податкові надходження до бюджету.
Особлива увага до перегляду пільг з непрямих податків, які забезпечують необгрунтований перерозподіл доходів між підприємствами і населенням, де-формують вартісні пропорції у галузях економіки, порушують рівність умов у конкурентному середовищі.
Зниження ставок мита, виходячи з наявного рівня цін і середніх рівнів прибутку від зовнішньоекономічних операцій.
Виважені загальнодержавні заходи протекціоністського характеру з ме-тою оптимізації регулювальної ролі акцизу, а саме: посилений контроль за ви-
Акцизи сплачували ще з давніх давен. Так, широкого застосування вони набули ще в Стародавньому Римі на сіль та деякі інші товари. З поступовим вдосконаленням товарно-грошових відносин змінювалась і методика акцизного оподаткування. Спочатку сплачували акциз із землі, на якій вирощувалась підакцизна сировина, потім з напівфабрикатів і, нарешті, з готових товарів і виробів, які стали головними об'єктами оподаткування.
{Акцизний збір (податок) ( лат. ассісіеге - обрізати) - один з видів непрямого оподаткування. Він включається в ціну товару і сплачується в кінцевому підсумку покупцем, а не виробником товарів^Його відносять до специфічних акцизів, на відміну від ПДВ, який відноситься до категорії універсальних акцизів. Тобто стягнення податку провадиться за диференційованими ставками по окремих групах товарів.
Ні Отже, перша відмінність акцизного збору від ПДВ - це диференціація ставок, друга відмінність - акцизним збором виключно оподатковуються товари і не оподатковуються роботи та послуги.
Із розширенням прямого оподаткування дещо зменшується фіскальний зміст акцизного оподаткування, хоча воно і залишається досить вагомою статтею доходів бюджетів як розвинутих держав світу, так і України. У структурі зведеного бюджету України у 2002 р. питома вага акцизного збору склала 9 % (додаток 2).
Цей вид податків в СРСР вважали найбільш буржуазним, і у 1930 р. податкова реформа відмінила систему акцизів, а в 1948-1949 рр. по її слідах пішли і інші соціалістичні країни. Це дало змогу критикувати "загниваючу" капіталістичну податкову систему, оскільки вона гнітюче діє на споживача і особливо на трудящі верстви.
В Україні стягнення акцизного збору здійснюється на підставі Декрету КМУ від 26 грудня 1992р. "Про акцизний збір ", Закону України
від 15 вересня 1995 р. "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" із змінами і доповненнями. В Декреті визначається суть акцизного збору як непрямого податку на споживачів (одержувачів) окремих товарів (продукції), визначених законом як підакцизні, що стягуються з них під час здійснення оборотів з продажу (інших видів відчуження) таких товарів, вироблених на митній території України, або при імпортуванні (ввезенні, пересиланні) таких товарів, продукції на митну територію України. Акцизний збір включається до ціни підакцизних товарів. ІкОтже, акцизний збір - це різновид непрямих податків, які включаються в ціну високорентабельних та монопольних товарів і сплачуються покупцем.. На відміну від ПДВ, акцизним збором оподатковуються виключно товари і не оподатковуються роботи та послуги, звідси - друга відмінність між ПДВ і акцизним збором - оподаткування лише товарів, причому високорен-табельних, імпортних та монопольних.
Об'єктом оподаткування акцизним збором є повна вартість товарів. Однак він має великий вплив на структуру споживання, адже нерівномірне і досить значне підвищення цін при стягненні акцизного збору зменшує обсяг споживання в кількісному виразі. Цю властивість держава використовує, зокрема, для обмеження споживання алкогольних і тютюнових виробів. Акцизний збір сплачується лише один раз, тоді як ПДВ - на всіх етапах руху товарів. З точки зору соціальної справедливості акцизний збір має переваги над ПДВ, оскільки підакцизні товари споживаються, як правило, заможними верствами населення, що пом'якшує регресивність ПДВ, основний тягар якого розподіляється між широкими верствами населення.
На сьогодні до цього переліку входять: ^спирт,^> алкогольні вироби, ^тютюнові вироби,^ транспортні засоби,^ нафтопродукти,^ кава, Ј$ шоколад,^ шкіряні та хутрові вироби,1^ ювелірні вироби з дорогоцінних металів,^ делікатесна продукція з цінних видів риб і морепродуктів тощо.
Суб'єктами податку (платниками) виступають як фізичні, так і юридичні особи, які виробляють або продають підакцизні товари або
