з ура-
хування необхідності боротьби з інфляційними тенденціями в грошо-
вому обігу залишається важливим фактором організації руху позич-
кового фонду. На практиці існує зв'язок цього принципу з пробле-
мою нагромадження в господарстві зверхнормативних, залишкових,
непотрібних запасів. В той же час необхідно врахувати досвід за-
рубіжних банків по видачі клієнтам позик, які не "забезпечені"
передовою технічною ідеєю, доброю діловою репутацією керівництва
фірми-позичальника.
Велике значення має і те, що банки не тільки приймають
участь в організації поточного господарського обігу, але й здійс-
нюють вплив на сферу відтворення основних фондів, створення до-
даткових виробничих потужностей і цілих об'єктів, які виробляють
споживчі товари.
Комерційні банки сприяють формуванню ринкової економіки. Во-
ни допомагають закладати основні функціонування грошового, креди-
тного ринків, ринку цінних паперів і також їх головними діючими
особами, основними "оператороми".
Грошовим ринком виступає ринок платіжних засобів. Він вклю-
чає в собі готівкові гроші. Все більш крупними операціями комер-
ційних банків з готівкою є ті, які пов'язані з їх участю в роз-
витку ощадної справи. Банків, які обслуговують населення шляхом
залучення їх вкладів, вже немало, хоча в балансах комерційних
кредитних установ загальна сума вкладів громадян ще невелика.
У банків Правексбанк відповідний показник перебіль-
шує 100%. У банків "Полесье" і АЖІО цей показник також
досить високий - 60-80 %. В цілому ж по банках забезпече-
ність вкладів громадян знаходиться на рівні декількох
відсотків. Однак не треба рахувати ці банки потенційними
банкрутами. Статистичні закономірності на ділі суттєво
збільшують реальну забезпеченість вкладів, а переоцінка
фондів не завжди встигає за інфляцією.
Робота з коштами населення - одна з найбільш трудо-
містких і найменш прибуткова у банківській справі. Норма-
тив відрахування в НБУ з кожного вкладу становить 40%.
Тільки 60 % банк від прийнятої суми запускає в свій обіг,
рештою розпоряджається Нацбанк України. Однак робота із
вкладами населення свідчить про класність банку, в циві-
лізованих країнах саме до цих банків уряди вмсувають най-
вищі вимоги щодо показників надійності.
Висока інфляція в Україні позбавляє економічні суб'-
єкти заінтересованості зберігати гроші в банках, бо пере-
вищення темпів інфляції над темпами зростання депозитних
відсотків призводить до експропріації вкладів. Через па-
діння життєвого рівня населення перестало бути тим креди-
тором, на якому тримається увесь механізм кредитного рин-
ку розвинутих країн. його змушений був замінити НБУ, ви-
кидаючи на цей ринок нові маси кредитної емісії.
На 01 січня 1993 р. частка депозитів населення в кре-
дитних вкладеннях комерційних банків становила понад 10%,
а на 01 вересня 1993 р. вона знизилась до 5%.
Кредитний ринок все активніше виступає в якості інс-
трументу перерозподілу вільних грошових коштів підприєм-
ств, організацій та населення на зворотній основі. Голов-
ними джерелами кредитних ресурсів ділових банків є термі-
нові депозити і внески до запитання підприємств і коопе-
ративів. Однак, враховуючи низьку ліквідність грошового
ринку, клієнти віддають перевагу зберігати більшу частину
своїх коштів на розрахункових та поточних рахунках. По
тій самій причині багато комерційних банків вимушені за-
лишати частину своїх активів у формі залишків на корес-
пондентських рахунках, також підтримуючи необхідні залиш-
ки на безпроцентних резервних рахунках в Національному
банку України.
Характеризуючи діяльність комерційних банків України
за 9 місяців 1993 р. через загальні кількісні оцінки, які
подані в таблиці N3, ми бачимо, що сумарний статутний
фонд 11 найбільших банків складає 41.7 млрд.крб., його
питома вага в сумі коштів у статутних фондах всіх комер-
ційних банків складає 61.5%. Кореспондентські рахунки ак-
тивів в НБУ перебільшують суму статутного фонду по всій
масі комерційних банків у 7.9 разів, а по групі 11 най-
більших в 11-12, причому в комерційних банках (коштів)
утримання коштів більше, ніж в Національному - 12.4 проти
11.3 (s2*/S1 проти S2/S1). Питома вага виплачених подат-
ків 11 найбільших комерційних банків складає 88.9% у сумі
податків всіх комерційних банків, частка вкладів населен-
ня - 88.6 % відповідно частка прибутку - 81.3 % відповід-
но, питома вага сумарної каси - 87.4 % відповідно. Також
найбільші комерційні банки мають найбільші порівняльні
характеристики (за даними таблиці N3), наприклад, за рен-
табельністю (тобто по відношенню суми прибутку до сумар-
ного статутного фонду) 5.1 у 11 комерційних банків проти
3.8 по всій масі комерційних банків.
Найбільш активним комерційним банком за 9 місяців
1993 р. на Україні був Укрінбанк, який за даними таблиці
N4 (на стор. ) має найбільшу питому ваку кредитів 69.6 %
і депозитів 57.4 % у загальній сумі балансу за 9місяців
1993 р.Але при цьому він мало займався сумісною діяльніс-
тю - питома вага у загальній сумі балансу найменша серед
11 найбільших комерційних банків - 0.01 %, та майже не
давав позик іншим банкам - 0.1 % у загальній сумі балан-
су. Найбільшу частину вкладів громадян мав Правекс-банк
-18.9 %, найменшу банк "Грант" (Харків) - 0.05 %. Позики,
які були видані іншими банками мали найбільшу питому вагу
у банка АЖІО - 11.2, а більшість комерційних банків позик
іншим банкам не давала. Банк "Відродження" займався су-
місною діяльністю більше, ніж решта великих комерційних
банків (питома вага у сумі балансу - 0.3). Найменшу час-
тину депозитних вкладів ьає Лігбанк (1.6 % відповідно).
Під тиском високої інфляції комерційні банки змушені
вживати нецивілізованих заходів для страхування своїх ре-
сурсів від знецінення. Це вкладання частини коштів у
вільноконвертовану валюту, а також свідома затримка бан-
ками розрахунків між клієнтами. На 01 січня 1993 р. за
зведеним балансом банківської системи України кошти в
розрахунках становили 73.2 % всіх пасивів і майже в 7 раз
перевищували суму їх кредитів. Банки зменшують кредити в
сферу виробництва і збільшують частку кредитів у сферу
обороту.
Надмірною є прибутковість комерційних банків, причо-
му переважна частина банківських доходів формується на
спекулятивній основі - на курсових різницях в операціях з
іноземною валютою і великій мірі у кредитних операціях.
Підсумки роботи банківської системи України за 1992
р. свідчать про те, що завдяки проектним і курсовим різ-
ницям