торгівля за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями, за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингові операції);*

оплата вартості державних платних послуг, які надаються фізичним або юридичним особам органами виконавчої влади і місцевого самоврядування, обов'язковість отримання (надання) яких встановлюється законодавством, у тому числі плата за реєстрацію, отримання ліцензії (дозволу), сертифікатів у вигляді зборів, державного мита;*

виплати заробітної плати, пенсій, стипендій, субсидій, дотацій, інші грошові або майнові виплати фізичним особам за рахунок бюджетів або соціальних чи страхових фондів у порядку, встановленому законом; виплати дивідендів у грошовій формі або у формі цінних паперів (корпоративних прав), надання брокерських, дилерських послуг з торгівлі або управління цінними паперами та деривативами на фондових і товарних біржах, створених у порядку, передбаченому законами України "Про цінні папери і фондову біржу" та "Про товарну біржу";*

передавання основних фондів як внеску до статутного фонду юридичних осіб для формування їх цілісного майнового комплексу в обмін на їх корпоративні права;*

оплата вартості фундаментальних досліджень, науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, які здійснюються за рахунок Державного бюджету України;*

безоплатне передавання об'єктів з балансу платників податків усіх форм власності на баланс іншої юридичної особи, яка перебуває в державній або комунальній власності, що здійснюється згідно з рішенням органу державної влади або місцевого самоуправління, якому підпорядкований такий платник податків або така юридична особа.

1.2 Акцизний збір як фома непрямого оподаткування

Акцизи сплачували ще з давніх давен. Так, широкого застосування вони набули ще в Стародавньому Римі на сіль та деякі інші товари. З поступовим вдосконаленням товарно-грошових відносин змінювалась і методика акцизного оподаткування. Спочатку сплачували акциз із землі, на якій вирощувалась підакцизна сировина, потім з напівфабрикатів і, нарешті, з готових товарів і виробів, які стали головними об'єктами оподаткування.

Акцизний збір ( лат. ассісіеге - обрізати) - один з видів непрямого оподаткування. Він включається в ціну товару і сплачується в кінцевому підсумку покупцем, а не виробником товарів. Його відносять до специфічних акцизів, на відміну від ПДВ, який відноситься до категорії універсальних акцизів. Тобто стягнення податку провадиться за диференційованими ставками по окремих групах товарів.

Отже, перша відмінність акцизного збору від ПДВ - це диференціація ставок, друга відмінність - акцизним збором виключно оподатковуються товари і не оподатковуються роботи та послуги.

Із розширенням прямого оподаткування дещо зменшується фіскальний зміст акцизного оподаткування, хоча воно і залишається досить вагомою статтею доходів бюджетів як розвинутих держав світу, так і України. У структурі зведеного бюджету України у 2005 р. питома вага акцизного збору склала 9 %.

Цей вид податків в СРСР вважали найбільш буржуазним, і у 1930 р. податкова реформа відмінила систему акцизів, а в 1948-1949 рр. по її слідах пішли і інші соціалістичні країни. Це дало змогу критикувати "загниваючу" капіталістичну податкову систему, оскільки вона гнітюче діє на споживача і особливо на трудящі верстви.

В Україні стягнення акцизного збору здійснюється на підставі Декрету КМУ від 26 грудня 1992р. "Про акцизний збір ", Закону України від 15 вересня 1995 р. "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" із змінами і доповненнями. В Декреті визначається суть акцизного збору як непрямого податку на споживачів (одержувачів) окремих товарів (продукції), визначених законом як підакцизні, що стягуються з них під час здійснення оборотів з продажу (інших видів відчуження) таких товарів, вироблених на митній території України, або при імпортуванні (ввезенні, пересиланні) таких товарів, продукції на митну територію України. Акцизний збір включається до ціни підакцизних товарів.

Отже, акцизний збір - це різновид непрямих податків, які включаються в ціну високорентабельних та монопольних товарів і сплачуються покупцем.

Об'єктом оподаткування акцизним збором є повна вартість товарів. Однак він має великий вплив на структуру споживання, адже нерівномірне і досить значне підвищення цін при стягненні акцизного збору зменшує обсяг споживання в кількісному виразі. Цю властивість держава використовує, зокрема, для обмеження споживання алкогольних і тютюнових виробів. Акцизний збір сплачується лише один раз, тоді як ПДВ - на всіх етапах руху товарів. З точки зору соціальної справедливості акцизний збір має переваги над ПДВ, оскільки підакцизні товари споживаються, як правило, заможними верствами населення, що пом'якшує регресивність ПДВ, основний тягар якого розподіляється між широкими верствами населення.

На сьогодні до цього переліку входять: спирт, алкогольні вироби, тютюнові вироби, транспортні засоби, нафтопродукти, кава, шоколад, шкіряні та хутрові вироби, ювелірні вироби з дорогоцінних металів, делікатесна продукція з цінних видів риб і морепродуктів тощо.

Суб'єктами податку (платниками) виступають як фізичні, так і юридичні особи, які виробляють або продають підакцизні товари або вво-зять чи пересилають такі товари на митну територію України.

Об'єктом оподаткування акцизним збором для вітчизняних товарів є обороти з реалізації підакцизних товарів, а для імпортних товарів - їх митна вартість, з урахуванням фактично сплачених сум мита, або їх кількісні показники у фізичному вимірі.

Об'єкти оподаткування акцизним збором:

- обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарні (продукції) шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), безплатної передачі товарів (продукції) або з частковою їх оплатою

- обороти з реалізації (передачі) товарів (продукції) для власного споживання, промислової переробки (крім оборотів з реалізації (передачі) для виробництва підакцизних