Утримання податку проводиться наступним чином:

8900 - 8500 = 400 грн. - сума інвестиційного доходу;

400 х 13% * 52 грн. - сума податку.

Доходи отримані від продажу цінних паперів, емітованих Міністерством фінансів України, не оподатковуються.

Розрахунок податкових платежів при нарахуванні допомоги.

Громадянину нараховано заробітну плату в березні у розмірі 300 грн. В цьому ж місяці, він отримав благодійну допомогу як постраждалий в наслідок стихійного лиха, рішення про виплату якої було прийнята КМУ, в сумі 1100 грн.

Утримання податку здійснюють наступним чином:

(300,00 - 61,50 - 6,00 - 1,50 - 1,50) х 13% = 29,84 грн., де

61,50 грн. розмір соціальної пільги на 2004 p.; 6,00 грн. - утримання у Пенсійний фонд; 1,50 грн., 1,50 грн. - утримання у соціальні фонди (тимчасова непрацездатність та безробіття), 13% - ставка податку, 29,84 грн. - сума податку.

Утримання податку з благодійного допомоги -1100 грн. не проводиться.

Розрахунок суми утримань при порушенні порядку повернення коштів на відрядження. Громадянин отримав під звіт 1100 грн. Фактичні витрати на відрядження становлять 800 грн. Граничний термін повернення коштів 15 квітня 2004 p., а працівник без будь-яких поважних причин повернув кошти 24 квітня 2004 р.

Утримання здійснюють наступним чином:

1000 - 800 = 300 грн. - сума перевищення коштів, отриманих під звіт на фактичними витратами;

300 х 15% = 45 грн. - штрафна санкція.

Якщо б працівник без будь-яких поважних причин повернув кошти після 30 квітня 2004 року, то утримання здійснювалось би таким чином:

1000 - 800 = 300 грн. - сума перевищення коштів, отриманих під звіт за фактичними витратами;

300 х 15% = 45 грн. - штрафна санкція.

300 х 13% = 39 грн. - сума податку

45 + 39 = 84 грн. - загальна сума утримань.

Розділ 3. Роль податку з доходів фізичних осіб у формуванні бюджету

Із проголошенням незалежності Україна стала на шлях самостійного роз-витку, на шлях побудови ринкової, соціально орієнтованої економіки. Це був період становлення податкової системи, в основу якої було покладено класич-ну схему податків, характерну для країн із розвиненою ринковою економікою. Застосування такої класичної схеми в умовах перехідного періоду, на тлі сис-темної кризи та спаду виробництва, призвело до виникнення низки істотних проблем: збільшувалася кількість збиткових підприємств, зростало безробіття, ускладнювалася соціально-економічна ситуація у країні. Зумовлювалося це на-самперед тим, що акцент у податковій політиці було зроблено на фіскальній функції, а регулювальна була знівельована. Тому проблема побудови ефектив-ної податкової системи лишається однією з найактуальніших у процесі станов-лення ринкових відносин та закладення підвалин для економічного зростан-ня в Україні.

Важливим елементом системи оподаткування є прибуткове оподаткування громадян. Тут також пройдено складний шлях, який, безумовно, призвів до по-даткового перевантаження громадян за рахунок запровадження надто жорсткої прогресії у прибутковому оподаткуванні, спричинив тінізацію реальних доходів громадян, зменшення фіскальної ефективності прибуткового податку та втрату його регулювальних функцій. Реформування прибуткового оподаткування в Укра-їні фактично почалося тільки у 2003 році з прийняттям Закону України "Про по-даток з доходів фізичних осіб" №889-4 від 22.05.2003 року, який набрав чинності з 01.01. 2004 року.

Цим законом встановлено єдину ставку оподаткування — 13%, але чи

розв'язано проблему оптимального податкового навантаження.

Проблемам оподаткування присвячено численні публікації як в економічній лі-тературі, так і в періодичній пресі, зокрема питанням прибуткового оподаткування громадян. Адже прибуткове оподаткування громадян — це один із основних пря-мих податків, до того ж у країнах з ринковою економікою надходження до бюдже-ту від прибуткового оподаткування громадян не менш істотні, ніж надходження від оподаткування прибутку підприємств. Головна проблема, на якій зосереджують ува-гу економісти — це наявне високе податкове навантаження на доходи фізичних осіб. [7, ст. 44-47 ]

В економічній літературі щодо реформування прибуткового оподаткування з'ясовується кілька питань:—

прогресивне чи пропорційне має бути оподаткування доходів громадян;—

які ставки прогресії чи які ставки пропорційного оподаткування застосо-вувати;—

можливість застосування єдиної ставки оподаткування;—

який має бути неоподатковуваний мінімум;—

яка має бути база оподаткування, тобто що вважати доходом і що оподат-ковувати.

Аналізуємо аргументацію появи у прибутковому оподаткуванні громадян в Україні єдиної ставки 13% — була це економічна доцільність, заснована на відповідних розрахунках, чи копіювання чужого досвіду, елементів податкових систем інших країн.

Якщо узагальнити фіскальне значеннч прибуткового податку та дані можна згрупувати в таблицю 3.1 в якій показано частку податку на доходи фізичних осіб у бюджеті, ВВп та фонді оплати праці.

Таблиця 3.1.

роки | Питома вага надходжень прибуткового податку з громадян до зведеного бюджету у фонді оплати праці (Cnnr), % | Питома вага фонду оплати праці у валовому внутрішньому продукті, % | Реальні надходження прибуткового податку з громадян до зведеного бюджету, млн. грн.

1994 | 8,6 | 33,2 | 11 822,8

1995 | 6,9 | 28,2 | 6 657,6

1999 | 10,4 | 27,1 | 6 933,2

1997 | 9,9 | 29,5 | 6 307,8

1998 | 10,0 | 31,8 | 5 933,0

1999 | 12,1 | 29,2 | 6 511,4

2000 | 12,8 | 27,2 | 6 359,2

2001 | 14,4 | 23,6 | 6 425,7

2002 | 16,9 | 22,2 | 7 193,9

2003 | 18,2 | 23,6 | 8 907,6

2004 | 19,6 | 25,0 | 10 931,7

Завдяки використанню регресійного методу аналізу визначено рівняння взаємозв'язку узагальненої ставки податку та показника реальних надходжень податку для періодів 1995-2002 та 2002-2002 років:

1995-2002 роки у = 75,їх + 5417,7 R = 0,641,

2002-2002 роки у = 849,8х - 6299,8 R = 0,940,

де у — реальні надходження прибуткового податку з