Об'єкт, який передається в оренду, може бути застрахо-ваним на період дії договору оренди землі за згодою сторін у порядку, встановленому законодавством України.

У разі невиконання свого обов'язку стороною, яка повин-на згідно з договором оренди землі застрахувати об'єкт оренди, друга сторона може застрахувати його і зажадати від іншої сторони відшкодування витрат на страхування.

Розділ 2. Практичні аспекти земельного оподаткування в Україні

2.1 Грошова оцінка земель

Грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення індексується станом на 1 січня поточно-го року на коефіцієнт, що визначається за формулою:

Кі = [І - 10] : 100,

де І — середньорічний індекс інфляції року, за результа-тами якого проводиться індексація.

Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація не проводиться.

Грошова оцінка земель за межами населених пунктів, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення (крім земель під торфородовищами, наданими підприємствам торфовидобувної промисловості, земель під водою, земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення та лісових земель), за 1996 — 1999 роки індексується станом на 1 січня 2004 р. на коефіцієнт 2,04, який визначається виходячи з до-бутку коефіцієнтів індексації за 1996 рік — 1,703, за 1997 рік — 1,059, за 1998 рік - 1,006 та за 1999 рік - 1,127.

Якщо грошову оцінку зазначених земель було проіндексовано за 1996 та 1997 роки на коефіцієнт 1,80 (1,703 х 1,059), то ця оцінка підлягає індексації за 1998 — 1999 роки на коефіцієнт 1,13 (1,006 х 1,127).

Грошова оцінка земель під торфородовищами, нада-ними підприємствам торфовидобувної промисловості, земель під водою, земель природоохоронного, оздоровчого, рекре-аційного, історико-культурного призначення та лісових земель за 1997 — 1999 роки індексується станом на 1 січня 2004 р. на коефіцієнт 1,20, який визначається виходячи здобутку коефіцієнтів індексації за 1997 рік— 1,059, за 1998 рік - 1,006 та за 1999 рік — 1,127.

Основна зміна порядку сплати земельного податку в 2006 році зафіксована в частині першій ст.72 Закону про Держбюджет і полягає в збільшенні розміру платні за землю по населених пунктах, в яких не проведена грошова оцінка земель. Ставка земельного податку по таких землях встановлена в розмірі, збільшеному в 3,1 рази, в порівнянні із ставками, встановленими частиною другою ст. 7 Закону про платню за землю.

Якщо грошова оцінка землі в якому-небудь з населених пунктів не проводилася, ставка податку у такому разі встановлюється в копійках за 1 мІ, залежно від чисельності населення, що проживає в даному населеному пункті.

По землях населених пунктів, в яких проведена і уточнена за станом на 1 січня 2006 року грошова оцінка земель, а також по сільськогосподарських угіддях застосовуються ставки податку, встановлені в ст.6 і частини першої ст.7 Закону про платню за землю.

Підприємства, що мають у власності землі сільськогосподарського призначення, сплачують земельний податок відповідно до ст. 6 Закону про платню за землю. При цьому під землями сільськогосподарського призначення розуміються землі, надані для потреб сільського господарства або призначені для цих цілей.

2.2 Розрахунок суми земельного податку

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Відповідно до законодавства ставки земельного податку диференціюються залежно від призначення земельної ділянки та її площі. Ставки земельного податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюються відсотках від грошової оцінки таких розмірах:

для ріллі, сіножатей, пасовищ – 0,1;

для багаторічних насаджень – 0,03.

Отже при здійсненні розрахунку суми земельного податку береться грошова оцінка даної ділянки і встановлена ставка. Якщо земельна ділянка була оцінена на суму 100000 грн. і призначена для пасовища то сума податку буде визначена так:

Плата за землю дорівнює = 100000*0,1%=10000 грн.

Ставки земельного податку грошову оцінку для яких не встановлено, встановлюється у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки.

У таблиці 2.2.1 вказані ставки земельного податку для населених пунктів, в яких не проведена грошова оцінка земель, встановлені ст.7 Закону про платню за землю, з урахуванням коефіцієнтів індексації, встановлених Законом про Держбюджет, а також коефіцієнтів, вживаних в окремих містах.

Таблиця 2.2.1

Ставки земельного податку в 2006 році для населених пунктів, в яких не проведена грошова оцінка земель

Групи населених пунктів з чисельністю населення (тис. чіл.) | Середня ставка податку (коп. за 1 мІ) | Середня ставка податку з урахуванням коефіцієнт

та індексації 3,1 (коп. за 1 мІ) | Коефіцієнт, вживаний в р. Києві, Сімферополі, Севастополі і містах обласного підкорення | Середня ставка податку для р. Києва, Сімферополя, Севастополя і міст обласного підкорення (коп. за 1 мІ)

до 0,2 | 1,5 | 4,65 | - | -

від 0,2 до 1 | 2,1 | 6,51 | - | -

від 1 до 3 | 2,7 | 8,37 | - | -

Від 3 до 10 | 3,0 | 9,30 | - | -

від 10 до 20 | 4,8 | 14,88 | - | -

від 20 до 50 | 7,5 | 23,25 | 1,2 | 27,90

від 50 до 100 | 9,0 | 27,90 | 1,4 | 39,06

від 100 до 250 | 10,5 | 32,55 | 1,6 | 52,08

від 250 до 500 | 12,0 | 37,20 | 2,0 | 74,40

від 500 до 1000 | 15,0 | 46,50 | 2,5 | 116,25

від 1000 і більш | 21,0 | 65,10 | 3,0 | 195,30

У населених пунктах, віднесених КМУ до курортних, до ставок земельного податку застосовуються ті,